Менший обсяг врожаю, проте зростання прибутків. Характеристики жнив 2024 року.

Хоча рекордний урожай 2023 року став позитивною новиною, погодні умови у 2024 році можуть бути менш вигідними. Цей висновок був опублікований ЕП рік тому, коли прогнози щодо зниження урожаю на 15% виявилися неточними, оскільки фактично спостерігалося незначне підвищення в порівнянні з 2022 роком. Основним чинником цього стали сприятливі погодні умови, які сприяли підвищенню врожайності.

Результати аналізу стали справжнім пророцтвом: у 2024 році погодні умови виявилися не лише менш благополучними, а й катастрофічними для рослинності. Через спеку та рекордні температури цьогорічний врожай виявився на 10-15% нижчим за минулорічний.

Обсяг зернового врожаю, який отримують фермери, є важливим не лише для їхнього доходу та забезпечення продовольством населення, а й для здатності України фінансувати свій державний бюджет.

Як відомо, різна аграрна продукція становить чверть вітчизняного експорту, а все це - податки від продажу продукції за кордон, найманих працівників та купленого обладнання. Це кошти, яких бракує для фінансування оборони держави.

Разом з тим менші врожаї цьогоріч не єдиний фактор, від якого залежатиме результат маркетингового сезону. Деякі фактори грають на користь фермерам і трейдерам.

Згідно з очікуваннями Української зернової асоціації (УЗА), у 2024 році врожай зернових та олійних культур становитиме 75 млн тонн - на 9,5% менше, ніж торік. Консалтингова компанія Barva Invest говорить про 73,1 млн тонн - падіння на 12,7%. Початкові прогнози були гірші, проте покращилися в ході жнив.

Збирання ранніх зернових культур вже завершено. Відповідно до інформації, наданої Міністерством аграрної політики, з полів було зібрано 22,3 мільйона тонн пшениці, 5,5 мільйона тонн ячменю та 212 тисяч тонн гороху. Ці показники трохи перевищили останні прогнози як асоціацій, так і самого міністерства.

"За словами міністра агрополітики Віталія Коваля, через погодні умови врожай ранніх зернових культур зменшився на 2% у порівнянні з 2023 роком. Водночас, врожай пізніх культур може знизитися приблизно на 10% залежно від кліматичних умов."

Крім пшениці, найбільше планують зібрати кукурудзи (23-24 млн тонн) та соняшнику (12,8 млн тонн), прогнозує УЗА. Обидві культури зібрані на 50% і перші результати невтішні. Прогноз щодо кукурудзи асоціація погіршила.

Через посуху врожай кукурудзи впаде на понад 20%. Урожай соняшнику та пшениці очікується на 10% менший за торішній. Приблизно однакові цифри називають в інших аграрних асоціаціях, Мінагрополітики та Barva Invest.

Обсяги врожаю зерна найбільше зменшаться в південних і східних регіонах країни, оскільки саме там спостерігалися найвищі температури повітря та ґрунту, а також найнижчий рівень опадів. Таке пояснення наводить керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.

Урожайність там майже вдвічі нижча порівняно з іншими регіонами. Однак менші обсяги врожаю - не єдина проблема цьогорічного сезону.

Згідно з прогнозами Української зернової асоціації, у 2024 році обсяги експорту зернових та олійних культур можуть досягти 45,8 мільйона тонн, що є на 20% меншим показником у порівнянні з минулим роком. Президент асоціації Микола Горбачьов зазначає, що однією з причин цього є низький рівень перехідних запасів.

У 2022 році запаси продовольства, що залишилися, становили 20 мільйонів тонн через закриття морських портів, у 2023 році ця цифра зменшилася до 14 мільйонів тонн. Прогноз на 2024 рік говорить про 7 мільйонів тонн, що свідчить про відсутність експортної "подушки" для компенсації зменшеного врожаю.

"Експортні можливості значно знизилися в порівнянні з попередніми сезонами, оскільки з початку великої війни країна протягом двох років використовувала накопичені запаси. Потенціал для сезону 2024-2025 років формується виключно на основі урожаїв цього року", - зазначають у компанії Barva Invest.

