The Hill: Американські терміни, пов'язані з Україною, стали подарунком для Путіна та Сі.
Вимоги та строки повинні бути підтримані конкретними діями.
Оголошення президента США Дональда Трампа про дедлайн у 10-12 днів для президента Росії Владіміра Путіна, аби той погодився на припинення вогню в Україні, свідчить про подальшу зміну риторики глави Білого дому. Зростаюче роздратування Москвою та готовність говорити прямо про російську ескалацію -- це сигнал, на який давно чекали як у США, так і в Європі. Про це у колонці для The Hill пише Джейн Гарман -- колишня конгресвумен від Каліфорнії та ексголова Комітету Палати представників з питань розвідки.
Проте хоча зміна тону свідчить про зростаюче невдоволення, воно досі не вилилося в конкретні дії. Росія тлумачить цю ситуацію як збереження паузи в тиску -- і активно використовує її, щоб посилити наступ на українські міста, атакуючи житлові квартали та лікарні.
Сьогодні російські збройні сили демонструють найшвидше територіальне просування за останній рік, в той час як їхні атаки стають дедалі більш складними. В Україні активно використовуються іранські дрони Shahed, які тепер виробляються в Росії з китайськими компонентами. Ці дрони атакують українське повітря з такою швидкістю та інтенсивністю, що системи протиповітряної оборони не встигають їх нейтралізувати.
Тільки за один день минулого місяця Росія здійснила запуск 728 дронів, ракет і імітаторів цілей в рамках комплексної атаки. Українські підрозділи протиповітряної оборони та оператори радарів виконують свою роботу з великою відвагою, але вже знаходяться на межі своїх сил.
А у США тим часом залишаються інструменти, які досі не задіяні. Вже кілька місяців у Конгресі готовий до ухвалення двопартійний санкційний законопроєкт, співавторами якого є республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блументаль.
Документ, отримавши підтримку 85 сенаторів, що є більшістю, достатньою для подолання вето президента, передбачає запровадження жорстких вторинних тарифів на країни, які продовжують імпортувати російську нафту та газ, зокрема Китай, Індію та Бразилію. Це суттєво ускладнить для цих держав здійснення бізнесу з Москвою.
Проте в липні керівництво Сенату відклало цей законопроєкт після того, як Трамп заявив, що готовий до дій, якщо Росія не зробить кроків до миру впродовж 50 днів. Лідер більшості в Сенаті Джон Тун заявив, що "призупиняє" просування документа, чим дав сигнал: Конгрес підлаштовується під часові рамки Трампа. Палата представників підтримала цю лінію.
Це виявилося невірним вибором. Незважаючи на те, що президент Трамп демонструє зростаючу рішучість, зволікання з діями Конгресу в сподіванні на те, що Путін несподівано погодиться на переговори, лише надає Москві більше можливостей для ескалації ситуації. Кожен тиждень без дій — це втрата шансу на посилення фінансового тиску на військовий апарат Путіна.
Мова йде не тільки про Україну — це питання глобальної конкуренції з Китаєм.
Важливість участі Пекіна у цій війні стає все більш очевидною. Китайські фірми постачають не лише комплектуючі, а й повноцінні системи озброєння до Росії. Безпілотники та імітаційні цілі, виготовлені в Китаї, сприяють тому, щоб Москва могла заповнити український повітряний простір. Представники КНР навіть приймали делегації з територій, що знаходяться під окупацією, і продовжують реалізовувати важку техніку компаніям, які там функціонують. За інформацією європейських дипломатів, нещодавно міністр закордонних справ Китаю висловив ЄС, що Пекін не бажає поразки Росії у конфлікті, оскільки це може призвести до посилення уваги США на Азіатському континенті.
Україна реагує відповідно. На початку липня в Києві було затримано двох громадян Китаю за підозрою в шпигунстві -- вони нібито намагалися викрасти інформацію про ракетну програму "Нептун". За кілька днів до того президент Володимир Зеленський запровадив санкції проти п'яти китайських компаній, які звинувачуються у сприянні російському військовому зусиллю. Це не символічні жести -- це чіткі ознаки того, що Україна тверезо оцінює масштаби загрози та розуміє союзництво Пекіна з Москвою.
Підтримка України -- це не відволікання уваги від змагання США з Китаєм. Це його невіддільна частина. Послаблення військової потужності Путіна означає підрив одного з ключових стовпів китайської глобальної стратегії. І якщо дозволити Росії безкарно продовжувати агресію -- це лише розв'яже руки Пекіну в Тайванській протоці й Південно-Китайському морі.
Слід визнати, що адміністрація Трампа почала активно висловлювати свої претензії до Китаю. Під час нещодавніх торгових переговорів, як повідомляється, високопосадовці США підняли питання про закупівлі Китаєм російської нафти, що підпадає під санкції, а також про постачання товарів подвійного призначення до Росії на суму понад 15 мільярдів доларів. Це серйозні тривоги, але якщо за ними не послідують конкретні дії, вони можуть просто зникнути в рамках вже звичного шаблону зволікання, який Москва та Пекін давно використовують на свою користь.
Санкційний законопроєкт Грема і Блюменталя повинен бути прийнятий. Це наразі найзначніша ініціатива, спрямована на запровадження реальної відповідальності не лише для Росії, але й для ряду країн (передусім Китаю), які сприяють обходу санкцій. Цей документ не суперечить зусиллям адміністрації в тиску на Москву, а навпаки, доповнює їх. Він посилає чіткий меседж: США не лише висловлюють наміри щодо відповідальності, а й готові до активних дій.
Відлік часу може бути корисним -- він створює відчуття терміновості. Але терміновість без дій -- це не стратегія. Наразі важливо не те, скільки днів залишилось на таймері, а те, як ми використовуємо кожен з них.
Отже, Росія має до 9 серпня, щоб узгодити з Україною умови припинення вогню. Проте експерти відзначають, що такі жорсткі строки президент Трамп уже неодноразово коригував. Раніше він не раз обіцяв прийняти важливі рішення "протягом двох тижнів", але терміни завжди переносилися.
