Українці за межами країни: де і яким чином можна отримати довіреність
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Цей документ надає можливість уповноваженій особі здійснювати дії від імені довірителя, включаючи представлення інтересів, укладання угод, підписання контрактів, заяв та інших документів. Зазвичай, угоди, які стосуються нерухомості, автомобілів, корпоративних прав та подібного, можуть бути реалізовані виключно на основі довіреності, що була нотаріально засвідчена.
Якщо людина, перебуваючи за кордоном, хоче оформити нотаріально посвідчену довіреність для використання в Україні, то вона може зробити це декількома способами:
▪ посвідчити довіреність у консульстві;
▪ засвідчити довіреність у нотаріуса тієї країни, де вона знаходиться.
Головною перевагою саме цього способу оформлення довіреності є те, що довіреність, видана у консульській установі, не потребує подальшої легалізації та перекладу, є чинною на території України з моменту її вчинення і може використовуватися відразу.
Довіреності (включаючи їх дублікати), що надають право управління майном, зокрема транспортними засобами, а також довіреності, що видаються в рамках передоручення, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей. Цю реєстрацію виконує консул, який має доступ до зазначеного реєстру через інформаційну мережу Міністерства юстиції України або Міністерства закордонних справ України. Скасування або припинення дії таких довіреностей також вимагає реєстрації.
Довіреність на виконання правочину, що згідно зі своїм змістом може бути здійснений винятково особисто довірителем, не може бути засвідчена консулом.
Громадяни, які проживають за кордоном, також мають право оформити довіреність у місцевого нотаріуса, звернувшись до найближчої нотаріальної контори.
Процедура створення та оформлення довіреності визначається законодавством конкретної іноземної країни. Зазвичай, довіреність оформлюється на іноземній мові.
Рекомендується створити електронну версію проєкту довіреності. У тексті довіреності повинні бути вказані дата і місце її оформлення (підписання), а також прізвище, ім'я та по батькові (повна назва юридичної особи) представника та особи, яку він представляє. У разі потреби, також необхідно зазначити їх посади та місце проживання (місцезнаходження юридичної особи).
У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, вказуються їхні статуси та належність до адвокатських асоціацій, якщо адвокат є учасником такої асоціації.
Тривалість дії довіреності визначається безпосередньо в тексті документа. У разі, якщо термін не зазначено, довіреність залишатиметься в силі до моменту її скасування. У випадку довіреності, що стосується укладання договору дарування, необхідно вказати ім'я особи, яка отримує подарунок; інакше дана довіреність буде визнана недійсною.
Потрібно особисто відвідати консульство або нотаріуса у вказаний день прийому, маючи при собі наступні документи:
▪ паспорт громадянина України для виїзду за межі країни або внутрішній паспорт України (оригінал та копія);
▪ номер реєстрації облікової картки платника податків (оригінал і дублікат);
▪ копія паспорта представника по довіреності;
▪ інші документи, залежно від змісту довіреності. Наприклад, копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно -- у разі оформлення довіреності на розпорядження таким майном; копія свідоцтва про смерть, документи, що підтверджують родинні зв'язки, -- якщо довіреність стосується оформлення спадщини, тощо.
Додатково слід внести оплату за консульський збір або нотаріальну послугу. Якщо ви вирішите звернутися до нотаріуса, можуть виникнути потреби в послугах перекладача.
Легалізація означає надання документу юридичної сили. Після того як ви оформите довіреність, важливо забезпечити її правильну легалізацію та переклад на українську мову. Щодо процесу легалізації, він варіюється в залежності від країни, в якій була видана довіреність.
Наприклад, довіреності, видані в Польщі чи Чехії, не підлягають легалізації, оскільки двосторонні міжнародні угоди між Україною та цими країнами забезпечують взаємне визнання документів без потреби в додаткових процедурах.
Якщо розглядати більшість європейських країн, а також Великобританію, Сполучені Штати Америки та Канаду, то для підтвердження довіреності буде достатньо отримання апостилю.
Апостиль — це особливий вид штампа, що засвідчує дійсність підпису, статус особи, яка його поставила, а також, за потреби, автентичність печатки чи штампа, що прикріплені до документа. Дана процедура значно спрощує процес легалізації документів для їх використання в країнах, що є сторонами Гаазької конвенції, ухваленої 5 жовтня 1961 року.
Апостиль, як правило, видається міністерством юстиції тієї держави, в якій оформлюється довіреність.
Отже, коли ви звертаєтеся до нотаріуса, доцільно відразу запитати, чи може він самостійно організувати проставлення апостилю, або ж отримати інформацію про процедуру такого завірення безпосередньо від довірителя.
На території України необхідно перевести довіреність та апостиль на українську мову, а також нотаріально засвідчити цей переклад. Лише після виконання цих вимог довіреність стане дійсною в Україні.
