Згідно з інформацією Financial Times, Україна може бути інтегрована до НАТО за моделлю, подібною до тієї, що була використана для Західної Німеччини.

Іншим можливим розвитком подій є поразка України, її фрагментація та деморалізація населення, що, в свою чергу, може викликати радикальні настрої, підкреслює видання.

Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати підтримки для свого плану перемоги. Водночас у західних столицях все більше розуміють, що політика щодо України потребує змін. Ключовим наступним кроком для Вашингтона може стати зобов'язання щодо членства України в НАТО, яке передбачає застосування положень про взаємну оборону за статтею 5 для тих територій України, які контролюються Києвом, пише Financial Times.

Цей підхід часто називають "західнонімецьким варіантом". Існують певні паралелі з Німеччиною після Другої світової війни, але також є значні відмінності. Німеччина була поділена на зони після війни, яку вона сама ініціювала. Натомість, Україна може зазнати розділу через агресивні дії Росії. Якщо в Німеччині були чітко визначені кордони окупаційних зон, то в Україні таких узгоджених меж наразі немає. Крім того, в Німеччині розміщувалися численні західні війська, тоді як в Україні західні військові сили відсутні.

Території України, які опинилися під контролем Росії, зазнають жорсткої русифікації, а Володимир Путін характеризує їх як "нові регіони Російської Федерації". Вкрай малоймовірно, що наступний російський керівник погодиться на мирне повернення цих земель Україні, на відміну від ситуації зі Східною Німеччиною за часів Михайла Горбачова.

Західна Німеччина приєдналася до НАТО в 1955 році та стала одним із засновників Європейського економічного співтовариства в 1957 році. Сьогодні Україна має статус кандидата для вступу до Європейського Союзу, проте для реального втілення "західнонімецької моделі" НАТО повинно підтримати цей процес. Безпека є ключовою умовою для повернення українців з-за кордону, залучення інвестицій та реалізації необхідних реформ для адаптації до вимог ЄС.

Попри втрату частини територій, опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що 47% українців готові прийняти це, за умови фінансуванням реконструкції та членством в ЄС і НАТО.

Очікується, що конкретні рішення стосовно військової допомоги будуть прийняті після президентських виборів у США. У випадку перемоги Дональда Трампа, перспектива підтримки України може стати непевною. Однак зміна влади в Сполучених Штатах може сприяти виникненню нових можливостей. Німеччина продовжує відігравати важливу роль як провідна країна Європи, поряд із Францією та Великою Британією.

Серйозні переговори з Росією навряд чи відбудуться найближчим часом. Проте, деякі попередні угоди можуть бути укладені раніше і зберігати свою стабільність. Існує також альтернативний варіант розвитку подій, зокрема, зазначає видання:

Іншою можливою перспективою є невдача України, що може призвести до її фрагментації та деморалізації, що в свою чергу може спонукати до радикальних настроїв. Це також може відкрити шлях до зростання впливу Москви та зменшити шанси для Заходу.

Нагадаємо, що напередодні видання Le Monde, посилаючись на джерела, повідомило про те, що у США більше не проти включення України до НАТО.

"Якщо Камала Гарріс стане президентом США на виборах у листопаді, то цілком ймовірно, що Байден зможе продовжити свою діяльність у цьому напрямку під час перехідного періоду", - повідомило джерело з європейської дипломатії.

Крім того, у спільній декларації голів оборонних відомств країн G7 за підсумками зустрічі в Неаполі підтримали "незворотній шлях" України до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО.