Україна у боротьбі з Орбаном та бюрократичними перешкодами. Хто саме стає найбільшою перешкодою на шлях до євроінтеграції країни?
На шляху до Європейського Союзу Україна стикається з серйозною перешкодою — вето з боку Угорщини. Які існують способи подолання цієї труднощі, як вони співвідносяться з національними інтересами України, і на якому етапі знаходиться процес євроінтеграції нашої країни в цілому — дізнайтеся з матеріалу журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Основное:
У Європейському Союзі існує значна кількість бюрократичних процедур. Хоча в деяких випадках це може бути корисним, слугуючи "захистом від необдуманих рішень", частіше за все це створює перешкоди, особливо коли мова йде про приєднання України до ЄС.
На цьому етапі Київ уже здійснив три важливих голосування: щодо здобуття статусу кандидата на вступ, за формальне початок переговорного процесу та за створення рамки для переговорів. Тепер ми з нетерпінням чекаємо четвертого голосування, яке стосуватиметься відкриття переговорних кластерів.
Власне, запуск кластерів знаменує початок офіційних дискусій щодо різних тематичних аспектів правового надбання Європейського Союзу. Загалом існує шість кластерів: Основи; Внутрішній ринок; Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток; Зелена програма та сталий зв'язок; Ресурси, сільське господарство та єдність; Зовнішні відносини.
Кожен кластер містить кілька секцій, в яких Україна адаптує своє законодавство до стандартів Євросоюзу. Всього налічується 35 таких секцій. Після того, як закони будуть узгоджені з європейськими нормами, кластери повинні бути закриті. Наступним кроком стане лише політичне рішення Євросоюзу щодо вступу України.
Перший кластер, за планом, мали запустити ще в липні, проте цього досі не сталося через позицію Угорщини. Упродовж цього року прем'єр Віктор Орбан зайняв надзвичайно жорстку позицію, зокрема через внутрішню політичну ситуацію. У контексті виборів, що відбудуться наступного року, він визначив Україну як основного зовнішнього ворога, на якому він акцентує увагу для консолідації підтримки своїх виборців.
У Брюсселі вже тривалий час ведуться спроби вирішити цю проблему. За пропозицією президента Європейської Ради Антоніу Кошти, планується, що створення кластерів відбуватиметься не за принципом одностайності, а за допомогою кваліфікованої більшості — щонайменше 55% країн-учасниць (зараз це 15 з 27), які в сумі представляють не менше 65% населення Європейського Союзу.
Кошта намагався переконати європейських лідерів у новаціях під час свого нещодавнього туру по кількома країнам та зустрічей на полях Генеральної асамблеї ООН. Тим часом, минулого тижня в Копенгагені керівники держав-членів обговорили цю ідею у повному складі. Проте рішення досі не ухвалено. Як повідомляє Politico, заперечення висловили не лише Угорщина, а й Франція, Нідерланди та Греція. В даний час дискусії тривають.
Хоча відмова від принципу одностайності вийшла на порядок денний саме в контексті України, проблема ширша. Це дуже зручний інструмент для малих країн Євросоюзу, щоб просувати свої інтереси поряд із великими державами, такими як Німеччина чи Італія. Крім того, це дозволяє окремим країнам обмежувати процес вступу своїх антагоністів. Наприклад, Греція може так діяти щодо Туреччини, Болгарія - щодо Північної Македонії, а Хорватія - щодо Сербії.
Попри ці труднощі, Київ налаштований рішуче. Не в останню чергу це пов'язано з політичною динамікою всередині Угорщини. У квітні наступного року Орбан із високою ймовірністю може втратити владу - у нього вперше за багато років є суперник із цілком реальними шансами на перемогу, лідер партії Tisza Петр Мадяр.
Таким чином, можна було б здаватися, що до квітня варто просто почекати, не ухвалюючи офіційного політичного рішення щодо відкриття переговорних кластерів, а натомість зосередитися на технічних аспектах. Цей підхід має своїх прихильників як у Брюсселі, так і серед країн, які традиційно вважаються "адвокатами" України в Європейському Союзі.
"Ми стверджуємо, що важливо знайти спосіб, якщо залучення всіх 27 членів ЄС виявляється неможливим, оскільки це могло б дозволити Україні та більшості країн-членів, за винятком, можливо, однієї (Угорщини -- ред.), просуватися в процесі переговорів щодо вступу України", - зазначила посол Литви в Україні Інга Станіте-Толочкєне в коментарі для РБК-Україна.
Вона зазначила, що це створить можливість для розгляду всіх питань, які можуть постати перед країнами-членами ЄС у рамках переговорного процесу, і дозволить проводити цю роботу "неформально, якщо наразі формальні кроки недоступні".
