"Ось такими вони були у 1986 році!" - Мережу вразили вуличні туалети для дітей на Закарпатті: чому їх досі не оновили (фото)

Освітній омбудсмен поділилася інформацією про стан туалетів у навчальних закладах та описала, яким чином вони повинні відповідати встановленим стандартам.

У соціальних мережах розгорівся скандал через знімки шкільного туалету. Користувачі вражені станом та виглядом вбиральні, якою змушені користуватися учні Станівської школи загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів у Верхньокоропецькій ОТГ Закарпатської області.

Конструкція вуличного туалету з’явилася ще в 80-х роках минулого століття, і відтоді вона жодного разу не зазнала модернізації. Наразі стіни вбиральні покрилися тріщинами, двері, що ледве тримаються на петлях, виглядають вкрай зношеними, а вигрібна яма переповнена. Можна тільки уявити, як важко дітям користуватися цим туалетом під час морозів, дощів чи снігопадів.

Підписники соціальних мереж вражені як зовнішнім виглядом туалету, так і тим, що всередині. Крім того, користувачі зазначають, що на його реконструкцію постійно виділяються фінансові ресурси.

"В моїй першій школі такі були туалети у 1986 році, коли я пішла в 1-й клас. Це було 38 років тому! Який жах і сором, що досі діти мають неналежні туалети", - пише Галина Юркова.

ТСН.ua запитав, чому вуличний туалет школи має такий незадовільний вигляд і чи були виділені фінансові кошти на його відновлення.

Юрій Пайда, керівник Станівської загальноосвітньої школи, зазначає, що в навчальному закладі, де навчаються 213 учнів, ще не завершено будівництво внутрішньої туалетної кімнати для учнів.

На даний момент внутрішня вбиральня ще не завершена, хоча конструкція вже зведена. Всі необхідні комунікації, зокрема каналізація, підключені до септика. 7 листопада на сесії Верхньокоропецької сільської ради було затверджено виділення 400 тисяч гривень для завершення робіт у вбиральні. Ці кошти планувалося використати на оформлення приміщення: встановлення водопроводу та каналізації, монтаж унітазів і раковин, а також плиткове покриття. Проте на сьогодні жодних робіт не виконано. Чому так сталося? На мою думку, тут доречно говорити про "саботаж", - зазначає Юрій Пайда, директор школи, в коментарі для ТСН.ua.

За його інформацією, на створення нової вуличної туалетної споруди також були виділені фінансові ресурси, проте реалізація проекту досі не стартувала.

"Відремонтувати стару вуличну вбиральню вже неможливо. Вона вичерпала свій ресурс - вигрібна яма переповнена, а конструкція туалету в аварійному стані. Ця вбиральня була побудована у 80-х роках минулого століття. У серпні цього року депутати селищної ради ухвалили рішення про будівництво нової вуличної вбиральні. Вартість робіт - 200 тисяч гривень. Новий туалет на вулиці нам дуже потрібен, бо у випадку відсутності електроенергії, внутрішня вбиральня функціонувати не зможе", - пояснює директор школи.

На запитання, чому ще не стартували будівельні роботи, директор надає таку відповідь:

"Замовник будівництва та розпорядник коштів - районний відділ освіти. У школи немає власної бухгалтерії. Звісно, що питання відсутності вбиральні дуже болюче для учнів, але школа не може вплинути на договір між замовником та підрядником. На об'єкт приходили представники підрядника, робили заміри та обіцяли за 200 тисяч збудувати нам новий вуличний туалет. Але він до цього часу не побудований. Ситуація більш ніж дивна - гроші є, а нічого не робиться", - розповідає Юрій Пайда.

Директор навчального закладу зазначає, що найбільше відсутність туалетів у школі страждають діти, які вимушені користуватися жахливими умовами.

"Коли в серпні та листопаді селищна рада виділяла фінансування, ми сподівалися на оперативне виконання будівельних робіт. У підрядників було достатньо часу для виконання завдань. Проте причини, чому роботи досі не почалися, залишаються для мене незрозумілими. Вважаю, що цю ситуацію слід висвітлити. Сподіваємося, що зрештою раціональність переможе, і ті, хто має відповідні зобов'язання, їх виконують, а ми зможемо розпочати другий семестр з належними вбиральнями," - висловлює свою думку Юрій Пайда.

У Києві батьки учнів школи №321 активно виступають за встановлення дверей у шкільних туалетах. Вони ініціювали петицію на сайті Київської міської ради, яка вже зібрала 2843 підписи з необхідних шести тисяч для розгляду цим органом влади.

"У нашій школі відсутні двері та перегородки у туалетних кабінках. Хочу наголосити, що в епоху, коли майже кожен учень має смартфон і профіль у соціальних мережах, приниження дитини може мати найсерйозніші наслідки. Встановлення дверей у туалеті — це не просто дрібниця, а життєва необхідність. Така ситуація викликає у дітей небажання відвідувати навчальний заклад", - зазначає автор петиції Яна Купреєва.

