Тимур Ткаченко зайняв посаду керівника Київської міської військової адміністрації.

Необхідно законодавчо уладнати розбіжності між КМВА та КМДА, адже проблема полягає не в прізвищах.

В останній день 2024 року Президент України призначив Тимура Ткаченка начальником Київської міської військової адміністрації. Столиця отримала нового гравця з широкими повноваженнями. Його ключове завдання - стійкість міста, безпека мешканців і стабільність життя столиці в умовах повномасштабної війни. Але на практиці ці функції не ізольовані - вони нерідко перетинаються з повноваженнями мера Києва. Це створює напруження, породжує непорозуміння, а іноді - й відверте протистояння між двома центрами управління.

У ситуації, коли столиця має працювати як єдиний злагоджений механізм, ми бачимо паралельні рішення, дублювання функцій, брак координації.

Хто насправді керує столицею в умовах воєнного стану? Чи можлива конструктивна співпраця між КМВА та міським головою, чи нас чекає подальше загострення? Про те, чому дотримання закону про воєнний стан - не формальність, а обов'язкова умова ефективного управління, і чому для столиці зараз важливі не політичні амбіції, а швидкість і чіткість рішень - в інтерв'ю Укрінформу розповідає начальник КМВА Тимур Ткаченко.

КИЇВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЄДИНИМ МІСТОМ, ДЕ МОДЕЛЬ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НЕ РЕАЛІЗОВАНА ПОВНІСТЮ

- Як на практиці виглядає взаємодія між КМДА та КМВА? Який нині розподіл повноважень?

З 24 лютого всі обласні державні адміністрації, а також Київська міська державна адміністрація, отримали статус військових адміністрацій відповідно до режиму воєнного стану. Таким чином, керівники цих адміністрацій стали начальниками військових адміністрацій, виконуючи всі функції, передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" та Указом Президента "Про створення військових адміністрацій", а також взявши на себе всі відповідні завдання, повноваження і обов’язки.

Однак Київ залишається єдиним містом, де ця модель ще не втілена в повній мірі. Міська адміністрація досі сприймає КМДА лише як виконавчий орган Київської ради, отже, як частину місцевого самоврядування. Це хибне сприйняття. Реальність свідчить про інше: усі рішення, які раніше підписував мер у статусі голови КМДА, тепер підписую я як керівник військової адміністрації.

Щодо бюджету ситуація є ще більш складною. Існують чутки, що я нібито схвалюю кожне рішення Київської ради, але це абсолютно неправильно. Я не підписую жодного з рішень цього органу. Всі фінансові ресурси громади розподіляються виключно через міську раду. Це викликає серйозні труднощі, особливо коли потрібно терміново фінансувати заходи безпеки. Часто виникають нагальні потреби, але немає механізму для оперативного перенаправлення ресурсів.

Це також стосується питання підтримки Сил оборони, зокрема у контексті дронів. Факт передачі дронів, безумовно, є позитивним кроком. Проте це має відбуватися через єдину державну систему. Існує Генеральний штаб, а також командувачі, які відповідають за логістичні процеси, закупівлі та визначення стратегічних напрямків. Вони повинні вирішувати, які бригади і які конкретно ресурси отримають. Це не повинно бути справою місцевої влади, що діє за закулісним принципом або на основі піар-ініціатив. Я вже дав вказівку провести перевірку: куди саме витрачаються бюджетні кошти громади і за якими критеріями - відповіді досі немає.

Проте основна мета діяльності КМВА на сьогоднішній день полягає саме в забезпеченні безпеки столиці, вірно?

Безумовно, безпека стала найзначнішим викликом нашої епохи. Ми аналізуємо всі питання, виходячи з актуальних реалій, і безпека залишається найвищим пріоритетом. Це - основа, на якій ґрунтуються всі наші рішення.

Звичайно, кожне питання можна оцінювати як у мирний час, так і в умовах воєнного стану. Наприклад, коли йдеться про будівництво транспортної розв'язки, озеленення чи навіть підвищення тарифів - я не підходжу до цього формально. Якщо це питання входить у мою компетенцію як посадовця, який підписує рішення, я ухвалюю його, виходячи з реальної доцільності й обґрунтованості саме в умовах війни.

- Яка у вас комунікація з Київським міським головою Віталієм Кличком? У якому форматі зазвичай відбувається ця взаємодія?

Комунікація вже налагоджена — ми працюємо разом у рамках Ради оборони Києва, узгоджуючи наші дії. Проте, мені б хотілося, щоб ця співпраця стала більш конкретною та результативною.

У нас, зокрема, працює робоча група "Прозорість і підзвітність", яка аналізує бюджетні процеси, процедури закупівель, вивчає можливі факти зловживань. Я неодноразово особисто запрошував міського голову взяти участь у засіданнях цієї групи, але він систематично делегує своїх заступників. Це ускладнює роботу, адже мені принципово важливо почути саме його бачення - як керівника міста, обраного громадою. Особливо - з огляду на ті виклики, які стосуються фінансової прозорості та доброчесності в управлінні столицею.

Якщо ви ще не змогли встановити зв'язок із представниками КМДА, чи може це стати перешкодою для втілення важливих рішень та процесів у столиці?

Висловлююся відверто: проблема не в іменах, а в законодавстві України щодо столиці. Відсутність чітких визначень щодо повноважень двох органів влади, які управляють Києвом, створює певну неузгодженість. Це не зовсім конфлікт, але можна вважати це результатом нечіткої правової бази.

Однак усі положення, які містяться в Законі України про правовий режим воєнного стану, повинні бути дотримані. Цей закон є основним у часи повномасштабного конфлікту.