Валюта встановлює нові максимуми, і це тільки початок: що спричинило падіння гривні та коли можна очікувати курс долара на рівні 46 гривень.

З початку 2026 року гривня зазнала зниження. Вже в перші тижні нового року курс долара встановив кілька рекордів, перевищивши позначку в 43 гривні. УНІАН провів розслідування, щоб з'ясувати причини цього різкого коливання та визначити, чи залишиться тиск на гривню в майбутньому.

На початку 2026 року український валютний ринок переживає різке зниження курсу гривні. Ще в кінці 2025 року представники влади та аналітики висловлювали думки про помірне зниження курсу національної валюти в найближчому майбутньому, проте ніхто не передбачав, що це станеться з такою швидкістю.

У новинах ледь не щодня повідомлялося про черговий рекорд долара, який сягав нових історичних максимумів (і євро також не пас задніх).

Якщо у 2025 році курс долара зупинився на позначці 42,39 грн, то вже 6 січня цей рівень був перевищений, а 12 січня "зелений" подолав психологічну межу у 43 гривні. Останній рекорд вартості долара був зафіксований 16 січня, коли регулятор встановив офіційний курс на рівні 43,39 грн.

Яка причина цього значного підвищення?

Більшість експертів, які брали участь в опитуванні УНІАН, одностайні в думці, що одним із ключових факторів у цьому ралі є сезонний вплив. Після святкування Нового року гривня зазвичай зазнає ослаблення, і це явище спостерігається щорічно.

Юрій Крохмаль, директор з продажів банку "Авангард", у коментарі УНІАН зазначив, що однією з основних причин знецінення гривні на початку року є підвищений попит на валюту, що є традиційним для цього періоду.

"Це обумовлено прагненням імпортерів виконати зобов'язання за попередніми поставками та підготуватися до новорічних продажів, а також значним збільшенням гривневої ліквідності, що з'являється на ринку внаслідок бюджетних витрат на кінець року", - зазначає банкір.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що зростання інтересу населення до іноземної валюти є одним із ключових чинників, що сприяють підвищенню її вартості.

"З початку четвертого кварталу 2025 року попит на готівкову валюту зріс приблизно на 5 мільйонів доларів щоденно. Це свідчить про те, що населення має певний попит, оскільки бюджетні кошти надходять, і люди використовують ці кошти для придбання валюти. Крім того, варто врахувати, що існують імпортні замовлення, а також ті, хто змушений релокуватися на захід України або за кордон через холодну погоду та серйозні блекаути," - зазначає аналітик під час бесіди з УНІАН.

Шевчишин підкреслює, що підвищення курсу само по собі спонукає людей активно купувати валюту, що обумовлено психологічними чинниками.

"Проте чи можна вважати це різким зростанням? Ні. Рік тому Національний банк контролював курс при подібних показниках, і він залишався стабільним. З огляду на дані про попит і пропозицію, я маю думку, що ми є свідками керованої девальвації, яка має на меті збільшити надходження до бюджету через конвертацію валютної допомоги від наших партнерів. Це позитивно впливає на фінансову ситуацію в бюджеті," - зазначив Шевчишин.

Фінансовий експерт Олексій Козирєв вказує на кілька факторів, які сприяли зниженню курсу гривні в перші тижні січня. Серед них він відзначає вихід значних обсягів бюджетних коштів на ринок у грудні 2025 року, а також зростання попиту на валюту з боку населення, що чинить тиск на курс в готівковому сегменті.

Іншим фактором є підвищення вартості.

"Незважаючи на парадоксальність, підвищення цін відбувається через те, що певна частина населення все ще вважає інвестиції в валюту ефективним способом захисту від інфляційних процесів. Водночас, як зазначає експерт, останніми роками зростання курсу долара не компенсує динаміку підвищення цін у гривні."

Крім цього, за словами Козирєва, з огляду на постійні обстріли зростають витрати на купівлю валюти з боку імпортерів енергоносіїв і взагалі усього енергетичного сектора. Також збільшуються витрати на оборону, значна частина яких на закупівлю озброєння йде у валюті.

"Експорт дещо зменшився з різних причин, включаючи обстріли портової інфраструктури та зниження промислового виробництва через перебої з електропостачанням. Усе це створює додатковий тиск на гривню на валютному ринку, що помітно впливає на коливання її курсу", - зазначає аналітик.