Чому таке відбувається в українських школах та як можна вирішити туалетну проблему ТСН.ua поцікавився в освітнього омбудсмена Надії Лещик.

У соціальних мережах батьки активно діляться своїми думками щодо жахливої ситуації з санітарними умовами у шкільному туалеті в Станово, що на Закарпатті. Вони стверджують, що фінансування на ремонт вбиральні виділялося регулярно. Чи зверталися з подібними скаргами до освітнього омбудсмена?

У 2024 році Освітній омбудсман зафіксував чотири скарги, пов'язані з туалетами в навчальних закладах Черкаської та Чернігівської областей. Додатково була отримана одна скарга, що стосувалася умов проживання в гуртожитку, зокрема стану туалетних кімнат, у вищому навчальному закладі, що знаходиться на Львівщині.

У деяких випадках виконання ремонтних робіт у туалетах під час воєнного стану ускладнюється через брак фінансування. Після аналізу цих звернень було направлено запит до засновників навчальних закладів. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про освіту", саме засновники несуть відповідальність за контроль за фінансовими та господарськими процесами в закладах освіти, а також зобов'язані забезпечити належний рівень утримання та розвитку матеріально-технічної бази, щоб відповідати вимогам освітніх стандартів та ліцензійних умов.

Ми не отримували жодних скарг щодо стану туалетів у Станівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів, що розташований у Верхньокоропецькій ОТГ на Закарпатті. Дякуємо вам за те, що звертаєте увагу на такі важливі питання. Ми підготуємо запит до цього навчального закладу.

Але під час кожного такого випадку необхідно звертати увагу на те, чи заклад освіти планують ліквідувати чи призупинити його діяльність, адже у такому випадку немає сенсу виділяти кошти на ремонт вбиральні.

Зверніть увагу, що з 1 вересня 2025 року фінансування загальноосвітніх закладів (за винятком початкових шкіл) за рахунок субвенцій не буде здійснюватися, якщо кількість учнів у них менше 45. А з 1 вересня 2026 року це правило пошириться на заклади, де кількість учнів становить менше 60.

- Кажуть, що подібні вбиральні - це норма для сільської місцевості. Чи дійсно це так, невже так і має бути?

На жаль, не всі освітні заклади можуть похвалитися наявністю комфортних та добре обладнаних туалетів. Хоча з кожним роком ситуація покращується і число вуличних туалетів або тих, що не відповідають санітарним нормам, зменшується, вони все ще присутні в деяких навчальних закладах.

Хочу підкреслити, що в усіх навчальних закладах загальної середньої освіти, як у міських, так і в сільських громадах, діють єдині стандарти безпеки освітнього середовища. Ці вимоги визначені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим Наказом МОЗ № 2205 від 25 вересня 2020 року. Як учні, так і викладачі мають право на повагу до своєї гідності. Забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов у санітарних приміщеннях освітніх закладів безпосередньо пов'язане з реалізацією цього права.

Зазначу, що за дотриманням вимог Санітарного регламенту відповідають як керівник навчального закладу, так і його засновники. Виходячи з цього, учасники освітнього процесу мають право вимагати від них забезпечення відповідних умов у навчальному закладі.

В містах інша проблема - відсутність дверей та кабінок у вбиральнях, що призводить до порушення права на повагу до людської гідності та порушує приватність.

Чи можливо на даний момент знайти розв'язання цієї проблеми, і що для цього необхідно?

- Швидко побудувати чи відремонтувати внутрішню теплу вбиральню у закладі освіти завжди складно, адже це потребує часу: для закупівлі матеріалів, проведення тендерів, здійснення будівельних чи ремонтних робіт. А в умовах війни ще складніше, оскільки більша увага приділяється наявності укриття та його облаштуванню. І, звісно, головна проблема - фінансування, адже в період війни ресурси громад обмежені.

До повномасштабного вторгнення кошти на облаштування вбиралень виділяла і держава. У 2019 році була ініційована програма "Гідність дитини", в межах якої у 2020 році було виділено 55 млн грн із держбюджету - на ці кошти планували облаштувати теплі вбиральні у 100 школах 11 областей України. У 2020 році за ці кошти переоблаштовувалися вбиральні лише в тих закладах освіти, в яких не було туалетів у приміщеннях закладу, але за умови, якщо у школі навчалося не менше 20 учнів 1-4 класів.

