У Швейцарії мають намір зменшити рівень підтримки для українських біженців.

У Швейцарії планують обмежити захист українських біженців.

Цю інформацію опублікувало швейцарське видання NZZ.

Видання повідомляє, що через три з половиною роки після початку агресивної війни Росії підтримка біженців з України виявляється значно меншою. Цього тижня Швейцарська народна партія (SVP) виступила з ініціативою в Національній раді про повне скасування статусу захисту S, аргументуючи це тим, що великі частини української території були звільнені від бойових дій і тепер можуть вважатися стабільними. За словами голови парламентської групи SVP Томаса Еші, ті, хто дійсно потребує захисту, повинні пройти через традиційну процедуру надання притулку в майбутньому.

Безумовно, українські біженці створюють виклики для кантонів. Їхня чисельність залишається майже незмінною або навіть трохи збільшується протягом багатьох років. У травні в країні налічувалося понад 69 000 осіб із статусом захисту S. З початку 2025 року було подано приблизно 3300 нових заяв, тоді як лише близько 2600 осіб повернулися додому. Для більшості біженців зі статусом захисту S кантональні та муніципальні органи повинні забезпечити житло, додатково до місць для всіх інших шукачів притулку. Незважаючи на повільне зростання рівня зайнятості серед українців, дві третини з них досі не можуть самостійно забезпечити своє життя, — йдеться в статті.

Відання нагадує, що минулого року швейцарський парламент чітко висловив свою позицію, вказуючи на те, що терпець закінчується і необхідно вжити суворіших заходів. Обидві палати підтримали ініціативу депутата від кантону Санкт-Галлен Естер Фрідлі, яка передбачає, що не всі українці мають право на захист. Ті особи, чиє останнє місце проживання не знаходилося в українських районах, що повністю або частково під контролем Росії, або в зонах, де тривають активні бойові дії, більше не матимуть права на статус захисту S. Однак особи, які вже отримали захист, не підпадають під цю новацію. Таке рішення було ухвалене парламентом.

Тепер Федеральна рада має окреслити критерії, які вона має намір використовувати для розрізнення безпечних регіонів від небезпечних. Вона може прийняти рішення з цього делікатного питання до літніх канікул. Коли до них звернулися, Державний секретаріат з питань міграції (SEM) просто заявив, що Федеральна рада надасть інформацію "незабаром". Наступної середи уряд збереться на своє останнє чергове засідання перед літніми канікулами.

Їхня місія далеко не проста, оскільки російські війська проводять атаки по всій території України, і практично немає жодного місця, де можна було б бути впевненим у безпеці. Навіть у західних регіонах від Києва з грудня, після того як Національна рада затвердила запит Фрідлі, сталося чимало ударів з безпілотників, бойових дій та артилерійських обстрілів. Зокрема, міста регулярно стають цілями для обстрілів, що неодноразово призводить до втрат серед населення, згідно з даними Проекту з аналізу конфліктів та подій (Acled).

Однак Швейцарія не буде першою країною, яка обмежить захист для українських біженців. У вересні Норвегія оголосила шість регіонів безпечними, а в січні додала до цього списку ще вісім. Північноєвропейську країну було названо взірцем для Швейцарії під час дебатів у Національній раді в грудні. Люди з цих чотирнадцяти регіонів більше не отримуватимуть автоматично статусу колективного захисту після в'їзду до Норвегії, а повинні будуть подати заяву на отримання притулку.

Однак статус осіб, які вже перебувають у країні, буде автоматично подовжено. Кількість заяв на колективний захист у Норвегії справді зменшилася за останні місяці, хоча ця категорія включає не лише українців. Однак кількість українців у країні майже не змінилася: хоча в Норвегії проживає лише близько 5,5 мільйона осіб, наразі там все ще проживає більше українців, ніж у Швейцарії.

Звідки ж виникають шукачі притулку у Швейцарії? З липня 2022 року SEM почав систематично фіксувати їхнє походження, тому дані про приблизно 40 000 осіб наразі недоступні. Оскільки у Швейцарії розглядаються лише нові заяви, це в практичному аспекті не має великого значення. Проте, порівняння з норвезьким реєстром дозволяє оцінити, яку частину шукачів притулку це охоплює. З близько 30 000 осіб, чиє походження вже задокументовано SEM, приблизно 6400 походять з чотирнадцяти регіонів, включених до норвезького списку. Більше половини з них - жителі Київської області, яка останнім часом піддається значній критиці і наразі вважається небезпечною.

Проте більшість людей походить з територій, які постраждали від конфлікту. Тому кантони наразі не можуть сподіватися на істотне полегшення через обмеження статусу захисту. Це пов'язано ще з однією причиною: всі українці матимуть можливість подати заявки на отримання притулку в майбутньому. Навіть якщо шанси на отримання притулку є невеликими, виключати можливість тимчасового в'їзду не можна, враховуючи обставини. Подібні непередбачувані наслідки можуть насправді ускладнити, а не полегшити навантаження на систему притулку — принаймні, на рівні федерального уряду — у короткостроковій перспективі.

Політика Швейцарії щодо України може бути частково порівняна з політикою Норвегії, проте в багатьох аспектах Норвегія демонструє значно більшу підтримку України. Наприклад, у 2023 році Норвегія зобов'язалася виділити кошти, що дорівнюють семи мільярдам швейцарських франків, що майже на 50% перевищує суму, яку Швейцарія зібрала з початку війни до кінця 2024 року. Крім того, Норвегія активно постачає військову техніку, включаючи шість винищувачів F-16. Водночас, політика нейтралітету Швейцарії піддається критиці за ухилення від відповідальності, що викликало осуд у різних країнах.

Отже, Федеральна рада повинна діяти з обережністю при впровадженні ініціативи Фрідлі, щоб не викликати в Європі враження, що вона не проявляє солідарності в питанні прийому шукачів притулку. Два тижні тому Європейська комісія оголосила про продовження статусу захисту на ще один рік, до березня 2027 року. Магнус Бруннер, комісар ЄС у справах внутрішніх справ та міграції, підкреслив, що рішення про скасування цього статусу має бути ухвалене колективно державами-членами ЄС, зокрема й Україною, щойно ситуація стабілізується. Минулої осені Федеральна рада висловила подібну позицію, підкреслюючи необхідність дій Швейцарії в міжнародно узгодженому руслі.

"Обмеження статусу захисту S, таким чином, є, перш за все, сигналом, який сприймається по-різному залежно від точки зору. Однак насправді хід війни має набагато більший вплив на кількість біженців. Яким би не було рішення Федеральної ради, якщо Росія досягне успіху у своєму наступі, Європа -- а отже, і Швейцарія -- повинні будуть готуватися до нового напливу шукачів притулку", -- підсумовується у статті.

Нагадаємо, ЄС почав обговорення сценаріїв завершення тимчасового захисту для українців. Серед варіантів -- останнє подовження на рік, новий статус на 10 років або поступовий вихід із програми.