Трамп, Китай та ось ця ось вісь злоби: чи буде Сі Цзіньпін готовий сприяти завершенню конфлікту Росії з Україною?
У президентських виборах у США поки що немає вираженого фаворита, повідомляє CNN.
Крім того, ця публічна пропозиція з'явилася одразу після зустрічі між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським, яка відбулася в Парижі під час відкриття відремонтованого після пожежі Собору Паризької Богоматері. Інформація надійшла від ТСН, згідно з повідомленнями Контракти.UA.
Нещодавно Трамп запросив до участі в своїй інавгурації 20 січня 2025 року лідера Китаю Сі Цзіньпіна та інших світових керівників, хоча зазвичай такі заходи не передбачають присутності іноземних лідерів. Варто зазначити, що Трамп неодноразово заявляв про можливість введення мит у розмірі майже 60% на весь китайський імпорт, хоча згодом уточнював, що мова йде про 10%.
Декілька осіб висловили думку: "Це виглядає досить ризиковано, чи не так?". Я відповів: "Можливо, це дійсно так". Побачимо, що з цього вийде. Але нам подобається йти на ризик", - зазначив Трамп, коментуючи запрошення іноземних лідерів на свою інавгурацію.
Навряд чи Сі Цзіньпін приїде на інавгурацію Трампа. Її відвідає посол Китаю в США та інші офіційні особи з Пекіна. Натомість, за словами посла Росії в КНР Ігоря Моргулова, у 2025 році лідер Китаю поїде до Росії. Це вже буде п'ята зустріч Сі та Путіна, які називають один одного "друзями", від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. За даними США, 90% мікроелектроніки, яку Росія використовує для виробництва зброї, в обхід санкцій надходить саме з Китаю. Також КНР є другим після Індії покупцем російської нафти. Її продаж є основним джерелом наповнення бюджету РФ.
З огляду на зовнішньополітичну команду Трампа, до якої входять переважно жорсткі противники Китаю, а Пекін давно притримується курсу конфронтації з Заходом і входить у нову вісь зла Росія-КНР-Іран-Північна Корея, нічого хорошого в наступні роки на Пекін не чекає. Як негативні очікування від президентства Трампа та серйозні економічні проблеми можуть підштовхнути Сі Цзіньпіна змінити свою політику підтримки Путіна? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
За оцінками Пентагону, Китай швидко збільшує свій ядерний арсенал, і до 2030 року матиме вже 1000 боєголовок. Зараз у КНР їх близько 600, в той час як у РФ та США - по 6 тис. Для Америки це виклик, враховуючи ще й те, що на сьогодні Китай має найбільший (за кількістю - ред.) в світі флот: 370 кораблів і підводних човнів - трохи більше, ніж у ВМС США. Днями Пекін спустив на воду свій перший десантний корабель наступного покоління, паралельно зміцнюючи свої ВПС і збільшуючи кількість міжконтинентальних балістичних ракет.
Усе це відбувається на фоні зростання оборонного бюджету Китаю, який тепер становитиме від $330 до $450 мільярдів (для порівняння, оборонні витрати США на 2025 рік заплановані на рівні $895 мільярдів). Це незважаючи на економічні труднощі в КНР і заклики Сі Цзіньпіна до китайських збройних сил підвищити бойову готовність. Лідер Китаю висловився про "готовність до війни" під час візиту до бригади ракетних військ Народно-визвольної армії, яка у 2027 році святкуватиме своє століття. Саме в зв'язку з цим багато експертів вважають, що Сі Цзіньпін може ініціювати військові дії проти Тайваню в зазначений період.
Західні аналітики вважають, що навіть присутність корупції в китайському війську не є істотною перепоною для Сі Цзіньпіна, який прагне завершити процес модернізації армії до 2035 року. Проте, у січні 2024 року американські розвідники підкреслили, що корупційні скандали все ж викликали сумніви щодо спроможності Китаю вести військові дії. У Пентагоні зазначають, що минулого року було звільнено щонайменше 15 офіцерів та керівників оборонної промисловості, які займалися модернізацією ядерних і звичайних ракет, що базуються на землі. Також варто згадати, що рік тому міністр оборони Лі Шанфу спочатку зник на кілька місяців, а згодом стало відомо, що його усунули з посади, згідно з інформацією китайських партійних ЗМІ. Незважаючи на це, Пекін активно отримує підтримку від Москви у розвитку своїх ядерних і ракетних програм.
