В Україні лікарі виконали унікальну операцію з пересадки донорського серця чоловікові: деталі процедури від медичного персоналу.
Три з половиною тисячі українців очікують на донорські органи, і не всі з них мають можливість отримати свого донора. Щоб підкреслити значущість донорства та трансплантації органів, 6 червня щорічно відзначається Всесвітній день трансплантології. Цей день присвячений пам'яті донорів органів і їх родин, які проявили неймовірну самопожертву, даруючи надію іншим.
Кореспондентка ТСН Валентина Доброта виявила родину, яка протягом десяти років чекала на донорів. Однак за допомогою інноваційної технології нове, донорське серце миттєво почало функціонувати, як рідне.
Віталій Самар разом зі своїм старшим братом чекали на нові серця. Це була спадковість, про яку вони дізналися несподівано.
Віталій Самар працює в поліції і щорічно проходить медичні огляди. Проте дві перенесені ним застуди, які він "пережив" на ногах, кардинально змінили його життя.
"Все почалося з появи задишки. Кабінет знаходився на п'ятому поверсі, а це трапилося в 2018 році. Я зумів дійти до другого поверху, коли раптом відчув тиск у грудях, наче дихання затрималося. Черговий викликав швидку допомогу, і мене доставили сюди," — розповідає Віталій Самар.
Серце було збільшено в кілька разів, відмовляли нирки та печінка. А ходити більше не міг.
"Спав сидячи, тому що в легенях була вода і на боки не можна було лягти, а на спині довго не пролежиш, бо починав теж задихатися", -- каже він.
На той момент він уже втратив брата, який так і не дочекався донорського серця і його очікування також було занадто довгим.
"На листку очікування був близько трьох років. Раз за три вже мене викликали. Але то не підходило серце, то в останній момент рідні відмовлялися надавати донорське серце", -- каже Віталій Самар.
Під час підготовки 38-річного пана Віталія до процедури трансплантації, інша команда лікарів в той же час транспортувала донорське серце.
Цю операцію, зазначає кардіохірург Олег Журба, виконали вперше, застосувавши нову методику резервування серця. На відміну від традиційного процесу, під час якого орган охолоджується до двох градусів, цього разу його не знижували до таких температур. Завдяки цьому, замість звичних чотирьох годин, донорське серце може функціонувати вдвічі довше. Цю інновацію розробили в одному з американських медичних центрів, відомих своїми досягненнями у трансплантації серця, де проходили навчання українські кардіохірурги.
"Ця перевага є вкрай важливою для країни, що переживає війну. Вона дозволяє транспортувати органи туди, куди раніше ми не наважувалися це робити. Часом органи надходять, а ми просто не встигаємо доїхати. Чому це так важливо? Адже Черкаська область має значну територію: наприклад, від Умані до Черкас – 200 кілометрів, що потребує чимало часу для перевезення. Саме тому ми можемо також отримувати органи з сусідніх регіонів," – зазначає кардіохірург Роман Буряк.
Раніше, за словами кардіохірургів, донорське серце під час транспортування поміщали на лід. Переохолодження органу в поєднанні з гарячою кров'ю ускладнювало його активацію. Наразі ж, завдяки використанню спеціального боксу з гелем замість льоду, цей температурний контраст уже не є проблемою.
"Ми спостерігаємо за процесами всередині, можемо аналізувати, як змінюється температура, і вирішувати, чи варто діяти швидко. Це дещо інший аспект, але він має певний ступінь конфіденційності. Основна перевага цієї методики полягає в тому, що температура тіла та серця налаштовані таким чином, що це сприяє швидшому відновленню серцевої функції після навантажень. У той час, коли серце не піддається екстремальним умовам, такими як надто низька температура, воно функціонує значно краще. Коли температура тіла та серця знижується до критичного рівня, це призводить до погіршення їх роботи", -- зазначає Олег Журба.
Пан Віталій розповідає: перед операцією його шкіра та очі мали відтінок, схожий на колір його тенісної футболки. Він свідомо обрав її, щоб створити контраст. Після процедури як він сам, так і лікарі помітили, наскільки швидко його організм починає відновлюватися.
"Знаєте, мене пустили на перший день, коли він проснувся, ну як, до нього не пустили, але пустили через скло. І він був такий щасливий, такий радий, він мені показував, мама, що серце працює", -- каже мати Марія Самар.
Для пані Марії порятунок Віталія -- був останньою надією. Через хворобу серця пішли з життя її чоловік і старший син. Як пережити ще одну втрату -- вона не уявляла.
У черзі на отримання донорського органу наразі перебуває понад 3800 осіб. Для цих людей трансплантація є справжнім питанням життя і смерті. Протягом перших трьох місяців цього року було проведено 134 операції з пересадки органів. З них близько двох третин здійснено завдяки посмертним донорам, родини яких надали необхідну згоду.
Не всім вдасться дочекатися ідеального органу. У десяти областях, без урахування тимчасово окупованих, протягом трьох місяців не зафіксовано жодного випадку підтвердження смерті мозку. Отже, не було й жодного посмертного донора.
Дмитро Коваль зазначає, що процес визначення смерті мозку є досить складним. Він також не виключає можливості проведення навчальних курсів для медичних працівників на місцях у найближчому майбутньому, щоб навчити їх правильним методам виконання цієї процедури.
Коли медики надавали допомогу Віталію Самару, той самий донор також став рятівником для трьох інших пацієнтів, які отримали нирки та печінку. Усі вони тепер отримали можливість розпочати абсолютно новий етап у своєму житті.
