Увімкнення котлів — цього недостатньо. Україна вступила в найважчий опалювальний сезон за всю свою історію.
Зображення: dumskaya.net Теплова станція "Південна-1", Одеса Тепло для всіх, але не відразу.
28 жовтня в Україні стартував офіційний опалювальний сезон, що означає початок теплопостачання для житлових будинків. У багатьох містах соціальні установи, такі як дитячі садки, школи та лікарні, вже отримують тепло більше двох тижнів.
Ситуація з багатоповерхівками складніша: швидко під'єднати їх до тепла не вдасться. Процес копіткий і тривалий, залежить від величини міста. У малих населених пунктах від моменту запуску теплоцентралей чи котелень до теплих батарей у квартирах може минути буквально доба. А в містах-мільйонниках прогрівання мереж розтягується на тиждень і більше.
"На основі досвіду минулих років, процес запуску опалення в Україні займає приблизно два тижні. Просто увімкнути котли недостатньо – теплоносій повинен заповнити всю систему і дійти до бойлерних у дворах. Необхідно також перевірити, чи всі засувки відкриті. А далі розпочинається найтриваліший етап: впустити теплоносій у будівлю. Саме на цьому етапі часто виникають труднощі. У кожному будинку є розширювальні бачки, в яких можуть утворюватися повітряні пробки. Тому потрібно обійти всі стояки", – розповідає директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
Фахівець зазначає, що тепловиків, здатних оцінити роботу системи опалення в житлових будинках, дуже мало. У галузі існує криза з кадрами: на одну філію керуючої компанії, яка обслуговує багато будинків, припадає всього один-два таких спеціалісти.
"На мою думку, немає нічого поганого в тому, що процес затягується. У нас є час, адже ми знаємо прогноз погоди, і тепло ще попереду," — зазначає Олександр Сергієнко.
Наприклад, у Києві планують розпочати опалення будинків не пізніше середини наступного тижня. Ситуація в столиці є вкрай напруженою, оскільки російські війська намагаються знищити місцеві теплоцентралі. Об'єкти зазнали ушкоджень, і спроби Росії позбавити киян опалення, безсумнівно, триватимуть.
Фото: kmda.gov.ua Одна з київських ТЕЦ
Замість цього Черкаси планують підготувати свої мережі до опалювального сезону протягом приблизно трьох днів. Місто активно готувалося до зимового періоду та розробило різні сценарії. Вони готові реагувати навіть в умовах найгіршої ситуації, що може виникнути внаслідок руйнування місцевої теплоелектростанції.
"Ми надамо теплоносій. Можливо, він не буде забезпечувати абсолютно всі параметри температури, але ми зможемо забезпечити теплопостачання значної частини міста", -- каже директор Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.
Проте рутинні проблеми залишаються на порядку денному. Запуск опалення завжди виявляє вразливі місця в міських мережах, які були зведені багато років тому. Незважаючи на проведення гідравлічних тестів влітку, восени кількість аварій різко зростає. Це також може призводити до затримок у старті опалювального сезону для окремих будівель чи районів міст.
"Ми готуємося до важкої зими, ми розуміємо наміри ворога і бачимо зміну тактики та підходу до атак. Проте, попри все, технічно підприємства теплокомуненерго підготувалися до опалювального сезону. До роботи готові понад 17,5 тис. котелень", -- розповідає заступник міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук.
Фото: facebook.com/freedom.space.ua Костянтин Ковальчук, заступник Міністра розвитку громад та територій Україн
В уряді зазначають, що початок опалювального сезону не був відкладений навмисно. Більше того, рішення про запуск котелень належить до компетенції місцевих органів влади. Причина затримки полягає в аномально теплій погоді: протягом кількох днів температура не опускалася нижче 8°C.
Ситуація з новим опалювальним сезоном виявилася більш складною, ніж торік. Тепер ми стикаємося не лише з ризиком тривалих відключень електроенергії, а й з обмеженнями на споживання газу. Російські війська намагаються знищити компресорні станції, які забезпечують постачання пального до міст. Тому підприємства теплокомуненерго мають враховувати цей новий виклик. Наприклад, у Черкасах запевняють, що мають запаси альтернативних видів пального. Щоб місто могло пережити зимові холоди без газу, знадобиться приблизно 75 тонн дизельного пального щодня.
У початку опалювального сезону були зацікавлені електроенергетики. Адже за останній тиждень-два споживання електроенергії зросло: абоненти масово вмикали обігрівачі. І росіяни посилили удари по енергетичних об'єктах, що й призвело до графіків знеструмлення по всіх областях.
"Я підтримую раціональну економію. Зараз почнуть подавати опалення, люди відкриватимуть вікна, і все це буде марно. Це відбувається в умовах, коли ворог постійно атакує нашу інфраструктуру, намагаючись змусити нас замерзнути та залишитися без електрики. На мою думку, ще не така вже й холодна погода, щоб активувати опалення," — зазначила експертка в сфері житлово-комунальних послуг Христина Ненно.
