Труба під загрозою: чому Росія націлилася на нашу газову інфраструктуру.

Вночі 1 лютого на об'єкти газодобувної промисловості в Полтавській області було здійснено ракетний удар. За даними Повітряних сил ЗСУ, для цього російські війська використали ракети різних класів, включаючи повітряні, наземні та морські системи. Загалом було запущено до дев'ятнадцяти крилатих, балістичних і керованих авіаційних ракет.

Виробничі газові потужності постраждали внаслідок атаки, як повідомив Нафтогаз на своїй офіційній сторінці у Facebook. На щастя, жертв та поранених немає.

Проте о шостій годині ранку того ж дня в Полтавській області було введено 1-5 черги графіка аварійних відключень. Як зазначили представники пресслужби Полтаватеплоенерго, близько 50 житлових будинків у Полтаві зіткнулися зі збоями в постачанні тепла через зупинку роботи котелень. Додатково, громади Вирішальне, Жданівка, Корсунівка, а також села Рудка і Лучка залишилися без газопостачання, про що повідомила Facebook-сторінка Сенчанської територіальної громади.

При цьому повідомлялося, що група Нафтогаз вживає заходів для стабілізації ситуації із газопостачанням на Полтавщині.

"Дякуємо всім колегам, які в цей надзвичайно складний час продовжують видобувати, зберігати та постачати газ всім категоріям споживачів. Попри всі виклики, продовжуємо працювати для підтримки енергетичної стійкості країни", - зазначив керівник групи Роман Чумак.

Слід зазначити, що в Україні виявлені родовища газу, які розташовані в Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній зоні, Передкарпатській нафтогазовій області та Причорноморсько-Кримській нафтогазовій провінції. Найзначніші запаси газу зосереджені в Харківській, Полтавській та Львівській областях.

Згідно з інформацією, наданою Асоціацією газовидобувних компаній України, у 2024 році Полтавська та Харківська області займали 88% від загального видобутку газу в країні. Близько 10% ресурсу добували в західних регіонах, серед яких особливо виділялися Львівська та Івано-Франківська області.

При цьому Україна збільшує обсяги видобутку газу. Асоціація прогнозує збереження цієї тенденції і в 2025 році.

Ці надії мають підґрунтя, адже два роки тому на Полтавщині вдалося відновити функціонування двох газових свердловин, які зупинили видобуток через виснаження газоносних пластів. Експерти Укргазвидобування активізували роботу з новими перспективними горизонтами, оновивши зношені труби та здійснивши бурильні роботи.

Після проведення капітального ремонту зі свердловин вдається видобувати приблизно 250 тисяч кубічних метрів газу за добу. Завдяки цим ремонтним роботам на одній із свердловин вдалося виявити нові запаси газу, які раніше не були враховані.

Крім того, жителі Полтави розпочали проектування нової свердловини, що має глибину понад 6 км і здатна забезпечувати приблизно 100 тисяч кубометрів газу на добу.

В цілому, геологічні дослідження планують розпочати на території одного з старостатів Решетилівської громади, тоді як сейсмічні розвідувальні роботи стартують у Демидівському старостаті та на родовищі в Мачухах.

Окрім видобутку газу, українські підприємства мають намір також інвестувати в переробні потужності. Зокрема, компанія ДТЕК Нафтогаз планує реалізувати проект зі створення заводу для переробки.

Але це не дає росіянам спокою. Як зазначив колишній речник Генштабу ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов, ворог так активізувався з ударами по нашій газовій інфраструктурі, бо поспішає використати фактор погодних умов, коли в Україну нарешті прийшла зима.

"Температура повітря зараз -7. Ворог використовує фактор погоди тоді, коли наша інфраструктура є найбільш вразливою. Мінусові температури створюють певний елемент вразливості. Ворог скористався цією можливістю", -пояснив він ситуацію у коментарі ЗМІ.

Водночас стало відомо, що з 1 січня 2025 року Україна зупинила транзит російського газу до Європи, оскільки термін дії контракту завершився. Постачання газу з Росії було зупинено від пункту в'їзду Суджа на східному кордоні України до вихідних точок на заході та півдні країни.

Основна частина фахівців вважає, що затримка у розірванні цього контракту зумовлена бажанням української сторони продемонструвати свою здатність виконувати угоди європейським партнерам, поки вони поступово змінюють свої джерела постачання блакитного пального, відходячи від імпортного російського газу.

Проте існують й альтернативні погляди. Наприклад, нафтогазовий аналітик Михайло Крутіхін зазначає, що підстави для розірвання контракту через війну дійсно мали місце. Як би не було, за його словами, Газпром тепер вироблятиме ще менше газу. Після того, як Путін вивів компанію з європейського ринку, Газпром припинив видобуток тих 155 млрд кубометрів, які раніше постачалися на захід, за винятком Туреччини, - додав експерт.

З Туреччини в Європу прокладено лише одну газову магістраль - Балканський потік, який був зведений болгарськими будівельниками за допомогою російських маніпуляцій. Сьогодні ця труба постачає газ до Сербії та Угорщини, її річна пропускна спроможність складає приблизно 16 мільярдів кубометрів. Це зовсім не ті 155 мільярдів, які російська сторона експортувала до Європи до початку війни, зазначає Крутіхін.

Тому не дивно, що російський газовий монополіст Газпром ще влітку 2024 року вперше за 25 років оголосив про чисті збитки за 2023 рік у розмірі 7 млрд доларів.Як пише агентство Reuters, проблеми Газпрому відображають глибокий вплив європейських санкцій на газову галузь Росії, а також обмеження партнерства Москви з Китаєм.

Експерт Ukrainian Institute for the Future Сергій Громенко звертає увагу на нову та суттєву подію в газовій індустрії, яка, можливо, залишилася непоміченою для багатьох. Він підкреслює, що нещодавно завершилися тривалі переговори між Туреччиною та Туркменістаном, які тривали 27 років. В результаті цих домовленостей, постачання туркменського газу до Туреччини розпочнеться 1 березня 2025 року. Далі цей газ буде направлений до Європи.

Росія, ймовірно назавжди, втратила контроль над транзитом туркменського газу, адже Туркменістан є одним із провідних світових видобувачів. Кремль вже втратив свою газову зброю, а тепер на черзі нафта. Наслідки війни для Росії можуть бути настільки катастрофічними, що важко навіть уявити, - зазначив Громенко.