В аналітичному центрі ISW вивчили, які фактори можуть вплинути на зміну поглядів Путіна щодо війни та спонукати його до участі у мирних переговорах.
В Інституті вивчення війни вважають, що підтримка західних країн у військовому плані для України, а також значні втрати Російської Федерації на фронті можуть суттєво вплинути на сприйняття війни Володимиром Путіним і спонукати його до участі в мирних переговорах.
Источник: ISW
Прямо з аналізу: "Хоча будь-яке посилення економічного тиску на Росію є позитивним політичним кроком, цього недостатньо, щоб примусити Путіна до переговорів або змінити його уявлення про перемогу".
Аналізуючи ситуацію, експерти вважають, що постійна військова підтримка з боку Заходу є вирішальною для реалізації стратегії тиску на Росію, що може змусити Путіна змінити свої погляди.
Дослівно зі звіту: "Теорія перемоги Путіна ґрунтується на припущенні, що російські військові можуть підтримувати поступове просування на полі бою довше, ніж українські сили можуть оборонятися, і довше, ніж Захід готовий підтримувати Україну".
Деталі: Експерти припускають, що стратегія Путіна, ймовірно, й надалі визначатиме його небажання суттєво взаємодіяти зі США та Україною щодо мирних переговорів.
Вони додають, що досягнення миру в Україні, прийнятного для інтересів США, вимагає тривалих втрат Росії на полі бою або її значної поразки на фронті.
В ISW вважають, що Сполучені Штати повинні й надалі підтримувати Україну військовою допомогою, оскільки втрати Росії на фронті залишаються вирішальним фактором її сучасних труднощів із технікою, особовим складом та економічною ситуацією.
Західна підтримка, особливо в формі озброєнь, які здатні надати лише США у необхідних обсягах та у короткі терміни, допоможе українським військовим ефективніше обороняти свої позиції, уповільнити наступальні дії Росії та завдати ще більших втрат російським силам.
Фахівці інституту вказують на те, що збільшення втрат Російської Федерації на фронті, якщо вони не будуть компенсовані територіальними досягненнями, створює загрозу для зусиль Путіна з підтримання рівноваги між військовими витратами та соціально-економічними потребами, а також для збереження внутрішньої підтримки.