Відкриття портів в Одесі за українськими умовами стало найзначнішим успіхом 2023 року для нашої економіки. Ця логістична схема виявилася найдоступнішою з початку війни, що дозволяє фермерам отримувати більший прибуток, оскільки експортні ціни формуються відповідно до світових тенденцій.

Разом з тим, нагадує Горбачьов, фрахт суден для українських портів дорожчий за закордонний через додаткове страхування. Наприклад, у Констанці (Румунія) - на 10-12 дол. на тонні. Ці кошти теж могли би бути доходом аграріїв.

Є й хороша новина. "Попри падіння обсягу експорту зерна виручка в грошовому вираженні зросте на 20-25% завдяки підвищенню світових цін. Україна отримає від експорту зернових культур не менше, ніж у 2023 році", - прогнозує Горбачьов.

Литвин підкреслює, що 2024 рік обіцяє бути більш вдалим для українських фермерів, за винятком тих господарств, які зазнали серйозних втрат через посуху, хоча до показників до війни ще далеко. "Схоже, що цього року виробництво зернових перейшло з категорії збиткових у мінімально прибуткові," - зазначає аналітикиня.

Зокрема, пшениця демонструє вражаючі результати. При нормі споживання в 6 мільйонів тонн на рік, на експорт можуть бути відправлені 16,2 мільйона тонн зерна. Цей обсяг є максимально можливим для продажу за межі країни в 2024 році, про що Мінагрополітики досягло угоди з представниками ринку.

"У вересні було експортовано 2,3 мільйона тонн, а на жовтень уже укладено контракти на таку ж кількість. Попит залишається високим через глобальний дефіцит продовольчої пшениці: в Аргентині спостерігаються низькі врожаї, а в країнах ЄС проблеми викликані посухами та паводками. Незважаючи на те, що Росія активно знижує ціни на ринку, вартість пшениці поступово підвищується і, ймовірно, продовжить зростання в листопаді та грудні", - зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Оптимальні фінансові умови спостерігаються у аграріїв західних регіонів країни, оскільки вони зазнали найменших втрат у врожаї. Як зазначає Марчук, ціни на соняшник, який переробляють в Україні, також зростають. Це допомагає фермерам компенсувати зменшення обсягів виробництва.

Експортні показники також вражають: згідно з інформацією Міністерства аграрної політики, за період січень-серпень 2024 року експорт сільськогосподарських товарів досяг 16 мільярдів доларів, що на 9% перевищує результати минулого року за аналогічний проміжок. Загалом за кордон було відправлено 55 мільйонів тонн зерна, що є на 23% більше, ніж у відповідному періоді 2023 року.

Ключовими викликами для галузі, крім безпеки, залишаються проблеми з енергетикою, нестача "рук" у виробництві та висока вартість залучення кредитів.

Менший урожай 2024 року не вплине на посівні площі чи зміну культур.

Горбачьов висловлює сподівання, що фермери зможуть розширити площі під прибутковими культурами, такими як горох і соя, проте це не змінить загальної структури вирощування, адже кукурудза та пшениця продовжать залишатися головними сільськогосподарськими культурами. Він також налаштований оптимістично щодо озимих пшениці та ріпаку, оскільки дощі нарешті почалися, і, на думку УЗА, великої загрози для майбутнього врожаю не існує.

"Українські аграрії не будуть скорочувати посівні площі", - додає Литвин.

Здатність фермерів заробляти залежить від світових цін, за якими вони зможуть продати свою продукцію. Прогнози щодо зовнішніх ринків наразі неоднозначні.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує, що цьогорічний урожай у світі залишиться на рівні минулого року. Це свідчить про те, що ринок має достатньо пропозиції, а підстав для суттєвого підвищення цін немає. За інформацією Литвина, вартість зерна знижується в порівнянні з показниками 2023 року. Що стосується олійних культур, ситуація виглядає більш оптимістично: ціни на соняшник і ріпак зростають, в той час як соя стає дешевшою.

Увага до агросектору з боку інвесторів зростає. Марчук констатує, що на ринку починають укладати форвардні угоди на наступний сезон, побоюючись проблем з погодою. Аграрні активи стають більш привабливими, кажуть у Barva Invest.