Віктор Орбан у Європарламенті (фото: Getty Images)
Проте такий підхід створює нові виклики для України. По-перше, незважаючи на внутрішні труднощі, Орбан все ще має досить реальні можливості залишитися при владі.
По-друге, під час переговорів між Україною та Європейським Союзом знадобляться рішення, що мають юридичну силу. Це особливо актуально для тих аспектів обговорень, де компроміси повинні бути затверджені шляхом голосування всіх держав-членів ЄС. Наприклад, це стосується економічних і торговельних питань, в яких Україна стикається з рядом суперечностей зі своїми сусідами.
В даний момент перший кластер "Основи" є лише частиною проблеми. Коли ми перейдемо до "Внутрішнього ринку", виникнуть питання щодо узгодження перехідних періодів та інших секторальних аспектів. З ким ми будемо вести переговори? Адже за це все необхідно голосувати, і це має бути офіційно затверджено, – зазначила в коментарі для РБК-Україна виконавча директорка ГО "Український центр європейської політики" Любов Акуленко.
Усього таких голосувань - про відкриття і закриття кожного з 35 розділів у рамках кластерів - буде близько 70. Тож існує ризик, що самі перемовини затягнуться на дуже надовго через вето тієї чи іншої країни. І не обов'язково саме Угорщини.
Фактично, Євросоюз сам створив собі складну ситуацію. Незалежно від того, яким буде вихід, його слід знайти до завершення року, поки Данія головує в ЄС. Наступним на черзі стане Кіпр, який має зовсім інші акценти. На початку вересня посол Кіпру в Україні Михаліс Фірілас підкреслив, що його країна вважає принцип одностайності дуже важливим.
"Цей аспект є надзвичайно важливим для подальшого розвитку політичної ситуації в Європі, не вимагаючи утримання когось у заручниках. Крім того, це своєрідні інструменти, що дозволяють відобразити національні інтереси," - зазначив посол Фірілас.
Незважаючи на труднощі з відкриттям кластерів, технічні зусилля щодо євроінтеграції України тривають як у Брюсселі, так і в Києві. На минулому тижні завершено аналіз українського законодавства на предмет його відповідності стандартам Європейського Союзу.
Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що загалом пройшло 34 двосторонні переговори, які тривали 66 днів. У цих заходах взяли участь понад 70 представників різних українських державних органів, включаючи Верховну Раду, Кабінет Міністрів, а також судові та правоохоронні структури.
У зв'язку з цим до Києва завітала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Вона зазначила, що швидке завершення процесу скринінгу є значним досягненням.
"Ми завершили цей етап менш ніж за рік. Це відбулося швидше, ніж коли-небудь раніше," - підкреслила Кос.
Очікується, що звіт за результатами скринінгу буде готовий у листопаді, проте вже зараз зрозуміло, де в України є прогалини, а де роботи буде менше.
"В якихось аспектах ми досягли значних успіхів, а в інших, як зазвичай кажуть у термінах Єврокомісії, зробили дуже скромні кроки вперед. Причини цього різноманітні, проте готовність наших партнерів надавати підтримку була яскраво ілюстрована під час проведення цих скринінгових сесій", - зазначив в інтерв'ю РБК-Україна народний депутат і заступник голови парламентського комітету з євроінтеграції Вадим Галайчук.
За його словами, мова йде про розробку детального плану для кожної з категорій — як забезпечити відповідність законодавству в різних сферах. Додатково, Європейський Союз готовий застосовувати різні фінансові механізми, щоб підтримати український бізнес та державу в цілому в процесі адаптації. Зокрема, одним із таких інструментів є "Інструмент передвступної допомоги" (IPA), який надає фінансову та технічну підтримку Україні.
Під час перемовин з'ясувалося, що важливо забезпечити максимально прозору комунікацію, щоб уникнути враження, ніби Україна ухиляється від своїх зобов'язань або намагається знайти альтернативні рішення чи вигідні умови для себе.
"Цього не існує, натомість ми маємо звичайний процес переговорів, що стосується нашого подальшого шляху, джерел фінансування для досягнення відповідності (законодавству, - ред.) та реалістичних термінів виконання наших зобов'язань," - акцентував Галайчук.
В Європейському Союзі все ще відчувається ехо подій, пов'язаних із НАБУ і САП, а також перших масових протестів в Україні, які відбулися під час великої війни. Це питання не стосується конкретних переговорів, а скоріше загальних змін у ставленні до України. Як зазначали джерела видання відразу після скандалу, процес реформ в Україні буде піддаватися значно більшому контролю.
Марта Кос (в центрі) та Володимир Зеленський в Києві (фото: Getty images)
Під час свого виступу в Києві єврокомісарка Кос підкреслила, що військові навички та технологічні досягнення України роблять її важливим партнером для Європи. Вона також зазначила, що Україні необхідно уникати будь-якого зворотного руху в процесі реформ, особливо в сфері боротьби з корупцією.
