Вербна неділя: історія виникнення та традиції відзначення в Україні

Вербна неділя - одне з найважливіших християнських свят, яке відзначається за тиждень до Великодня. Це свято символізує вхід Ісуса Христа до Єрусалима, де його зустрічали пальмовими гілками. В Україні цей день має свої особливі традиції та обряди, що передаються з покоління в покоління.

У 2025 році представники східного та західного християнства відзначать Великдень в один і той же день — 20 квітня. Таким чином, Вербна неділя випаде на 13 квітня.

Свято має глибокі корені, пов'язані з величним в'їздом Ісуса Христа до Єрусалиму, коли його зустрічали з пальмовими гілками. В Україні, де пальми не ростуть, цей звичай адаптували, замінивши пальми на вербу, що розквітає навесні. Вербна неділя стала важливим символом весняного відродження, оновлення та духовної сили.

З якої причини виникло свято Вербної неділі?

Вербна неділя має своє походження в біблійній історії, коли Ісус Христос в'їхав до Єрусалиму, і його зустрічали натовпи людей, які розстилали на шляху пальмові гілки. Цей момент увійшов в історію як свято Входу Господнього до Єрусалиму. Внаслідок чуток про воскресіння Лазаря, люди з ентузіазмом вітали Ісуса, співаючи гімни та покладаючи під ноги квіти і пальмові гілки. В Україні це свято стало символізувати вербу, яка саме в цей час року починає розквітати, тому в українському контексті його називають Вербною неділею.

У Вербну неділю в храмах проводять урочисті служби, під час яких відбувається освячення вербових гілок. Ці гілки вважаються символом відродження і приходу весни. Віряни обов'язково забирають свячену вербу додому. У давні часи існувала традиція висаджувати кілька гілок верби на городі чи в полі, що слугувало знаком благословення майбутнього врожаю.

Одна з найулюбленіших традицій полягає у "бивстві" один одного свяченою вербою. Це звичай виник, щоб підкреслити, що верба є символом духовної сили і очищення. Якщо хтось із членів родини пропустив ранкову службу, його могли "покарати" легким дотиком свяченої верби, супроводжуючи це словами: "Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!". У народі існувала віра, що освячені вербові гілки мають магічну силу — вони здатні вилікувати від недуг і навіть захистити від біди.

У фольклорних уявленнях верба виступає як символ благополуччя і охорони. Існувало повір'я, що ця рослина здатна відганяти недуги та неприємності, а також оберігати домівку від вогню і затоплень. Згідно з давніми звичаями, новонароджених купали у воді, в якій були вербові гілки, щоб забезпечити дітям здоров'я і радість у житті.

Що заборонено робити в Вербну неділю?

На Вербну неділю існує кілька заборон, які слід дотримуватися. Не рекомендується займатися домашніми справами, такими як прибирання, прасування чи проведення ремонтних робіт. Також не варто готувати гарячі страви, вишивати чи в'язати. Це свято несе в собі духовну суть, тому в цей день краще уникати сварок, образ, пліток та великих святкових застіль. Вербна неділя — це час для духовного очищення та близького спілкування з родиною.

Оскільки Вербна неділя є передднем Великодня, підготовка до Великоднього посту та пісного меню стає важливою частиною святкування. Проте в цей день забороняється приготування гарячих страв. Натомість на столі традиційно присутні пісні страви, свіжі овочі та фрукти, які символізують прихід весни та відновлення природи.

У різних куточках України святкування Вербної неділі може мати свої унікальні риси. Проте головні традиції, такі як церковні обряди, освячення вербових гілок та домашні звичаї, залишаються спільними для всієї країни. Цей день також відіграє важливу роль у підготовці до Великодня, коли люди налаштовуються на велике свято воскресіння та відновлення духовності.

OBOZ.UA вже повідомляв про ті молитви, які вважаються найпотужнішими в день Вербної неділі.