Проте труднощі з фінансуванням, будівництвом і ремонтом санітарних вузлів не можуть слугувати виправданням для пасивності керівництва освітнього закладу та його засновника в цій справі. Перш за все, керівник повинен надіслати відповідний запит до засновника навчального закладу. Згідно з частиною 6 статті 25 Закону України "Про освіту", засновник зобов'язаний забезпечити належне утримання та розвиток матеріально-технічної бази освітнього закладу, щоб вона відповідала стандартам освіти та ліцензійним умовам. Крім того, він зобов'язаний відповідно до законодавства створити доступне середовище в навчальному закладі для всіх учасників освітнього процесу, включаючи осіб з особливими освітніми потребами.

Якщо засновник не може виділити кошти на будівництво вбиральні через їх відсутність, у такому разі є потреба спільно з керівником закладу подумати про тимчасові рішення, наприклад, використання біотуалетів або принаймні приведення до задовільного стану вуличних.

У Києві в навчальному закладі №321 відсутні двері та перегородки в туалетних кабінках. Батьки стурбовані цим, адже їхні діти стикаються з незручностями, змушені користуватися туалетом практично на очах у своїх однокласників. Яким чином такі умови можуть позначитися на психічному стані дітей?

- Належне облаштування вбиралень у закладі освіти - це важливий елемент для забезпечення не лише фізичного, а й психологічного комфорту дитини. Неналежні вбиральні - це насамперед посягання на повагу до гідності дитини, її приватність. Адже коли дитина не має приватності у шкільному туалеті, вона не відчуває себе у безпеці. Це може мати наслідки для здоров'я, посилювати тривожність.

Дитина може відчувати занепокоєння через можливість, що хтось її зафіксує на фотографії або відео з подальшим наміром поширити ці матеріали, насміхатися з неї або навіть шантажувати. Подібні ситуації вже мали місце в освітніх закладах.

У таких обставинах туалет стає місцем, де ймовірність прояву жорстокого поводження з дітьми, зокрема булінгу, досить висока. Через це деякі учні намагаються уникати відвідування шкільного туалету, терпіти до повернення додому. Це негативно впливає не лише на їхнє здоров'я, але й на здатність зосередитися на навчанні.

На веб-сайті Київської міської ради батьки учнів школи №321 ініціювали петицію з вимогою відновити санітарний стан туалетів у навчальному закладі. Хто повинен контролювати стан внутрішніх приміщень шкіл і відповідати за їх утримання? Як важлива ця проблема для нашої країни в цілому?

- Як я вже зазначила, саме засновник закладу освіти відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про освіту" зобов'язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Засновник також відповідає за контроль фінансово-господарської діяльності навчального закладу. Відповідальність за дотримання Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти покладається як на засновника(-ів), так і на керівника навчального закладу. Це означає, що забезпечення школи усіма необхідними ресурсами є обов'язком засновника, проте керівник має звертатися до засновника за допомогою у цьому питанні.

Проблема адекватного облаштування внутрішніх туалетів залишається актуальною, і її прояви можуть варіюватися. Це підтверджують звернення до освітнього омбудсмена, а також загальний аналіз медіа-інформації. У деяких навчальних закладах туалети взагалі відсутні, в інших - вони є, іноді навіть у відремонтованих приміщеннях, проте не забезпечують достатньої приватності.

У 2021 році Служба освітнього омбудсмена досліджувала, скільки вуличних вбиралень залишилося у закладах освіти України.

Згідно з інформацією, отриманою від освітніх департаментів, на 16 серпня 2021 року в Україні налічувалося чотири області, де не було навчальних закладів з туалетами всередині: Вінницька, Донецька, Сумська та Дніпропетровська. Проте подальший аналіз, проведений нашою Службою, викликав сумніви щодо точності цих даних. З початку повномасштабної війни ми не здійснювали подібних досліджень. Водночас важливо зазначити, що за цей час частина навчальних закладів зазнала руйнувань або пошкоджень, що могло вплинути на стан туалетних приміщень і викликати потребу в їхньому ремонті.

Якими повинні бути туалетні кімнати в навчальних закладах та як спонукати керівників шкіл дотримуватися необхідних стандартів і вимог?

Вимоги до шкільних туалетів визначені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, який затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2205 від 25.09.2020 року. Зокрема, це стосується пункту 31 розділу III "Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень". У цьому документі зазначено, що в освітніх установах повинні дотримуватись таких норм:

Якщо в навчальному закладі не дотримуються вимоги Санітарного регламенту, батьки можуть звернутися як до адміністрації школи, так і до її засновників із закликом забезпечити відповідні умови для навчання.

Нещодавно ТСН.ua повідомляв про інцидент у київському ліцеї, де співробітники ледь не отруїли учнів. Що ж відбулося насправді?

Также ознакомьтесь с:

Скандал з "відкритими" туалетами у школі Дніпра отримав продовження: що відомо

Скандал із солодощами: чи дозволено в навчальних закладах організовувати вибіркові частування та збирати кошти з батьків?