З 2016 року Росія та Китай провели більше 100 спільних військових маневрів. У вересні 2023 року Китайська Народна Республіка взяла участь у масштабних військових навчаннях російського флоту "Океан-2024", які стали найбільшими за останні три десятиліття. Ці маневри проходили поблизу Японії та включали спільне патрулювання Тихим океаном, що стало явним викликом для Сполучених Штатів. У березні того ж року Китай і Росія разом з Іраном провели четверті спільні навчання з 2019 року під назвою "Пояс морської безпеки 2024" у Оманській затоці, де здійснюється 20% світового обсягу нафтових перевезень. Крім того, було б наївно вважати, що Китай не підтримує можливий вступ Північної Кореї у конфлікт в Україні на стороні Росії. КНР залишається головним торговим партнером КНДР, тому якщо б Пекін дійсно прагнув цьому запобігти, він би вже давно обмежив постачання критично важливих товарів для військової промисловості до Пхеньяна.
Отже, нова адміністрація США зіштовхнеться з вже сформованою коаліцією, до якої входять Росія, Китай, Іран та Північна Корея. Ще влітку Дональд Трамп висловлював думку, що Тайвань повинен фінансувати свою оборону за рахунок США. В інтерв'ю для WSJ він зазначив, що якщо Пекін вирішить "вторгнутися" на Тайвань, то він запровадить мито на китайський експорт у розмірі 200%. Пізніше, під час єдиного теледебату з Камалою Гарріс, Трамп ухилився від відповіді на запитання про можливість відправлення американських військ для захисту Тайваню, так само, як і щодо підтримки України у війні. Тим часом, він неодноразово підкреслює, що має добрі стосунки з Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним, водночас погрожуючи ввести тарифи на весь китайський імпорт у США.
На своїй першій пресконференції після обрання Трамп зазначив, що "Китай і США могли б об'єднати зусилля для вирішення численних глобальних викликів". Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї висловив надію, що "нова адміністрація в Америці ухвалить правильні рішення і співпрацюватиме з Китаєм на взаємовигідних умовах, щоб вирішити існуючі проблеми та подолати труднощі". Проте за цими дипломатичними заявами криється підготовка до серйозного конфлікту. Наприклад, варто згадати про сенатора Марка Рубіо, якого Трамп номінував на посаду держсекретаря; з 2020 року він підпадає під китайські санкції.
У середу, 25 грудня, Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України, провів зустріч з новим послом Китаю в Україні Ма Шенкуном. "Під час бесіди було обговорено можливості розвитку взаємин між Китаєм та Україною. Єрмак підкреслив значення Китаю у процесі досягнення справедливого та стабільного миру для України. Також обговорювалася перспектива двостороннього діалогу на найвищому рівні", – повідомили в Офісі президента.
З моменту початку масштабного вторгнення Росії, Володимир Зеленський жодного разу не зустрічався особисто з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Єдиний контакт між ними відбувся у квітні минулого року за ініціативою України — вони провели телефонну розмову. Тоді на новій посаді перебував посол України в Китаї Павло Рябікін, якого наразі замінюють. Китай, у свою чергу, обіцяв надіслати до Європи, Києва та Москви свого спеціального представника з питань Євразії Лі Хуея. У березні 2024 року він нарешті відвідав Україну, але це не змінило китайської політики, яка продовжує підтримувати Росію, і Пекін не розпочав просувати ідею "тривалого і справедливого миру".
З лютого 2023 року, коли Ван Ї презентував китайську "позицію щодо врегулювання української кризи" на Мюнхенській безпековій конференції, Китай незмінно дотримується формулювання про "українську кризу". На думку КНР, це питання має бути вирішене шляхом безумовного припинення вогню та фактичної згоди на російську окупацію українських територій. Це ставлення залишалося стабільним навіть після того, як вказана "позиція" була розширена до спільного китайсько-бразильського "консенсусу із шести пунктів", який, за словами китайської сторони, отримав "позитивні" відгуки більше ніж у 110 країнах світу. Вважається, що восени 2022 року Сі Цзіньпін переконав Володимира Путіна утриматися від застосування ядерної зброї проти України, і, згідно з позицією Пекіну, ризик ядерної ескалації залишається на низькому рівні.
