У Києві тривають роботи з оновлення Хрещатика: які причини цього процесу та чому місто може зіткнутися з затримками.

У Києві комунальні служби розпочали поточний ремонт головної вулиці країни -- Хрещатик. До 26 квітня там обмежили рух транспорту від Європейської площі до бульвару Тараса Шевченка. Через що у центральній частині столиці виникли чималі затори.

ТСН.ua з'ясовував навіщо місто розпочало поточний ремонт Хрещатику під час війни і чи є у цьому велика необхідність та користь, окрім кілометрових корок у центрі міста.

У Київській міській державній адміністрації повідомляють, що на Хрещатику, з покращенням погодних умов, стартували роботи з поточного ремонту вуличної інфраструктури. Команди дорожників займаються ліквідацією ям на проїжджій частині.

Обмеження будуть застосовуватись:

Надалі на Хрещатику оновлять дорожню розмітку та розпочнуть підготовку інфраструктури до наступного етапу -- облаштування безбар'єрного регульованого перехрестя.

В рамках реалізації проекту буде здійснено ряд заходів для забезпечення комфортного та безпечного пересування пішоходів.

КМДА не розкриває інформацію про те, які бюджетні кошти будуть витрачені на це.

Експерти вважають, що Хрещатик вимагає не просто поточного або середнього ремонту, а капітальної реконструкції. На даний момент, роботи, які виконуються на головній вулиці країни за короткий термін, лише обмежуються залатуванням ям та "запечатуванням" тріщин у асфальті смолою, що знову потребуватиме уваги через півроку або рік.

"Ремонт Хрещатику можна охарактеризувати як своєрідний євроремонт в стилі 90-х. Це схоже на те, як у звичайній 'хрущовці' просто фарбують стіни в новий колір. Єдине, що змінюється - це колір стін та перенесення розеток з середини стіни на низ. Однак при цьому проводка залишається незмінною. Ситуація з ремонтом Хрещатику виглядає подібно. Такі поверхневі оновлення не здатні вирішити справжні проблеми, адже вулиця вже давно потребує капітального ремонту або ж комплексної реконструкції", - коментує Дмитро Бесплалов, експерт з транспорту, в інтерв'ю для ТСН.ua.

Він зазначає, що в процесі капітального ремонту відбувається повне зняття верхнього шару асфальту з подальшим укладанням нового. У свою чергу, реконструкція передбачає також оновлення інженерних комунікацій, що проходять під вулицею. Наприклад, для Хрещатика необхідно перевірити стан колектора, у якому протікає річка з тією ж назвою.

"Поточний ремонт відрізняється від реконструкції тим, що його основною метою є збереження всіх існуючих параметрів вулиці, таких як ширина проїжджої частини, тротуарів і бульварних зон. Іншими словами, цей вид ремонту не передбачає зміни концепції центральної вулиці країни, щоб вона могла краще виконувати свої функції як у повсякденному використанні, так і під час щорічного військового параду. Поточний ремонт означає, що немає планів змінювати інженерні комунікації під вулицею, проте для Хрещатика це стає надзвичайно важливим завданням," - підкреслює експерт.

Дмитро Беспалов зазначає, що через Хрещатик щодня проїжджають десятки тисяч автомобілів. Ця вулиця виконує транзитну роль, адже багато автомобілів, що рухаються Хрещатиком, не зупиняються, а продовжують шлях до Печерська або Подолу і назад. Тому будь-яке перекриття або обмеження руху на Хрещатику призведе до збільшення навантаження на сусідні ділянки доріг.

"Київ настільки переповнений автомобільним рухом, що я не вважаю, що ситуація стане ще гіршою. Ми в галузі транспортного планування вже втомилися думати, коли ж ситуація досягне дна, адже вона постійно погіршується. Звичайно, через поточні ремонтні роботи водії зіткнуться з локальними ускладненнями, змушені буде стояти в заторах. Але в цілому, я сумніваюся, що це суттєво вплине на Київ, оскільки й так існуюча проблема з трафіком вже є дуже серйозною. Місто продовжує функціонувати, навіть коли закривають важливі мости, залишаючи одну смугу для руху. Тож, навіть з частковим перекриттям Хрещатика, Київ не зупиниться. Проте, час подорожей значно подовжиться, а витрати автовласників зростуть, як і доступність центру міста", -- зазначає Дмитро Беспалов.

Фахівець у галузі транспортного планування зазначає, що Хрещатик є яскравим прикладом вулиці з перевантаженою пропускною здатністю. Насправді, ця дорога знаходиться між двома площами: Європейською та Бессарабською. Одна з них не в змозі впоратися з великим потоком транспорту, в той час як інша не може його пропустити.

Хрещатик має вісім широких смуг для автомобільного руху, але на цій вулиці відсутня спеціальна смуга для громадського транспорту, хоча тут курсує автобусний маршрут №114, який часто називають "метро на Троєщину". На жаль, інклюзивні пішохідні переходи на Хрещатику відсутні, залишаючи лише незручні підземні переходи, які створюють труднощі не тільки для здорових людей, а й стають справжнім випробуванням для осіб з обмеженими можливостями, зокрема для тих, хто пересувається на інвалідних візках, -- зауважує Дмитро Беспалов.

До речі, через пішохідний перехід на Хрещатику спалахнув скандал між КМДА та КМВА. Тимур Ткаченко, начальник військової адміністрації наполягає на облаштуванні наземного пішохідного переходу на Хрещатику в районі вулиці Прорізної, який необхідний, як частина проєкту по безбар'єрності у місті. А мер Києва Віталій Кличко, начебто проти такого рішення.

Дмитро Беспалов вважає, що навпроти Прорізної через Хрещатик насправді можна зробити наземний пішохідний перехід і зрегулювати там рух транспорту, але вказує на важливий нюанс.

"Безперервний рух транспорту Хрещатиком біля Прорізної не потрібен, гадаю там можна облаштувати рух для пішоходів з острівцями безпеки. Але таке рішення має бути запропоноване саме проектувальниками, бо робити наземний пішохідний перехід через Хрещатик під час поточного ремонту та ще й нашвидкуруч -- не варіант. Можуть виникати питання з підтопленням цієї ділянки під час сильних злив. Тобто появу такого наземного переходу слід запланувати у проєктній документації у рамках капітального ремонту або ж реконструкції вулиці, передбачити достатню кількість дощоприймачів та якісне освітлення наземного переходу", -- зазначає Дмитро Беспалов.