14 січня стало відомо про рішення Єврокомісії щодо кредиту для України, який складе 90 мільярдів євро протягом двох років. Глава Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що одна третина цієї суми (30 мільярдів євро) буде направлена на підтримку бюджету, тоді як інші 60 мільярдів євро будуть виділені на придбання військової техніки. Варто зазначити, що кошти, призначені для закупівлі військового обладнання, будуть в основному використані для купівлі товарів у країнах ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вбачає у цьому додаткову причину тиску на національну валюту.

"Бюджетне фінансування виявилося нижчим за попередні прогнози, які передбачали суму у 50 млрд євро. Отже, це відкриває перший важливий факт: Україна може зіткнутися з дефіцитом фінансування цього року (лише 15 млрд євро на рік). Це звучить як серйозний сигнал тривоги, а послаблення гривні як щодо долара, так і євро свідчить про те, що це свідомі кроки для забезпечення бюджетних потреб", - зазначив експерт.

За словами Шевчишина, поки незрозуміло, чи зможе Україна використовувати ці 30 млрд євро нерівномірно - наприклад, більшу частину цього року, щоб покрити нестачу коштів. Адже саме достатність фінансування України є головним чинником фінансової стабільності і можливості утримання курсу.

Експерт наголосив, що Україна буде вимушена шукати додаткове фінансування. На поточний рік орієнтовно підтверджено 26 млрд дол. фінансової допомоги. Ще 2 млрд дол. ми маємо отримати за чотирирічною угодою з МВФ та 15 млрд євро від Європи. Сумарно - близько 45,3 млрд дол.

"Цього мало би бути достатньо, але з урахуванням того, що проголосований бюджет не враховує 300 млрд грн на оплату військовим (які додавали в попередні роки), зрозуміло, що буде ще потреба в 5-7 млрд доларів", - зазначив Шевчишин.

Аналітик зазначив, що в законі про державний бюджет на 2026 рік передбачено прогнозний курс долара, встановлений на рівні 45,7 грн за долар. Хоча цей показник є лише розрахунковим, він слугує орієнтиром для забезпечення балансу бюджету стосовно усіх необхідних витрат.

"Отже, девальвація зараз виступає частковим компенсатором майбутньої нестачі бюджетного фінансування. Проте сама по собі вона не дасть, звісно, покрити цю суму, і Україні треба буде шукати фінансування як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому, домовлятися з партнерами", - сказав Андрій Шевчишин.

Національний банк визначає офіційний курс гривні до долара та інших валют, спираючись на ринкову ситуацію - в межах режиму так званої керованої гнучкості. Він передбачає, що НБУ реагуватиме на надмірні коливання гривні в бік значного знецінення чи зміцнення шляхом операцій купівлі-продажу валюти на міжбанківському ринку (валютних інтервенцій).

Член Ради НБУ Василь Фурман пояснив, що, згідно з політикою НБУ, курс може коливатися залежно від ситуації на ринку в той чи інший бік. І також звернув увагу на традиційний сезонний чинник.

"Типова ситуація на початку року характеризується зростанням попиту на валюту. Це зумовлено значними витратами бюджету наприкінці минулого року, а також новорічними святами, коли громадяни роблять великі покупки, такі як імпортна побутова техніка. Крім того, слід зазначити, що в період свят активність експортерів зазвичай знижується в порівнянні з попередніми місяцями. Усе це свідчить про підвищення попиту на валюту, внаслідок чого гривня зазнала незначного ослаблення", - зазначив Фурман.

Проте, як зазначив член Ради НБУ, в рамках політики керованої гнучкості через деякий час нацвалюта може і зміцнитися. Він навів приклад минулого року, коли станом на 1 січня курс долара складав 42,3 грн, а на 1 лютого - вже 41,7 грн.

"Протягом року можуть спостерігатися коливання. Якщо порівняти курс долара на початку та в кінці 2025 року, то зміни виявляться мінімальними - всього 0,7%", - зазначив Фурман.

Він поділився переконанням, що валютний ринок залишиться стабільним і під контролем, хоча гривня матиме коливання в обох напрямках протягом року. За словами Фурмана, Національний банк демонструє високий рівень золотовалютних резервів, що перевищує 57 мільярдів доларів, що є рекордом в історії, завдяки підтримці міжнародних партнерів, що слугує "фінансовою опорою" для гривні.