Сумнівно, що Україна може здійснити вплив на Китай, щоб той зупинив або принаймні зменшив свою підтримку Росії. Київ не володіє такими важелями, на відміну від наших союзників і партнерів, таких як США та Європейський Союз. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас зазначає: "Щоб уникнути проблем з Китаєм, необхідно бути дуже рішучими стосовно Росії. Якщо ви дійсно впевнені і не надаєте їм те, що вони прагнуть, ймовірність виникнення нових конфліктів (зокрема, у контексті Тайваню) значно зменшується".
Майк Волтц, радник Трампа з питань національної безпеки, у своєму інтерв'ю для Show Sunday Special підкреслив важливий момент: фінансові потоки з Китаю направляються до Ірану для закупівлі нафти, а звідти дрони та ракети відправляються до Росії, що сприяє зростанню тероризму на Близькому Сході. "Можна стверджувати, що це наші кошти, які через торговельний дефіцит з Пекіном потрапляють до Китаю, потім до Ірану, а після цього до Росії та на Близький Схід. Саме тому Трамп зосереджений на проблемі торговельних дефіцитів, які наші противники використовують проти нас, змушуючи нас витрачати більше на оборонні потреби," - зазначив Волтц.
Радник Трампа з національної безпеки також акцентував увагу на економічних труднощах, які переживає Росія, наголосивши на їх подальшому загостренні. Він зауважив, що Кремль трансформує свою економіку в "стиль північнокорейської військової економіки". Водночас Майк Волтц зазначив, що "Путін сприймає цю війну з Україною як ключовий момент, що визначає його спадщину, тому необхідно залучити обидві сторони до переговорного процесу". Цей висновок частково зумовлений тим, що в команді Трампа є експерти, які вважають, що Росію можливо "віддалити" від Китаю, і це може бути досягнуто, зокрема, через поступки з боку України.
Експерти з Brookings Institution у своїй статті, присвяченій відносинам між Китаєм і Росією, вказують на те, що Сполучені Штати мають обмежені можливості для створення розколу між цими двома країнами. Вони попереджають, що було б вкрай помилковим намагатися схилити одну чи обидві сторони до серйозних поступок, підтримуючи претензії Китаю на Тайвань чи визнаючи російську окупацію українських територій. Така стратегія умиротворення не лише підірве довіру до США з боку союзників і партнерів, а й може спонукати Китай, Росію та інші ревізіоністські режими до нових агресивних дій.
Експерти впевнені, що найкращим підходом є зосередження на розриві трьохкутника Росія-Китай-Іран-КНДР. Падіння режиму Башара Асада в Сирії, яке значно послабило позиції Росії та Ірану в цьому регіоні, стало яскравим підтвердженням того, що це реально. Однак, відносини між США та Китаєм під новою адміністрацією залежать від того, чи виконає Трамп свої передвиборчі зобов'язання, зокрема, щодо ескалації торговельної війни з КНР. Крім того, важливу роль у формуванні політики нового 47-го президента відіграють його радники та близькі колеги. Наприклад, Ілон Маск уже зіткнувся з обвинуваченнями в Конгресі щодо лобіювання американських інвестицій у Китай.
У 2025 році Китай планує випустити нові казначейські облігації на рекордну суму в $411 млрд. Окрім цього, з 1 січня 2026 року у Пекіні запровадять підвищення ставки податку на додану вартість. В умовах падіння ринку нерухомості, в який китайський уряд вже вклала понад $130 млрд, введення додаткових мит на китайський експорт до США (при цьому торговий дефіцит США з Китаєм становить $279,4 млрд на користь Пекіна) ще більше загострить економічну кризу в країні. Це, в свою чергу, може призвести до скорочення обсягів підтримки Китаєм Росії.
