Чи проводить Україна контратаки? Які зміни відбуваються на лінії фронту та яка ситуація з російським наступом?
Темпи наступальних дій російських військ поступово знижуються. Українські збройні сили активно шукають вразливі точки в російській обороні, прагнучи зміцнити свої позиції на найбільш критичних напрямках. Яка ситуація на фронті та які можливі стратегії України стосовно Курської області - читайте в статті військово-політичного аналітика РБК-Україна Уляни Безпалько.
ЗМІСТ:
Українська армія почала обережні контратаки на двох важливих для Росії ділянках фронту. Місцями Силам оборони вдалось досягнути тактичного успіху і збити плани Москви. Ситуація для України все ще є дуже складною і перспектива стратегічного перелому наразі не проглядається. Однак вперше з літа минулого року динаміка руху росіян впала.
Після захоплення окупантами Великої Новосілки, просування в Часовому Яру та перетину річки Чорний Жеребець на Лиманському напрямку кардинальних зрушень на цих ділянках за останні тижні в них не було. Однак Покровський, Торецький, Куп'янський та Новопавлівський (він же Курахівський та Костянтинопільський) напрямки і Курська область залишаються осередками найважчих боїв.
Основна загроза цієї території не стільки в тому, що російські війська перерізали наше угруповання на лівому березі річки Оскіл, розташованому на південь від Куп'янська і на північ від Борової. Головна проблема полягає в тому, що ворог зміг переправитися на правий берег цієї річки, закріпитися там і поступово розширювати свій плацдарм поблизу Дворічної. Якщо противник продовжить розширювати свою зону контролю в цьому районі, це дозволить йому покращити логістичні лінії через Оскіл, що подвоїть загрози для Куп'янська.
На південь від Торецька тривають запеклі бої, незважаючи на те, що ворог "заявив" про повне захоплення цього населеного пункту. Українські військові продовжують тримати оборону в районі мікрорайону Забалка, в межах промислової зони шахти "Торецька" та на частині териконів на заході міста. Це свідчить про те, що наша присутність там все ще залишається. Опорні пункти на териконах забезпечують можливість стримувати наступ противника, оскільки ці насипи, будучи підвищенням, сприяють веденню вогню по ворогу. З Торецька ворожі підрозділи намагаються одночасно прорватися на північ у напрямку сусідніх селищ - Кримське та Дачне. Фактично, активні дії в Часовому Яру та Торецьку ускладнюють окупантам можливість перейти до захоплення наступної цілі - міста Костянтинівка.
У Курахівському секторі противник продовжує активно працювати над ліквідацією нашого "виступу" в зоні Дачного (не плутати з Торецьким напрямком) та Костянтинополя, намагаючись оточити його з півночі, сходу та півдня. Найбільших успіхів наразі досягло "північне" угрупування ворога, яке змогло прорватися до Андріїївки, що значно ускладнює наші можливості для відступу.
Карта Глубинного Государства
І хоча Сили оборони змушені поступово відходити з цього плацдарму - Дачне вже, ймовірно, окуповано або буде окуповано в найближчі дні - вони ведуть ар'єргардні бої і не дозволяють росіянам швидко просуватись на цій ділянці. Ба більше, спротив наших військ на курахівському плацдармі заважає противнику повністю переключити свою увагу та перекинути сили для захоплення своєї найбільш пріоритетної цілі - міста Покровськ.
На Покровському напрямі спостерігається зниження активності російських штурмових дій та атак. Найбільших успіхів ворог досягнув на правому фланзі свого угруповання, зокрема на північному сході від Покровська. Тут їм вдалося наблизитися майже до дороги т0504 в ділянці Костянтинівка - Покровськ, в районі Воздвиженки. Однак їхні спроби розширити контроль над цим "щупальцем" наразі не увінчались успіхом.
Протягом останніх місяців противник зосередив свої зусилля на наступальних операціях на південь та південний захід від міста. Його головною метою наразі є досягнення дороги Т0504, що з'єднує Покровськ і Павлоград, яка розташована на заході від населеного пункту. Раніше російські військові змогли перерізати одну з двох доріг, що ведуть до Дніпропетровщини, в напрямку Межової. Після цього вони наблизилися до Звірового, яке знаходиться всього в двох кілометрах від Покровська. Однак за останній тиждень окупантам не вдалося закріпити свої позиції та просунутися далі.
