У Києві спостерігається відсутність горобців: орнітолог роз'яснив ситуацію з птахами та чи слід очікувати на серйозні наслідки.

Дослідник поділився інформацією про те, куди пропадають горобці та які зміни відбуваються з цим видом в умовах міського середовища.

У столиці України Києві екологи підняли тривогу: кількість горобців у місті різко зменшилася. Представники Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) вказують на те, що основною причиною цього явища є систематичне косіння трави в урбаністичних зонах та стійка тенденція до гламуризації парків столиці.

А прості люди вже висловлюють думку про "недобрий передвісник", адже, на їхню думку, горобці так просто не зникають.

"Цього року в Києві практично не залишилося горобців. Наші оцінки свідчать, що їхня чисельність знизилася у порівнянні з минулими роками на 50 разів і більше. Це може призвести до серйозних екологічних проблем, адже зникнення горобців загрожує життю київських парків", - говорить Володимир Борейко, директор КЕКЦ.

Він підкреслює, що у відсутності горобців шкідливі комахи можуть завдати великої шкоди міським садам і паркам. Особливо активізується каштанова міль, яка шкодить деревам і кущам у столиці, залишаючи на листках характерні руді плями.

Зникнення горобців в КЕКЦ пов'язують з двома причинами.

Перша проблема полягає в гламуризації парків Києва, що призводить до масового вирубування старих дуплястих дерев, через що горобцям не залишається місця для гніздування.

Друга - це систематичний покіс трави, який триває ледве не весь теплий період у столиці. Пташенята горобців та інших птахів харчуються комахами, а через надмірний покіс газонів, комахи майже зникли - відповідно, зникли й горобці.

ТСН.ua з'ясовував, чи все настільки катастрофічно, як заявляють в КЕКЦ і куди насправді поділися горобці з Києва.

Орнітологи сумніваються, що ситуація з горобцями у столиці є настільки катастрофічною, як про це заявляють у Київському еколого-культурному центрі.

В Українському центрі кільцювання птахів відзначають, що популяції практично всіх видів тварин, включаючи птахів, демонструють суттєві коливання щорічно.

"Причин такої динаміки чисельності може бути багато, зокрема, погодні умови, які можуть відігравати суттєву роль в успішності гніздування. При сприятливих умовах вона буде високою і чисельність птахів конкретного виду буде зростати і навпаки - при несприятливих. Особливо під час посухи чи затяжних холодних дощових періодів. Щоб стверджувати про наявні тривалі тренди, потрібно проводити довгостроковий моніторинг", - розповідає ТСН.ua Анатолій Полуда, керівник Українського центру кільцювання птахів.

Орнітолог зазначає, що "проблеми" з зникненням певних видів птахів трапляються досить часто, і це особливо стосується горобців, оскільки вони живуть у безпосередній близькості до людей.

До речі, в Україні гніздяться три види горобців (рід Passer): хатній, польовий та іспанський чи чорногрудий. Перші два найчисленніші і заселяють майже всю територію країни, зазвичай гніздяться у населених пунктах. Чорногрудий поширений в Одеській області і чисельність його там невисока.

"Тема зникнення горобців у населених пунктах України після катастрофи на Чорнобильській АЕС піднімалася в численних медіа, які пов'язували це явище з радіоактивним забрудненням. Проте насправді це не відповідало дійсності. Після цього питання ще неодноразово ставилося на обговорення, зокрема, цього року в Закарпатті та Прикарпатті, а згодом і в Києві почали знову говорити про зникнення горобців", - зазначає Анатолій Полуда.

Дослідник зазначає, що можна привести аналогічні приклади з багатьма іншими видами. Існують птахи, популяція яких суттєво зменшилася в десятки і навіть сотні разів у різних куточках України.

Найбільш вражаючим прикладом є жайворонок польовий, чисельність якого ще у 1990-х роках становила більш ніж 100 пар/км². Зараз він майже зник в агроценозах Лісостепу і Степу через широке застосування агресивних (небезпечних для багатьох птахів) пестицидів.

Щодо горобців, дослідник стверджує, що їхній стан задовільний: ці птахи нині є найпоширенішими в міських та сільських районах.

"Ми проводимо моніторинг на Київщині і Полтавщині (села у Лубенському районі). У цьому році через аномальні погодні умови у другій половині літа - рекордно високі температури, відсутність нормальної кількості опадів, а на Полтавщині - зовсім без опадів, у горобців випав 3-й цикл гніздування. Спостерігалася така картина: приблизно до 15 липня у населених пунктах була звичайна висока чисельність обох видів горобців. Вони успішно закінчили другий цикл розмноження і майже одночасно залишили місця гніздування, тобто населенні пункти. Горобці перемістилися у більш вологі біотопи: до ставків, озер, у заплави річок. Хоча свої "домівки" вони "не забували" - один раз на 7-10 днів вони відвідували їх, перебуваючи біля них кілька годин, а потім знову "зникали", - розповідає орнітолог.

Науковець додає, що вже у другій половині вересня горобці повернулися у містечка і села.

У контексті великих міст Анатолій Полуда зазначає, що в їхніх центральних районах кількість горобців зазвичай невелика, а іноді й зовсім відсутня. Це пояснюється дуже бідними умовами для харчування, а також браком підходящих місць для гніздування та іншими факторами.

Горобці все ще досить поширені у старих "спальних" районах, де переважають п'ятиповерхові та дев'ятиповерхові будівлі, що створюють для них більш-менш комфортні умови. У Києві такими районами є: Оболонь, Троєщина, Сирець, Нивки, Чоколівка, Борщагівка, Лісовий, Русанівка та інші. Проте, в другій половині літа цього року їхня чисельність зменшилася в кілька разів (хоча не до 50) — на даний момент птахи перемістилися на більш вологі території, де умови для годування значно кращі, ніж у "міських джунглях", - зазначає Анатолій Полуда.

Раніше ТСН.ua повідомляв про те, що Київ перетворюється на пустелю: місцеві жителі висловлюють незадоволення через нашестві колючої інвазійної рослини в столиці.

Читайте також:

Орнітологи забили тривогу: у міських районах спостерігається зникнення горобців – причини та наслідки цього явища.

Тайна масова загибель птахів під Києвом: думки вчених та фахівців.