Зображення: ДСНС Вплив атаки на енергетичну інфраструктуру держави Де знайти фінансування для закупівлі газу з-за кордону
З початку жовтня Росія вже сім разів атакувала українські газові родовища. Як наслідок -- темпи внутрішнього видобутку знижуються, і це може спричинити проблеми взимку.
Згідно з прогнозами Нафтогазу, видобуток газу у 2025 році може зменшитися до 33%. Щоб компенсувати можливий дефіцит вітчизняного пального, уряд вживає заходів для збільшення імпорту.
Україна вже накопичила в підземних сховищах 13,2 млрд кубів газу. Останні тиждень-два обсяги закачування значно сповільнилися, зокрема й через збільшення споживання пального населенням для опалення. А також зростання обсягів генерації електроенергії на газі.
Проте, урядовий план щодо закачування ресурсів був успішно реалізований, але імпорт пального триває. Внаслідок обстрілів з боку Росії, Україні необхідні додаткові закупівлі на європейському ринку в обсязі близько 2 мільярдів євро, як повідомили представники уряду. Фінансування ще перебуває в процесі пошуку: кошти шукають як в рамках внутрішніх резервів, так і у міжнародних партнерів. Президент Володимир Зеленський зазначив, що держава вже має близько 70% від необхідної суми.
Фото: EPA/UPG президент Володимир Зеленський
За словами аналітика ринку природного газу компанії ExPro Consulting Михайла Свищо, очікувані обсяги імпорту під час опалювального сезону становитимуть від 1,5 до 4,5 мільярдів кубічних метрів, починаючи з початку листопада і до завершення березня.
В Міністерстві енергетики зазначили, що наразі неможливо озвучити точні дані щодо імпорту, оскільки обсяги закупівель будуть залежати від наслідків атак з боку Росії. Кремль змінив свою стратегію, націлюючись не лише на видобуток газу, а й на спроби відключити міста від газопостачання.
"Заправка газом у сховищах вже завершена, і розпочинається процес відбору, оскільки настала відповідна пора року. У нас накопичено приблизно 8,5 мільярдів кубометрів газу, і якщо буде укладено контракт на ще 1 мільярд на лютий-березень, то, на мою думку, цього буде достатньо, щоб успішно пройти сезон", -- зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Міжнародні партнери також готові підтримати Україну. Норвегія надала додаткові 150 мільйонів доларів для імпорту пального. Крім того, Україна активно веде перемовини зі Сполученими Штатами щодо збільшення обсягів постачання скрапленого пального, яке транспортується до європейських портів за допомогою танкерів.
Молдова, а також, імовірно, Румунія, удвічі знизили тариф на транзит газу до України через Трансбалканський коридор. Це відкриває шлях для збільшення партій імпортного газу з портів Греції. Від початку тижня обсяги бронювання потужностей на цьому напрямку зросли на третину. І це найвищі показники від травня, коли коридор постачання запрацював.
Зображення: gminakosakowo.pl Сховище газу в Косаково, Польща
Однак найефективнішим маршрутом для постачання газу в Україну залишається Польща. Проте можливості імпорту пального між країнами наразі мають обмеження. Тим не менш, Київ і Варшава вже ведуть переговори щодо збільшення цих потужностей, хоча конкретних даних і термінів наразі не надано.
"Нарешті це відбулося, і ринок виявив зацікавленість у розвитку цього сегменту. Це відкриває перспективи для значного збільшення обсягів імпорту газу з Польщі. Нагадаю, що Польща є найшвидшим шляхом для України до світового ринку зрідженого газу", – зазначає експерт в галузі енергетики, колишній керівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Плани Росії вже відомі, тому необхідно зміцнювати систему протиповітряної оборони.
Україна значно збільшила обсяги імпорту електроенергії з Євросоюзу. У жовтні показники можуть бути вдвічі більшими, ніж у вересні, порахували аналітики ExPro. Імпорт уже перевищує 300 тисяч МВт-год. Особливо стрімко постачання зростає у вечірні години пікового споживання.
Проте, між Україною та Європейським Союзом встановлено обмеження на імпорт електроенергії, яке становить 2,1 ГВт. Це приблизно відповідає потужності двох великих атомних реакторів. Однак у ситуації, коли країна знову переживає військову зиму, цього обсягу може виявитися недостатньо. Україна веде переговори щодо можливого збільшення імпортного ліміту, які тривають з літа.
Україна також має потребу в інноваційних системах для зберігання електроенергії. Ці масштабні акумуляторні установки могли б сприяти стабілізації енергетичної системи. Загалом мова йде про потужності в 1,3 ГВт, як зазначили в Укренерго.
З початку жовтня російські війська активізували удари по енергетичній інфраструктурі України. Дрони та ракети атакують теплові та гідроелектростанції, а також електричні мережі. Це призвело до введення графіків відключення електроенергії. Виробництво електрики на ТЕС і ГЕС помітно зменшилося. Схожа ситуація спостерігається і на сонячних електростанціях, проте тут причини полягають не в руйнуваннях, а в хмарній погоді та загалом несприятливих умовах сезону.