Карта Глубинного Государства
Наприкінці минулого тижня Сили оборони здійснили кілька контратак, відновивши позиції в селах Успенівка і Котлине. До того ж, за даними РБК-Україна, силами 425-го окремого штурмового полку "Скала" вдалось відбити в окупантів майже весь населений пункт Піщане, що на ближніх підступах до Покровська. І одночасно вже на початку цього тижня з'явилась інформація про успішну контратаку наших військових з 68-ї ОЄБр неподалік Даченського. Додатково Сили оборони змогли відновити втрачені позиції біля Водяного Другого.
Поки що це не можна називати повноцінною контрнаступальною операцією - скоріше, це покращення тактичного положення тими силами, які є, в умовах кількісної переваги противника. Але і ці дії - за рахунок неочікуваності - змушують росіян зменшити свій темп наступу і як мінімум - відтермінувати початок битви за Покровськ.
Рівно через півроку після початку курської операції Сили оборони розпочали нові контрнаступальні дії на російській території. Скориставшись погодними умовами та тимчасовою відсутністю солдат КНДР, українські військові 6 лютого пішли в штурм на південному сході від Суджі і змогли зайняти кілька ближніх сіл загальною площею понад 10 квадратних кілометрів - Колмаків, Черкаську Конопельку і, ймовірно, Фанасіївку. Прорив у напрямку Уланок, якого вдалось досягти Силам оборони за першу добу цих дій, cкладає близько 5 кілометрів.
Цікаво відзначити, що на відміну від попередньої спроби, яка відбулася 6 січня, нинішні наступальні дії демонструють тактичний успіх. Хоча українським військовим вдалося "купірувати" прорив противника, їм вдалося закріпитися на захоплених територіях, що створює можливість для подальшого просування вперед. Схоже, що одним із завдань Сил оборони в цій зоні є нейтралізація російського угрупування в районі Уланок та Плехово. Принаймні, згідно з інформацією з джерел, українські сили не мають наміру зупинятися на досягнутому в Курській області.
Зона бойових дій Сил оборони в Курській області (карта: DeepState)
Серйозною складністю для наших підрозділів у цьому районі, як і в інших секторах фронту, є дрони, що працюють на оптоволоконних системах — їх неможливо нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби. Саме завдяки цим безпілотникам противнику вдалося зупинити наступальні дії наших військ у Курській області.
Після українських контратак вороже угруповання активізувало свої дії на протилежному боці курського фронту, в районі північного заходу від Суджі. Північнокорейські військові відновили свої піхотні наступи та почали тиснути на південь від Малої Локні. Водночас російські сили розпочали наступ на Свердликово — критично важливий стратегічний пункт. Захоплення цього об'єкта ворогом може серйозно порушити логістичні маршрути нашого угруповання в Курській області.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.
Останні тижні на фронті свідчать про те, що в російських збройних силах виникають серйозні труднощі - виснаження, брак особового складу та озброєння. Це змушує противника обирати пріоритетні напрямки, оскільки він не в змозі підтримувати активні дії на десятках фронтів одночасно. Водночас українська армія продовжує демонструвати свою здатність до успішного наступу в тих місцях, де умови це дозволяють, і де ворог має слабкі місця в своїй обороні, навіть із обмеженими ресурсами.
В результаті штурмових операцій поблизу Покровська та в Курській області наші військові змогли поліпшити свою тактичну ситуацію і відсунути фронт від Суджі. Однак важливість цих контратак може бути ще більшою. Можливо, Сили оборони прагнуть уникнути втрати Покровська до початку потенційних переговорів та тимчасової зупинки вогню. Крім того, Україні, ймовірно, важливо зберегти свою присутність у Курській області перед початком переговорного процесу щодо завершення конфлікту. У будь-якому випадку, ці дії можуть суттєво зміцнити позиції Києва у можливих мирних переговорах.
Президент Володимир Зеленський відкрито висловив готовність запропонувати агресору обмін: території, що перебувають під контролем Києва в Курській області, на українські землі, які наразі окуповані Росією. Хоча конкретні території, які можуть бути предметом цього обміну, не були названі, теоретично існує безліч можливих варіантів.
Як приклад, можна розглянути можливість обміну Курської області на Запорізьку атомну електростанцію, яка має суттєве значення для енергетичної системи України. Іншим варіантом є обмін на території, захоплені ворогом у Харківській області, а також на Кінбурнську косу — єдину окуповану частину Миколаївської області. Варто зазначити, що ці регіони не були офіційно визнані Кремлем як "анексовані та включені до конституції РФ". При цьому перший варіант не виключає можливість другого. Зрештою, цей теоретичний обмін може передбачати і більш комплексні рішення: наприклад, в обмін на виведення Сил оборони з Курської області, окупаційні війська могли б відступити на визначену відстань у Х кілометрів уздовж усієї лінії фронту на українських територіях.
