Швидкий підйом кар'єри та приховані таємниці нового генерального прокурора Руслана Кравченка.

У понеділок, 17 червня, Верховна Рада України затвердила Руслана Кравченка, голову Державної податкової служби, на посаді генерального прокурора. У віці 35 років він став наймолодшою особою, яка коли-небудь обіймала цю посаду в історії України.

Ця структура була без очільника з кінця жовтня 2024 року - сім з половиною місяців, відколи парламент і президент прийняли нібито добровільну відставку Андрія Костіна - той вирішив піти з посади після гучного скандалу з фіктивною інвалідністю прокурорів у Хмельницькій обласній прокуратурі.

Протягом усього цього періоду за кулісами політичних ігор щодо кандидатури генерального прокурора відбувалася затяжна боротьба, оскільки офіс президента не зміг швидко обрати свого фаворита на цю важливу позицію.

Одночасно, минулого року вважалося, що Руслан Кравченко має найбільші шанси стати генеральним прокурором серед усіх претендентів. Тоді він займав посаду голови Київської державної адміністрації.

Кажуть, що його призначення було ініційоване заступником голови президентського офісу Олегом Татаровим, якого вважають неофіційним "куратором" правоохоронних органів від Банкової.

За фахом Руслан Кравченко спеціаліст з військової юстиції. З 15 років він навчався у Київському військовому ліцеї імені Богуна, а з 17-ти в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Після завершення навчання отримав направлення на роботу слідчим у Севастопольську військову прокуратуру та за півтора роки з початком російської окупації покинув півострів і перевівся до Львова. В 2014-2015 роках уже на посаді військового прокурора служив у Дебальцевому та Бахмуті. Тож Кравченко - учасник бойових дій.

Навесні 2015 року Руслана Кравченка перевели у Київ - прокурором Головної військової прокуратури. Попри, здавалося б, очевидну спеціалізацію на злочинах всередині армії та амбіції тогочасного керівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, молодий прокурор перебирав на себе чимало інших гучних розслідувань: від зловживань домайданівської влади до актуальних правопорушень під час АТО на Донбасі. І це були чи не найрезонансніші справи. Скажімо, вже восени 2015 він виступив обвинувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, захоплених українськими військовими в полон під Щастям на Луганщині. Процес над російськими гру-шниками Євгенієм Єрофеєвим і Олександром Александровим став для Руслана Кравченка першою резонанансною справою.

Окрім російських військових, Кравченко також звинувачував українських солдатів, зокрема, бійців спеціального підрозділу МВС "Торнадо", які отримали звинувачення у вчиненні ряду серйозних злочинів проти мирного населення на його рідній Луганщині.

Проте справжнім випробуванням для 31-річного прокурора стало кримінальне переслідування Віктора Януковича. Спочатку він очолював слідчу групу, а з весни 2017 року представляв обвинувачення в суді, звинувачуючи колишнього президента у державній зраді та сприянні агресивній війні проти України через його звернення до російської влади з проханням ввести війська після втечі з Києва.

У ході резонансних процесів і кар'єра Кравченка стрімко йшла вгору. Вже в 2018 році він став начальником відділу, а в 2019-му - заступником військового прокурора всього Центрального регіону.

Невдовзі нова влада взагалі розформувала інститут військової прокуратури. Кравченка звільнили з військової служби і поставили на чолі вкрай непублічного управління з розслідування злочинів в оборонно-промисловому комплексі. Вже звідти в березні 2021 року він вперше перейшов до повністю цивільного кримінального права - очолив Бучанську окружну прокуратуру на Київщині.

Невдовзі Кравченко знову потрапив під увагу журналістів, як українських, так і міжнародних. Після того, як Бучу було звільнено від російських загарбників, він узяв на себе координування оперативного збору доказів та розслідування масових злочинів, скоєних проти цивільних осіб у цьому регіоні, включаючи вбивства, тортури та мародерство.

Хоча в ті дні спостерігалася певна нестиковка в діях різних правоохоронних структур, як стверджує джерело, яке має зв’язки з генеральною прокуратурою, Кравченко привернув увагу керівництва Офісу президента своєю стійкістю та підпорядкованістю. У серпні 2022 року президент Зеленський удостоїв Кравченка ордена "За заслуги".

Пізніше його обрали на посаду голови Київської обласної військової адміністрації. В цій ролі, колишній прокурор виступив з ініціативою змінити герб регіону, а також розпочав перевірку численних тендерів, пов'язаних з відновленням після війни.

Крісло голови Київської обласної адміністрації Кравченко залишив так само раптово, як і прийшов на цю посаду. Напередодні Нового 2025 року Кабінет Міністрів призначив його новим керівником Державної податкової служби. Це стало першим призначенням на повноцінну посаду за три з половиною роки, а не виконанням обов'язків. Цікаво, що на той момент посада генерального прокурора була вакантною вже протягом двох місяців.

Тоді це призначення асоціювали з трансформацією контролю над Державною податковою службою. Проте за неповні шість місяців під керівництвом Кравченка ДПС не представила жодних значних реформ. Він же, у свою чергу, звітував про стабільне перевиконання плану з податкових надходжень та реалізацію антикорупційних ініціатив у межах служби.

Ключовий момент. Під час виконання обов'язків на численних високих посадах, які йому забезпечила Банкова, Руслан Кравченко також намагався стати директором Національного антикорупційного бюро, взявши участь у відповідному конкурсі. Проте його спроба виявилася невдалою – комісія висловила сумніви щодо його репутації, звинувативши його в приватизації службового житла та необґрунтованому збагаченні родини його батька.