Зображення: zmiiv.gromada.group Зміївська теплоелектростанція
"Слід врахувати, що в найближчі місяці очікується дефіцит електроенергії, зокрема через зниження виробництва від сонячних електростанцій, які генеруватимуть значно менше енергії з 7,2 ГВт встановлених потужностей. У січні ситуація повторить тенденції минулих років. Наприклад, в Буковині одна велика сонячна станція забезпечувала третину потреб в електриці", — зазначає експерт у сфері енергетики Андрій Закревський.
Росія намагається спричинити найкритичнішу ситуацію в енергетиці України -- каскадну аварію. Тобто розпад системи й тотальний блекаут у всій державі. Щось подібне трапилося лише раз -- восени 2022 року.
"Російські сили прагнуть розділити енергетичну інфраструктуру України за допомогою Дніпра. Вони усвідомлюють, що на правобережній частині країни розміщено значно більше виробничих потужностей, ніж на лівобережній. Тому вони націлюються на гідроелектростанції, які здатні забезпечити маневреність енергетичних ресурсів та живити Лівобережжя. Крім того, російські війська активно атакують ключові підстанції Укренерго, відповідальні за передачу електрики з правого берега на лівий. Добре, що ми готові до цього виклику", — зазначає Олександр Харченко.
Україна дуже залежна від генерації електроенергії на АЕС. Атомні станції забезпечують приблизно половину виробництва світла в країні, мова про 7,7 ГВт потужності, порахували аналітики DiXi Group. Торік росіяни вже намагалися зупинити українську атомку: били по великих трансформаторних підстанціях довкола АЕС, що спричиняло зупинку деяких блоків.
Наразі українські атомні електростанції функціонують у звичайному режимі. Усі дев'ять енергоблоків, що знаходяться на контрольованих територіях, виробляють електричну енергію. Україна успішно закінчила заплановану кампанію з ремонту на своїх атомних станціях.
Зображення: uatom.org Хмельницька атомна електростанція
Фізичний захист і протиповітряна оборона України достатньо ефективні, каже міністерка енергетики. Водночас Світлана Гринчук додає: росіяни запускають дрони й ракети десятками по одному енергооб'єкту. Тому збити всі ворожі цілі надзвичайно складно.
"Мене постійно питають, чому не було збудовано систему захисту. Це зовсім не відповідає дійсності. Якби не фізичні укриття, створені на енергетичних об'єктах, російські удари могли б призвести до значно більших збитків. Ми вже стикнулися б з набагато більшою кількістю відключень," – підкреслює міністерка.
Два роки тому Україна розпочала реалізацію проекту з фізичного захисту від російських атак. Перший етап включає використання мішків з піском, які призначені для захисту від уламків. Другий етап передбачає встановлення бетонних блоків і металевих сіток, що мають за мету убезпечити техніку від ударів дронів, зокрема "шахедів". Третій рівень захисту складається з великих бетонних конструкцій для протиповітряної оборони. Незважаючи на те, що держава виділила на ці заходи мільярди гривень, повна реалізація програми виявилася неможливою.
"Проти двох ракет чи рою з пів сотні дронів, які залітають на станцію, не можна впоратися, це зрозуміло. Захистити від уламків, від дрібних дронів -- так, перший і другий рівень рятує. Їх треба удосконалювати, робити дещо інші сітки, підкріплювати габіони якимись бетонними блоками, щоб вони не розсипалися", -- вважає Андрій Закревський.
А от третій рівень захисту залишився лише на папері, офіційно підтвердили в Укренерго.
Зображення: Укренерго, Віталій Зайченко
"На одному з наших проектів ми впровадили концепцію двох рівнів захисту. Ми розмістили всі системи управління та релейний захист підстанції під землею. Це обладнання є вкрай уразливим і його відновлення займає чимало часу, тому ми вирішили поширити цей підхід на інші наші підстанції," – зазначає голова правління компанії Віталій Зайченко.
В уряді працює спеціальний штаб, який координує підготовку країни до зими. А питання енергетики регулярно обговорюють на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача. В уряді відзвітували: енергокомпанії мають запас критичного обладнання на випадок нових російських атак.
"У наших складах зберігається утричі більше обладнання, ніж передбачено стандартами для аварійного відновлення енергетичної системи. Однак ми усвідомлюємо, що цього може виявитися недостатньо у разі тривалих атак. Тому ми активно співпрацюємо з колегами для отримання додаткових ресурсів", – підкреслює Віталій Зайченко.
Міжнародні партнери України активізували свою допомогу. За останні сто днів закордонні донори надали понад 110 мільйонів євро для підтримки української енергетичної сфери. Поступає обладнання для проведення ремонтних робіт. Це, безумовно, є важливим, але Україні терміново необхідно зміцнити свою протиповітряну оборону. Лише сучасні системи ППО можуть забезпечити захист критично важливих енергетичних об'єктів від російських балістичних та крилатих ракет.
