Глобальна політика: чи це просто змагання лідерів КВК? Безглузді звуки замість актуальних новин.

Нескінченні перемовини, які нічого не вирішують, ультиматуми, яких ніхто не дотримується, заяви, що суперечать одна одній - і теж лунають, лише заради того, щоб заповнити стрічки новин. Тим часом - що відбувається? Чи збирається хоч хтось дійсно робити що-небудь, окрім примножувати балаканину?

Рівень спотворення цього процесу, який чомусь зветься "мирними переговорами" (хоча насправді немає жодної справжньої дискусії — сторони просто обмінюються важливими та менш важливими інформаційними повідомленнями в односторонньому порядку, причому деякі з учасників слухають лише власні думки), вражає і показує, як змінилася світова політика.

Далі те саме буде по всій планеті, від Тайваню до Близького Сходу, від Гренландії до Африки. Нам буде легше (якщо виживемо), бо ми раніше за всіх у це вступили, тож будемо усім проводити тренінги, коли в них буде перший шок. Світова політика постмодерну є чимось середнім між конкурсом капітанів КВК та стрічкою твітера, з обстрілами фронту й тилу на задньому плані. Щось тут коментувати неможливо, бо поки коментуєш, хтось іще щось ляпнув, і тебе просять прокоментувати тепер оце нове.

Частина повідомлень спрямована на цільову авдиторію в розмірі 1 особи (в сподіванні, що вона відкладе ключку), інші повідомлення є просто білим шумом, коли треба щось сказати, бо не можна мовчати, а сказати нема чого. В попередні епохи такого не було, бо переговори відбувалися за зачиненими дверима, а народ читав за підсумками комюніке (нагадаю, це слово означає "те, що ми хочемо вам повідомити", а не те, що було насправді) в газеті "Правда". Переговори про життя і смерть в прямому ефірі в реальному часі можуть винести "не тільки лиш всі".

Отже, нам необхідно оволодіти новими навичками. У минулі часи важливо було вміти читати між рядками офіційних повідомлень і зрозуміти реальні події, відновлюючи повну та правдиву картину з обмежених і спотворених відомостей. Сьогодні ж нам потрібна зовсім інша здатність: вміти фільтрувати величезні потоки інформації та виділяти з них корисні дані. У світі, де панує білий шум і свідомі дезінформації, потрібно вміти видобувати суть і істину. Необхідно почати навчання вже зараз, адже згодом це стане ще складніше.