Трамп отримав унікальний шанс "втиснути" Путіна. Чи використає він цю можливість, залежить від одного ключового чинника. Інтерв'ю з Шамшуром.

У своєму недавньому інтерв'ю Президент США Дональд Трамп знову заявив, що йому потрібно "місяць або два тижні", щоб зрозуміти, як діяти щодо Росії. Він зазначив, що в останні дні мав "дуже продуктивні бесіди" про ситуацію в Росії та Україні. Водночас, американський лідер визнав, що мир, який він колись обіцяв досягти швидко, може виявитися недосяжним, знову натякаючи на можливість виходу США з переговорного процесу. Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що в США існують такі думки, оскільки ситуація дійсно складна. У свою чергу, Державний департамент США відкрито заявляє, що "США більше не виконуватимуть роль посередника у переговорах між Росією та Україною". Вони вважають, що "настав час для України та Росії запропонувати конкретні ідеї щодо вирішення цього конфлікту".

Немає чіткості і у питання продовження військової допомоги з боку США. Після підписання угоди щодо корисних копалин, цей процес ніби отримав певний позитивний імпульс - схвалено контракт на 310,5 млн доларів на обслуговування F-16 для України та інше. Однак особисто Трамп відмовився відповідати на запитання, чи скасує він військову допомогу Україні у випадку виходу з переговорного процесу. "Я не хочу зараз цього казати. Поки що рано про це говорити", - сказав президент США.

Щодо подальших дій Росії та її диктатора Володимира Путіна, то з одного боку, розвідка США вважає, що він нібито змінив свої позиції та короткострокові цілі, демонструючи "велику готовність до досягнення мирної угоди". В той же час більшість аналітиків вважають, що Кремль продовжує висувати максимальні умови свого бачення припинення вогню, що йде в розріз з пропозиціями Трампа, а останні заяви Путіна вказують на те, що він не має наміру уповільнювати наступ і переходити до оборони в Україні. Натомість намагається ідеологічно підготувати внутрішнє російське суспільство до тривалої війни. На цьому фоні Україна та її союзники закликають США посилити тиск на Москву.

У ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур висловив свої міркування з цих та багатьох інших тем.

Дональд Трамп знову висловив думку, що йому потрібно "місяць або два тижні", щоб визначити свою стратегію щодо Росії. Він також відзначив, що за останні дні у нього були "дуже продуктивні бесіди" про ситуацію в Росії та Україні. "Ми близькі до досягнення угоди з однією стороною, але з іншою – не так вже й далеко", – додав Трамп. При цьому він визнав, що досягнення миру, яке він колись обіцяв, може бути важче реалізувати, ніж очікувалося. Як ви вважаєте, чи має Білий дім чітке уявлення про подальші кроки щодо Росії і, в цілому, які плани у Трампа та його команди на цей етап?

Ми вже звикли до того, що постійний інформаційний потік — це характерна особливість Трампа. Тому важко виділити і проаналізувати якусь конкретну лінію його поведінки. На мою думку, немає підстав стверджувати, що він кардинально змінив своє бачення. Його основна мета залишається незмінною — завершення війни за будь-яку ціну, навіть за рахунок інтересів України, а також прагнення реформувати відносини з Росією. Його світоглядна близькість до Путіна, в принципі, не зникла. Що справді варто врахувати, так це те, що він, очевидно, сподівався на легкість у досягненні угоди, вважаючи, що його пропозиції будуть прийняті сторонами конфлікту. Це пояснює його різкі висловлювання на адресу Путіна, хоча раніше він не робив цього. Проте, чи призведе це до посилення тиску на Росію — поки що важко сказати. Наразі всі його заяви про готовність запровадити санкції виглядають дещо невизначено. Водночас варто зазначити, що російська економіка дійсно переживає труднощі, зокрема через падіння цін на нафту, а також інші серйозні чинники. Тому нині є слушний момент, коли можна не лише змусити Путіна сісти за стіл переговорів і добитися припинення вогню, але й завдати значної шкоди російській військовій економіці. Однак, схоже, що такої мети не ставиться.

Щодо санкцій, всі ці заяви про створення якихось жорстких заходів стосовно Росії, на мою думку, робляться лише для того, щоб примусити Путіна сісти за стіл переговорів. Однак, основна проблема полягає в тому, що після можливого перемир'я я не бачу жодних змін у нинішньому плані Трампа щодо України. Цей план містить елементи, які абсолютно неприйнятні для нас і дуже схожі на вимоги Путіна. Немає жодних ознак того, що ситуація може змінитися.

Ви підкреслили, що Трамп не прагне скористатися вигідною можливістю, щоб серйозно тиснути на Путіна. Як ви вважаєте, що могло б вплинути на його позицію з цього питання?

Щоб ухвалити рішення про введення санкцій, необхідно, щоб у Трампа змінився загальний погляд на ситуацію з війною. На мою думку, це може статися, якщо поведінка Путіна стане ще більш нахабною. Саме це може мати істотний вплив, оскільки для Трампа важливо, як до нього ставляться — з повагою чи неповагою. Крім того, якщо фронтова ситуація почне змінюватися на нашу користь, це також може вплинути на його рішення, адже американці зазвичай підтримують переможців. Отже, така можливість існує, але це поки що лише перспектива. Адже нещодавно Трамп висловлював зовсім інші думки, підкреслюючи, що готовий чекати на відновлення стосунків з Росією якомога довше. І наразі ніхто не заявив про зміни в його позиції.

