Україна святкує День Гідності та Свободи.
Його встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції із 2005 по 2011 роки 22 листопада. Водночас у грудні 2011 року тодішній президент Віктор Янукович скасував День свободи і об'єднав його з Днем Соборності.
21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у Києві розпочалися протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада - понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
Проте, на відміну від моментів Помаранчевої революції, цього разу боротьба за гідність та свободу забрала життя багатьох українських патріотів: понад сто осіб загинули, а більше двох тисяч отримали поранення. Навесні 2014 року розпочалася збройна агресія з боку Росії, що призвела до окупації Криму та частини територій Донецької і Луганської областей.
Вже третій рік поспіль День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.
У Києві та інших населених пунктах заплановано ряд подій на честь Дня Гідності та Свободи. Зокрема, програма включає виставки, спеціалізовані екскурсії, відкриті дискусії, а також науковий форум під назвою "Революція Гідності: шлях до історії".
У столиці відбудеться спільна міжконфесійна молитва за Україну та її борців за свободу в День Гідності та Свободи. Щоб вшанувати пам'ять загиблих захисників, пролунає Дзвін гідності, пройде церемонія покладання квітів до портретів Героїв Небесної сотні, а також запалять лампадки.
