Три роки тому стартувала повномасштабна агресія Росії проти України. Давайте згадаємо, як все починалося.
Відкрите вторгнення Росії в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, стало найзначнішим військовим зіткненням у Європі з часів Другої світової війни.
Перед цим відбулися роки агресивних дій з боку Російської Федерації, включаючи анексію Криму у 2014 році та ескалацію конфлікту на Донбасі. Незважаючи на численні зусилля України та її західних партнерів у сфері дипломатії, які були спрямовані на уникнення війни, Росія вирішила розпочати відкриту агресію, що стало грубим порушенням міжнародного права.
З грудня 2021 року спостерігалася концентрація російських військових сил поблизу кордонів України. Хоча Москва відкидала будь-які наміри щодо вторгнення, вона паралельно висувала ультиматуми, пов'язані з "гарантіями безпеки", зокрема наполягала на тому, щоб Україна відмовилась від прагнень приєднатися до НАТО.
О 5:00 ранку 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації Володимир Путін оголосив про старт так званої "спеціальної військової операції", яка, за його словами, була спрямована на "демілітаризацію і денацифікацію" України. Вже незабаром після цього по всій території країни почулися вибухи: російські збройні сили розпочали атаки на Київ, Харків, Одесу, Дніпро та інші населені пункти.
Ракетні атаки націлювалися на військові бази, аеропорти, склади та ключові інфраструктурні об'єкти. Однак, вже в перші години конфлікту стало очевидно, що й цивільне населення також зазнає втрат. Тим часом, російські війська просунулися через кордон з кількох напрямків: з півночі (через Білорусь), з сходу (з Росії) та з півдня (через Крим).
Глава держави України Володимир Зеленський оголосив режим воєнного стану та звернувся до народу з закликом стати на захист батьківщини.
"Сьогодні кожен з вас має зберегти спокій. Якщо є така можливість, залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія виконує свої обов'язки, а весь сектор безпеки України активно діє. Я, РНБО та Кабінет міністрів України будемо постійно на зв'язку з вами. Не піддавайтеся паніці! Ми сильні, готові до будь-яких викликів. Ми здобудемо перемогу. Адже ми - Україна. Слава Україні!" – наголосив президент у своєму першому зверненні о 7:00.
Уже в перші години тисячі українців приєдналися до територіальної оборони, а на вулицях почали виникати перші барикади.
Однією з головних цілей російського вторгнення було захоплення Києва. Російські війська намагалися висадити десант в аеропорту "Антонов" у Гостомелі, щоб використати його як плацдарм для атаки на столицю. Проте українські сили завдали серйозних втрат ворогу, і вже наступного дня цей стратегічний об'єкт перейшов під контроль ЗСУ.
Запеклі сутички відбувалися також у Бучі, Ірпені та Ворзелі — містах-сателітах Києва, які російські війська намагалися використати для прориву до столиці. Одночасно українські збройні сили ефективно знищували колони техніки, що рухалися з Чернігівської та Сумської областей.
Українські військові та цивільні проявили неабияку стійкість. Російські збройні сили сподівалися на швидку перемогу, але вже на початкових етапах стало зрозуміло, що їх стратегія зазнала краху. Українські захисники умело застосовували протитанкові системи, зокрема американські Javelin та британські NLAW, завдаючи серйозних втрат ворогові.
Народний опір виявлявся не лише на полі бою – тисячі волонтерів підтримували збройні сили, українці активно брали участь в інформаційній боротьбі, а західні держави почали запроваджувати суворі санкції проти Російської Федерації.
У перший день масштабної агресії Росії країна понесла суттєві втрати: знищено сотні одиниць військової техніки, а тисячі солдатів ворога загинули або отримали поранення.
Згідно з офіційною інформацією, в Україні в перший день загинуло 57 цивільних осіб, а 169 отримали травми. Серед військових загинуло 137 бійців, тоді як 317 росіян отримали поранення.
Українське командування зберегло контроль над головними містами, і стало зрозуміло, що війна не завершиться швидко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буданов висловився щодо мирних переговорів, які відбуваються без участі України
Протягом року українська армія провела кілька успішних контрнаступальних операцій, звільнивши значні території на сході та півдні країни. Міжнародна спільнота посилила військову та фінансову підтримку України, надаючи сучасне озброєння та гуманітарну допомогу. Водночас Росія продовжувала завдавати ракетних ударів по українській інфраструктурі, спричиняючи значні руйнування та жертви серед цивільного населення.