Чи продовжить долар встановлювати нові рекорди вартості в Україні? У останні дні гривня трохи зміцнилася, втративши кілька копійок у порівнянні з доларом. Однак, станом на 16 січня, Національний банк оголосив про новий рекордний курс американської валюти - 43,39 грн за долар. Варто зазначити, що економісти та представники уряду прогнозували зниження курсу гривні до приблизно 46 грн за долар до кінця року, тому потенційні зміни ще можливі.

Аналітик Олексій Козирєв висловлює думку, що чинники, які впливають на гривню, наразі діють на її шкоду, і тиск на національну валюту лише зросте. Він вважає, що Національний банк України поки що не вживатиме активних заходів для стримування тенденції до контрольованого зниження курсу гривні як по відношенню до долара, так і до євро.

"За словами експерта, НБУ прагне зберігати резерви, але водночас намагатиметься уникнути різкого падіння курсу гривні."

Юрій Крохмаль з "Авангард" висловив думку, що тиск на гривню, ймовірно, залишатиметься до кінця січня. Тим не менш, з поступовим задоволенням основного попиту, очікується можливість корекції курсу в сторону зниження.

"Однак реальна рівноважна ціна долара США на міжбанківському ринку в значній мірі залежатиме від дій Національного банку України, оскільки валютні інтервенції НБУ залишаються критично важливими для стабілізації ринку і формування динаміки курсу. Що стосується євро, можливі додаткові коливання, викликані змінами курсу євро/долар на міжнародній арені," - зазначає фахівець.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин відзначає, що нині енергетичний сектор переживає складні часи. Ситуацію ускладнюють арктичні холоди, а також труднощі з логістикою і атакованими портами, що негативно впливають на експортні та імпортні процеси.

"Отже, існують девальваційні ризики, які можуть збільшити попит, а також проблеми з фінансуванням. Війна вносить свої зміни, ситуація розвивається дуже швидко, і можуть з'явитися нові чинники та ризики, що вплинуть на реальний попит на валюту," - підсумував аналітик.

Тарас Лєсовий, директор департаменту фінансових ринків і інвестиційної діяльності "Глобус Банку", висловив думку, що курсова динаміка має потенціал для певної стабілізації. Після напруженого грудня та емоційного старту нового року ринок, на його думку, поступово переходить до більш врівноваженого стану.

"Водночас щоденні торги зберігатимуть елемент несподіванки. Курс може зрости на кілька десятків копійок, але так само швидко відкотитися назад. Це не хаос, а наслідок постійної присутності НБУ, який оперативно реагує на надлишковий попит через валютні інтервенції. Водночас ближче до кінця місяця стане помітна роль експортерів-аграріїв, що реалізовуватимуть валюту. Таким чином, ринок очікує, що може суттєво зрости пропозиція і таким чином дещо зрівнятися з попитом", - каже Лєсовий.

Він також зазначив, що в кінці січня очікується поступове зниження попиту на іноземну валюту, оскільки розпочнеться податковий період. У цей час бізнесу знадобиться більше гривні, що, в свою чергу, призведе до збільшення пропозиції валюти на ринку.

В цілому, валютний ринок перебуває на етапі стабілізації, що зазвичай спостерігається на початку року. Сезонне вирівнювання попиту і пропозиції призводить до зменшення потреби в активному втручанні з боку регуляторів. Це свідчить про те, що в найближчому майбутньому валютні коливання залишаться помірними, а кількість значущих новин щодо курсів валют істотно знизиться, - вважає Лєсовий.

Отже, нинішнє послаблення гривні стало наслідком комплексної взаємодії кількох факторів. Серед них – сезонне підвищення попиту на іноземну валюту, значні бюджетні витрати в кінці року, психологічні очікування населення, а також структурні проблеми, пов'язані з війною, енергетичною ситуацією та логістичними викликами. Важливу роль також відіграє зовнішнє фінансування, обсяги та регулярність якого прямо впливають на можливість стабілізації валютного курсу.

Водночас більшість опитаних експертів сходяться на тому, що мова не йде про неконтрольований обвал. Як показує досвід попередніх років, після емоційного початку року валютний ринок зазвичай входить у фазу відносної стабілізації. Проте поступове ослаблення гривні протягом року вписується в оприлюднені раніше фахові прогнози, тож дуже ймовірно, що українці побачать ще чимало новин про валютні рекорди.