В Європейському Союзі запровадили "вуглецевий податок" -- Delo.ua

З 1 січня на території Європейського Союзу вступає в силу механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні, який запроваджує плату за вуглецевий слід імпортованої продукції під назвою СВАМ. Відтепер імпортери в ЄС будуть зобов'язані купувати сертифікати, вартість яких дорівнює витратам на викиди CO₂ під час виробництва імпортованих товарів, повідомляє Delo.ua.

СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) -- це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах "Європейської зеленої угоди", щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил -- ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 та ухвалений у 2022.

В середині липня 2025 Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС буде змушений сплачувати "вуглецеве мито".

Згідно з оцінками Федерації роботодавців України, у 2023 році обсяг українського експорту товарів до Європейського Союзу, що підпадають під дію CBAM, склав 3,6 мільярда доларів, що становить 9,9% від загального експорту країни. Зокрема, в цьому році 78,3% електроенергії з України було відправлено до ЄС, 80,7% алюмінію, 82,5% чорних металів і супутніх виробів, 86,5% цементу та цементних клінкерів, а також 90% експорту добрив.

Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт товарів до ЄС -- на 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету скоротяться на $2,8 млрд на рік, а внаслідок падіння ділової активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.