В пам'яті про Кріса Гарретта: британського сапера, що поклав своє життя заради захисту України.
6 травня 2025 року в районі Ізюма, Харківської області, загинув Кріс Гарретт - британський фахівець з розмінування та співзасновник гуманітарної організації Prevail Together. Він отримав смертельні поранення під час знешкодження вибухового пристрою. Разом із ним загинув австралійський волонтер Нік Парсонс, а ще один член команди був тяжко поранений.
Кріс вперше відвідав Україну в 2014 році, після того як зарекомендував себе в М'янмі, де займався очищенням територій від мін для підтримки місцевих спільнот. В Україні він здійснював свою діяльність у прифронтових зонах, зокрема в Маріуполі, Широкиному та Пісках, до 2018 року.
У 2022 році, коли Росія розпочала масштабне вторгнення, Кріс повернувся. 27 лютого, всього через кілька днів після перших ракетних атак, він прибув до України і залишився, щоб надавати допомогу тим, хто її найбільше потребував.
З 2022 року Кріс працював пліч-о-пліч з військовими, поліцією та службами екстреної допомоги України. Його підготовка доповнила навчання, яке державні органи надають під час війни новим солдатам і саперам. Кріс також працював з українськими фахівцями з виявлення та знешкодження саморобних вибухових пристроїв (СВП) та навігації по складній, сильно замінованій та забрудненій місцевості. Завдяки своїм настановам та навчанню Кріс Гарретт допоміг сотням українських саперів здобути знання, які рятують життя. Внесок Кріса був трансформаційним. За оцінками, його команди добровольців-техніків з розмінування знешкодили сотні тисяч боєприпасів та нерозірваних предметів на українській землі, врятувавши тисячі потенційних жертв
Кріс виконував цю роботу в ролі волонтера, не отримуючи жодної компенсації. У липні 2023 року він разом із своєю партнеркою, парамедиком Кортні Поллок, заснували організацію Prevail Together. Ця гуманітарна ініціатива займається розмінуванням територій для цивільних потреб, включаючи відновлення критичної інфраструктури, навчання місцевих фахівців, зміцнення спроможностей органів місцевого самоврядування, евакуацію постраждалих та надання медичної допомоги на фронті.
"Кріс ніколи не обмежувався посадовими обов'язками, - кажуть в його команді. - Коли українські міста атакують ракети, він і його команда йдуть саме туди, куди влучив заряд, щоб допомогти на місці".
Нещодавно, під час операції поблизу Харкова, вони відреагували на удар дрона, який підпалив будівлю. Як пізніше написав Кріс, вони прибули на місце події, але потрапили під другий удар - навмисний російський "подвійний удар", спрямований на вбивство рятувальників:
Ми знаходилися всього в тридцяти метрах від споруди, коли другий дрон вдарив. Якби він приземлився на кілька метрів північніше, наслідки могли б бути зовсім іншими. Але коли хтось у скруті, ми завжди готові прийти на допомогу.
Цей метод був суттю Кріса. Він дотримувався простого, проте сильного принципу: безкорисливо присвячувати себе порятунку людських життів і боротьбі з жорстокою та безглуздою агресією.
Смерть Кріса Гарретта - це удар для спільноти саперів та волонтерів в Україні та за її межами. Але його спадщина живе - у кожній безпечній місцевості, у кожному навченому сапері, у кожному врятованому житті. Багато людей і спільнот вдячні Крісу за його героїчний внесок в Україну та людство.
Якби більше людей віддали хоча б частину того, що Кріс віддав Україні, у світі було б менше страждань. Усі, хто працював з Крісом, відчували це, і саме тому він був так широко любимий і шанований.
Кріс показав нам, що таке мужність. Він пішов, але його вплив ніколи не буде забутий.
Його безмежна відданість і готовність жертвувати собою назавжди залишаться в нашій пам'яті як символ істинного героїзму.