Падіння Маріуполя стало одним із найболючіших моментів війни в Україні. Після кількох місяців запеклих протистоянь та жорстокої облоги місто опинилося під контролем російських сил у травні 2022 року. Оборону Маріуполя забезпечували бійці полку "Азов", морські піхотинці та інші підрозділи Збройних сил України, які тримали позиції на території заводу "Азовсталь". Незважаючи на постійні атаки з повітря, моря та з суші, вони боролися до останнього. Евакуація цивільних осіб з підземних укриттів Азовсталі стала можливою завдяки міжнародному посередництву, але військові змушені були скласти зброю за наказом керівництва, щоб врятувати свої життя.
З початку липня 2022 року українські сили провели ряд успішних контрнаступальних операцій, зокрема на напрямках Харків та Херсон. У вересні Збройні Сили України реалізували стрімку операцію на Харківщині, в результаті якої було звільнено велику частину окупованих територій, серед яких і місто Ізюм, що слугувало важливим логістичним вузлом для російських військ. Цей успіх став значним моральним піднесенням для українського народу і продемонстрував ефективність нової тактики, що базується на швидких маневрах і використанні сучасної західної військової техніки.
"Ми не залишимо жодного шансу тим, хто прийде на нашу територію зі зброєю – незалежно від того, чи це буде за власним бажанням, чи внаслідок мобілізації," – заявив у липні 2022 року тодішній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.
На півдні України українська армія поступово витісняла російські війська з правобережної частини Херсонської області. У листопаді ЗСУ звільнили Херсон - єдиний обласний центр, який росіяни захопили після повномасштабного вторгнення. Це стало не лише військовою, а й політичною перемогою України, оскільки повернення Херсона підірвало позиції Росії на міжнародній арені.
Початок 2023-го ознаменувався запеклими боями за місто Бахмут, яке стало ключовим пунктом оборони на Донбасі. Росія кинула значні сили, зокрема найманців "Вагнера", на штурм міста, але українські війська тримали оборону, виснажуючи ворога.
Навесні українські військові розпочали активну підготовку до контрнаступу. Західні союзники надали Україні танки Leopard 2, Challenger 2 та бойові машини Bradley, що істотно укріпило українську броньовану техніку.
У червні українські збройні сили активізували наступальні операції на південь і схід. Головна увага була акцентована на Запорізькому регіоні, де українські війська докладали зусиль для прориву російських позицій та відсічення сухопутного шляху до Криму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оптимістичний песимізм. Що прояснили перші за три роки переговори США з РФ
Попри очікування швидкого прориву, український контрнаступ зіткнувся з міцною російською обороною. Росіяни облаштували мінні поля, укріплені позиції та глибокі оборонні лінії. Українським військам вдалося звільнити кілька населених пунктів у Запорізькій області, зокрема Роботине, але просування було повільним через високу насиченість мін і артилерійську перевагу противника.
"У саме цьому місці, в Україні, розгортається глобальна боротьба між силами добра та зла", - заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час свого візиту до Києва 22 січня 2024 року.
У минулому році конфлікт перейшов у затяжну стадію. Російські військові зосередили свої зусилля на контролі за захопленими територіями, в той час як українські сили продовжували проводити наступальні операції. Влада України активізувала свої дипломатичні ініціативи, але досягти стабільного миру так і не вдалося. Міжнародні санкції проти Росії стали більш жорсткими, що негативно вплинуло на її економічну ситуацію, проте не змусило країну припинити свою агресивну політику.
На початку 2025 року ситуація залишалася напруженою. Росія продовжувала контролювати значні території на сході та півдні України. У лютому президент США Дональд Трамп оголосив про зміну політики, висловивши готовність врахувати вимоги Росії щодо невступу України до НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Київ наполягав на поверненні всіх окупованих територій та продовженні євроатлантичної інтеграції. Бойові дії тривають, а перспективи мирного врегулювання залишаються невизначеними.
