У Південній Кореї правоохоронці не змогли затримати президента Юна.
У вівторок Управління по боротьбі з корупцією серед високопосадовців (СІО) отримало наказ про арешт Юна, якого звинувачують у заколоті та зловживанні службовим становищем під час оголошення воєнного стану 3 грудня.
У четвер поблизу резиденції президента правоохоронці застосували силу, щоб розігнати прихильників Юна, які прорвались через поліцейський кордон, щоб висловити свій протест проти його арешту.
У своєму виступі перед прихильниками поблизу власної резиденції Юн підкреслив, що країна стикається з загрозами з боку "внутрішніх і зовнішніх сил, які загрожують її суверенітету, а також діяльністю антидержавних угруповань". Він запевнив, що "боротиметься до останнього, аби захистити цю націю".
Згідно з інформацією від ЗМІ, ордер діє до наступного понеділка, що породжує припущення, що CIO може спробувати затримати Юна вже в п'ятницю.
Адвокат Юна оголосив у четвер, що в разі спроби поліції виконати ордер від імені CIO, служба безпеки президента матиме право затримати їх за звинуваченнями в зловживанні своїми повноваженнями та перешкоджанні виконанню службових обов'язків.
CIO запросив ордери після того, як Юн проігнорував усі три виклики на допит у рамках спільного з поліцією та слідчим відділом Міністерства оборони розслідування щодо запровадження воєнного стану. Адвокати Юна подали судову заборону на призупинення дії ордеру, назвавши його "незаконним".
У разі арешту Юни, слідчі мають намір перевезти його до головного офісу CIO в Гвачхоні, який розташований на південь від Сеула, для проведення допиту, після чого його планують помістити в Сеульський центр утримання під вартою в Уйванг, що знаходиться неподалік від офісу CIO.
Після затримання, керівник CIO отримає 48 годин для того, щоб або видати новий ордер на офіційний арешт Юна для продовження його утримання під вартою, або ж звільнити його.
Як повідомляв Укрінформ, Юн став першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт.
Як повідомлялося, Юн Сок Йоль 29 грудня втретє не з'явився на допит у справі щодо оголошення в країні воєнного стану. Три виклики зазвичай вважаються максимальною кількістю, після якої слідчі органи отримують ордер на арешт підозрюваного.
3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про введення воєнного стану. Це рішення було прийнято після того, як опозиційна Демократична партія в парламентському Комітеті з питань бюджету оперативно затвердила скорочений бюджетний проєкт і ініціювала постанови про імпічмент голови Рахункової палати та генерального прокурора.
Згодом Юн вирішив скасувати режим надзвичайного військового стану.
Затримано та звільнено декілька високопрофільних чиновників і представників силових структур, які підозрюються у спробі державного перевороту.
Прокуратура порушила кримінальну справу проти Юна через звинувачення у державній зраді.
14 грудня Національна асамблея Південної Кореї (парламент) проголосувала за імпічмент президента Юн Сок Йоля.
31 грудня стало відомо, що суд Республіки Корея ухвалив офіційний наказ про арешт президента Юна Сок Йоля, чий термін перебування на посаді було припинено внаслідок імпічменту, проголошеного парламентом.