"Це (військова потуга України - ред.) - той фон, на якому сьогодні діє наша політика розширення. Але це не означає, що ми повинні бути поблажливими до фундаментальних реформ і просто якомога швидше зробити Україну членом. Верховенство права, боротьба з корупцією, сильні демократичні інституції гарантують сильну Україну", - заявила єврокомісарка.
Литовський посол Інга Станіте-Толочкєне зазначає, що у липневій ситуації з НАБУ та САП були допущені помилки з обох боків.
Коли мова йде про Європейський Союз, наші сподівання не були достатньо чітко визначені. Щодо України, то, ймовірно, не існувало жодних очікувань, що громадяни активно підтримуватимуть інституції, які втілюють постмайданівську антикорупційну структуру. На мою думку, в даний момент вкрай важливо уникати нових помилок з обох сторін. Якщо ми дійсно прагнемо до швидкого прогресу, то повинні діяти на повну потужність, на 120%," - зазначила вона в коментарі для РБК-Україна.
Усе це відкриває нові горизонти та створює безліч завдань для українського уряду. Загалом, процес євроінтеграції відтепер координаційно очолює віцепрем'єр-міністр, спеціалізований у цій сфері. 17 липня Тарас Качка замінив Ольгу Стефанішину на цій важливій посаді. Для Качки це не новий виклик, адже раніше він обіймав посаду заступника міністра економіки та виконував роль торгового представника України, займаючись економічними аспектами співпраці з Європейським Союзом. Окрім того, уряд також зазнав змін у своєму складі.
Це, в свою чергу, призвело до певних тимчасових змін у складі кадрів. Лише минулого тижня уряд затвердив оновлений склад Міжвідомчої робочої групи, яка займається питаннями організації переговорного процесу.
Одночасно Качка оголосив про проведення масштабних консультацій з представниками бізнесу з метою адаптації законодавства, аби врахувати їхні погляди на приведення українських норм у відповідність до стандартів ЄС. За його словами, цей процес має на меті забезпечити реальні відповідності реформ вимогам підприємців, що діють як на внутрішньому, так і на європейському ринках.
"Стефанішина перебувала на початковому етапі - зайнята підготовкою дорожніх карт та проведенням скринінгів. Як тільки відкриється перший кластер, Качка перейде до стадії безпосередніх переговорів і розробки нормативно-правових актів. Це значно ускладнює завдання, оскільки потрібно вносити зміни до законодавства та налагоджувати комунікацію з бізнесом. Після цього необхідно отримати підтримку в Раді, щоб ці зміни були затверджені," - підкреслила Любов Акуленко в інтерв’ю.
Віцепрем'єр Тарас Качка та голова МЗС Угорщини Петер Сіярто (фото: Getty Images)
Щодо діяльності профільного комітету Верховної Ради, наразі не спостерігається суттєвих проблем у спілкуванні з новим віцепрем'єром.
"Одним із основних моментів, які я хотів би відзначити, це те, що ми не відчули якоїсь перерви в цій роботі. Що ось є зміна команди і є потреба дати їй якийсь додатковий час, - ні. Тобто все йде тими темпами, які ми намітили, і навіть швидше", - сказав РБК-Україна Вадим Галайчук.
Існує інша проблема: знаходити голоси для ухвалення законодавчих ініціатив стає дедалі складніше. Як зазначає РБК-Україна, монобільшість насправді вже давно існує лише на папері. Раніше депутати від "Слуги народу" стабільно забезпечували близько 180 голосів, але тепер їхня основа скоротилася до 120-130 мандатів. Інші 50-60 голосів доводиться постійно "шукати" вручну. Хоча опозиція часто підтримує євроінтеграційні закони, це все ж створює додаткові політичні ризики на майбутнє.
За словами Акуленко, окремі виклики полягатимуть у залученні й інших органів влади. Зокрема, коли йдеться про перший кластер "Основи". У його рамках мають бути проведені нові зміни щодо судів, антикорупційних органів, безпекових структур, кордонів тощо.
Разом з тим, зовнішній виклик українській євроінтеграції поки виглядає більш серйозним, хоча обгрунтовані надії на його подолання є.
"Україна неодмінно стане частиною Євросоюзу, незалежно від того, чи буде поруч Орбан, адже це рішення українського народу", - підкреслив президент Володимир Зеленський 6 жовтня.
Шлях України до ЄС залишається складним через бюрократію, вето Угорщини та внутрішні політичні виклики, але Київ демонструє рішучість і прогрес у реформах. Завершення скринінгу, активна робота всієї виконавчої вертикалі та підтримка президента й "адвокатів" України в ЄС створюють підстави для оптимізму. Проте для прискорення переговорів необхідно подолати принцип одностайності в ЄС, залучити бізнес і забезпечити голоси в Раді - все це окремі задачі з зірочкою.
