В Інституті вивчення війни вказали на ризики, пов'язані з "угодами" з Стамбула у контексті перемовин між Україною та Росією.

Україна навряд чи прийме будь-яку мирну угоду на основі Стамбульських переговорів.
Спецпредставник США на Близькому Сході Стів Віткофф назвав Стамбульські протоколи 2022 року "орієнтирами" для переговорів між Росією та Україною. Однак заснована на цих протоколах угода буде документом про капітуляцію.
Цю інформацію містить звіт Інституту вивчення конфліктів (ISW).
Президент Росії Володимир Путін та інші високопосадовці країни неодноразово визначали мирні переговори 2022 року у Стамбулі як ідеальні рамки для майбутніх переговорів щодо припинення війни в Україні, адже такі межі змусять Захід поступитися всім давнім вимогам Москви.
У березні та червні 2024 року видання Wall Street Journal та New York Times повідомили, що отримали кілька версій проєктів угод з переговорів у Стамбулі у березні та квітні 2022 року. Ці проєкти вказують на те, що обидві сторони спершу погодилися, що Україна відмовиться від своїх прагнень до членства в НАТО та буде "постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках".
Проєкти договорів також забороняли Україні отримання будь-якої іноземної зброї чи розміщення іноземного військового персоналу. За інформацією WSJ і NYT, Росія наполягала, щоб українська армія була обмежена 85 тис. солдатів, 342 танками і 519 артилерійськими системами. Москва також вимагала обмеження радіусу дії для українських ракет у 40 км, що дозволило б російській армії розгортати критично важливі системи та матеріальні засоби поблизу України, не побоюючись ударів.
У проєкті угод США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія були вказані як гаранти договору. Москва також хотіла внесли як гаранта Білорусь. Країни-гаранти мали "розірвати міжнародні договори та угоди, несумісні з постійним нейтралітетом [України]", зокрема угоди про військову допомогу. У проєктах угод не вказувалося, чи повинні будуть інші держави-негаранти розірвати свої угоди з Україною, хоча це цілком можливо з огляду на те, що угоди забороняли Україні мати будь-яку іноземну зброю.
Протягом перших двох місяців масштабного конфлікту Росія наполягала на цих умовах, коли її збройні сили здійснювали наступальні дії на Київ та в районах північного-сходу, сходу і півдня України. Це було до того, як Збройні Сили України здійснили ряд успішних контрнаступів, звільнивши значні території в Харківській та Херсонській областях від окупаційних військ.
"Експерти ISW вважають, що Україні буде важко погодитися на будь-яку мирну угоду, що базується на результатах Стамбульських переговорів, оскільки такі умови фактично означають безумовну капітуляцію перед стратегічними військовими намірами Росії."
Там акцентували, що стамбульські угоди фактично погоджувалися на давні вимоги Росії щодо "денацифікації" - повалення та заміни демократично обраного уряду України на проросійський маріонетковий режим - та "демілітаризації" - обмеження і скорочення ЗСУ до такого рівня, який унеможливлював би самозахист від майбутньої російської агресії. Стамбульські переговори також передбачали поступки щодо вимог Росії про відмову України від прагнення вступити до НАТО або будь-яких інших безпекових союзів у майбутньому.
Президент України Володимир Зеленський вийшов із переговорів у Стамбулі за участю Європи та США в 2022 році і, ймовірно, не погодиться на схожі умови у 2025 році.
Згідно з інформацією, наданою Білого дому, президент США Дональд Трамп та його команда виражають впевненість у тому, що вже наступного тижня їм вдасться досягти угоди про мирне припинення конфлікту між Україною та Росією.