Щодо виходу США з переговорного процесу, про який активно говорять уже кілька тижнів, президент України Володимир Зеленський висловив свою думку: "У Штатах є такі настрої, оскільки ситуація дійсно ускладнена". З іншого боку, Державний департамент США повідомляє, що Америка більше не планує виконувати роль посередника між Росією та Україною, наголошуючи, що "сторони повинні самостійно подати ідеї та розробити конкретні пропозиції для вирішення конфлікту". Що ж нас очікує: вихід Трампа з переговорів чи продовження цього процесу, і якщо так, то в якій формі?

Вихід з переговорного процесу дійсно є одним з можливих сценаріїв. Трамп бачить своєю метою досягнення етапу припинення вогню, однак, якщо ситуація залишиться такою ж напруженою, він може вирішити, що це вже не його відповідальність, а справа українців, росіян та європейців. Він може висловити своє невдоволення, зазначивши, що це не його пріоритет, а лише європейська війна. Підхід Трампа до цього питання залишається незмінним, адже життєві інтереси Сполучених Штатів, на його думку, не настільки великі. Тому він має можливість донести до своїх виборців, що не бажає витрачати свої ресурси та політичний капітал на це, краще зосередитися на питаннях, важливих для них. Це цілком ймовірно, особливо враховуючи наявність аргументів на підтримку такого рішення. Чи втілить він цей план у життя, залежить від абсурдного, як на мене, ілюзорного задуму щодо переформатування американо-російських відносин, який, на жаль, навряд чи щось змінить.

Стосовно угоди про корисні копалини, міністр фінансів США Скотт Бессент зазначив, що її підписання стало для президента США своєрідним "роял-флешем" у відносинах з Росією. Держсекретар США Марко Рубіо охарактеризував цю угоду як "значущий крок до завершення конфлікту". Чи дійсно це так, і чи справді Україна отримала вигоду в переговорах з Росією?

- Стосовно цієї угоди, то її ефективність для України багато в чому залежить від того, які будуть подальші кроки, яким чином буде діяти ця рамкова угода. В принципі, я вважаю, що це досягнення нашої дипломатії, в тому плані, що головна мета цієї угоди, як на мене, полягала в тому, щоб утримати адміністрацію Трампа в полі діалогу з Україною, і не дати якраз грюкнути кулаком по столу, сказати, раз ви не хочете домовлятися, то і ми не будемо далі з вами нормально спілкуватися, а значить ви не можете розраховувати ні на яку зброю та іншу допомогу. Цього не відбулося.

Перед підписанням угоди високопосадовці з США неодноразово підкреслювали, що це угода не є безпосередньо пов'язаною з режимом припинення вогню. Виходячи з того, що нам вдалося зберегти комунікацію та усунути спірні вимоги з боку Трампа, це вже позитивний сигнал. Наразі важливо зробити все можливе, щоб ця угода справила реальний вплив на позицію президента США в контексті мирного врегулювання на даному етапі конфлікту. Якщо нам вдасться досягти цього, можливо, ми зможемо просунутися далі, але принаймні для того, щоб Україна сприймалася Трампом не як тимчасовий партнер, а як постійний союзник на час його президентства. Чи буде це можливим, стане зрозуміло в найближчі тижні.

Щодо військової підтримки з боку США, як ви вважаєте, чи надає ця угода новий поштовх у цьому напрямку? Ми стикаємося з серйозними труднощами в комунікації з нинішньою адміністрацією з цього приводу, але після підписання угоди з’явилися новини про те, що Державний департамент США дав зелене світло на обслуговування F-16 для України, а наші партнери також обговорюють можливість надання додаткових систем протиповітряної оборони "Patriot". Без погодження з США, навряд чи було б можливим вирішення цього питання.

У угоді згадується про потенційне надання військової підтримки з боку Сполучених Штатів. Очевидно, варто відкинути ідею отримання цієї допомоги безкоштовно. Швидше за все, вона буде надаватися на умовах кредиту, з акцентом на закупівлю американської військової техніки та озброєння. У цьому контексті важливу роль мають відіграти наші європейські партнери. На мою думку, це виглядає найбільш реалістичним варіантом. Проте наразі це лише потенційний сценарій. Справжня ситуація полягає в тому, що на даний момент виконуються в основному ті контракти, які були оплачено або затверджено адміністрацією президента Байдена.

- Щодо Росії та її диктатора Володимира Путіна. Одні американські ЗМІ повідомляють, з посиланням на дані розвідки США, що Путін змінив свої позиції та короткострокові цілі та демонструє велику готовність до досягнення мирної угоди. Інші вважають, що Кремль продовжує висувати максимальні умови свого бачення припинення вогню, що йде в розріз з пропозиціями Трампа, не просто так. Путіна не має наміру уповільнювати наступ, а натомість намагається ідеологічно підготувати внутрішнє російське суспільство до тривалої війни.

- Я впевнений в тому, що плани щодо України у Путіна не змінилися. При цьому не можна виключати, що він на цьому етапі війни прагне тимчасового припинення вогню. Тому що і стан економіки, і стан збройних сил РФ, і величезні втрати, все це об'єктивно підштовхує Путіна до того, щоб зробити певну паузу, підтягнути резерви, перебудуватися, наростити знову виробництво військової продукції. Ось саме для цього йому може знадобитися перемир'я. І отут дуже важливий момент, якщо він буде впевнений, що матиме більш-менш підтримку з боку американської адміністрації в тому сенсі, що вони будуть згодні на ті умови, які були озвучені щодо територіальних поступок України, щодо НАТО, щодо інших червоних ліній України, ось якщо він буде впевнений, що все це він отримає, то у нього буде більше стимулу йти на перемир'я, для того, щоб трансформувати цей крок у вигідні для нього умови. Путін може бути зацікавлений в тому, щоб зараз отримати такий передих.Але ще раз хочу зазначити, що будь-яке так зване перемир'я, це за нинішніх умов тільки закінчення чергового етапу війни між Україною і Росією.