Дослідники виявили, в яких регіонах світу можна знайти найпрозоріші та найглибші блакитні води.

Незважаючи на те, що з космічного простору наша планета виглядає як єдина "блакитна куля", насправді відтінок води може значно варіюватися в залежності від глибини, хімічного складу та присутності різних домішок. У незначних обсягах чиста вода фактично має прозорий вигляд, проте в морях і водоймах вона отримує блакитні відтінки через фізичні властивості світла.

Про це йдеться в дослідженнях та аналізах наукових інституцій і космічних агентств, зокрема Національного інституту водних і атмосферних досліджень Нової Зеландії, повідомляє видання IFLScience.

Найчистіші й яскраво-сині води на планеті, згідно з науковими дослідженнями, були зафіксовані в прісноводному озері Ротомаїревенуа (також відомому як Блакитне озеро) в Новій Зеландії. А серед морських вод найвищу прозорість можна спостерігати в центральних районах Південного Тихого океану та в морі Ведделла, що розташоване поблизу Антарктиди.

Молекули води мають здатність більш ефективно поглинати довгі світлові хвилі, зокрема червоні, тоді як коротші, такі як сині, краще розсіюються і відбиваються назад до ока людини. На колір води також впливають різні елементи, такі як мінерали, пісок, мул та органічні речовини. Зазвичай, але не завжди, висока чистота і прозорість води свідчать про насичений синій відтінок.

Найчистішою відомою прісною водоймою у світі вважається озеро Ротомаїревенуа, розташоване в Національному парку Нельсон-Лейкс на Південному острові Нової Зеландії. За результатами дослідження NIWA, проведеного у 2011 році, видимість у воді цього озера сягає приблизно 80 метрів, що майже дорівнює теоретичній межі прозорості для абсолютно чистої води.

Головний науковий співробітник NIWA, Роб Дейвіс-Коллі, підкреслив, що різниця між прозорістю Блакитного озера та абсолютно чистою водою є незначною. Він також зазначив, що якщо у світі і є водойми з кращими характеристиками, то їх прозорість відрізняється лише на мізерний відсоток.

Фахівці вважають, що унікальна чистота води пояснюється природною фільтрацією: вода проходить крізь морену -- льодовикові відкладення -- перед тим, як потрапити в озеро. Завдяки цьому вода набуває яскравих синьо-фіолетових відтінків. Для місцевого народу маорі озеро має сакральне значення.

Що стосується морських вод, визначити "найсинішу" з них виявляється досить складно. Одним із лідерів за прозорістю вважається море Ведделла, розташоване в Південному океані поблизу Антарктиди. У 1986 році дослідники з Інституту Альфреда Вегенера зафіксували, що диск Секкі — прилад, що використовується для вимірювання прозорості води — був видно на глибині 79 метрів. Це стало рекордом, який наблизився до теоретичної межі чистоти води.

Одночасно супутникові спостереження відкривають нові горизонти. З кінця 1970-х років NASA проводить аналіз кольорів океанських вод з космічних висот, що дозволяє оцінити рівень фітопланктону. Відтінки зеленого та жовтого свідчать про високу концентрацію хлорофілу та активного морського життя, тоді як насичений синій колір вказує на його брак.

Згідно з даними супутникового моніторингу NASA, у 2017 році найбільша територія з найглибшою синьою водою була виявлена в південній частині Тихого океану. Ця зона знаходиться в центрі Південно-Тихоокеанської циркуляції — великої системи океанічних течій.

Дослідники роз'яснюють, що ці течії витісняють поживні речовини, зокрема азот і фосфор, у нижчі шари води, де фотосинтетичні процеси практично неможливі. Внаслідок дефіциту цих елементів, морська екосистема в цих районах розвивається вкрай слабо, а вода виглядає неймовірно чистою та глибокою синьою. У NASA такі зони отримали назву "океанічні пустелі".

Незважаючи на це, туристичні ресурси часто надають звання "найсиніших вод" популярним курортам, зокрема пляжу Паскюра (також відомого як Дзеркальний пляж) на півдні Албанії, а також узбережжям Хорватії, Греції, Мальдів, Багам, Белізу, Ісландії та Філіппін. Хоча багато з цих локацій дійсно вражають своєю прозорістю і яскравістю води, науково обґрунтувати подібні заяви в більшості випадків є досить складним завданням.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у канадській провінції Квебек за загадкових обставин повністю зникло природне озеро Руж, з якого мільйони кубометрів води раптово вийшли за межі берегів.