Вибори в Румунії: чому Карлсон і Кеннеді вирушають до Джорджеску?

В Румунії пройшли парламентські вибори.

У першому раунді президентських виборів у Румунії несподівано здобув перемогу маловідомий кандидат, що підтримує проросійські погляди. Однак парламентські вибори внесли певні корективи в цю ситуацію. Які події розгорнуться далі?

Ви чиїх будете?

У Румунії, яка є найближчою сусідкою України, зараз проходить серія виборів: після першого туру голосування на пост президента також відбулися вибори до парламенту.

Нагадаємо, у першому турі президентських виборів раптово переміг раніше маловідомий політик Калін Джорджеску з результатом у понад 20% голосів виборців.

Цікаво, що "темна конячка" Дорджеску змогла досягти такого успіху, спираючись на підтримку менш освіченого населення сільських районів країни. Це, зокрема, стало можливим завдяки безмежній рекламі в TikTok, фінансування якої залишається невідомим.

У той же час, США закликали до всебічного розслідування дій Росії, що мали на меті вплинути на президентські та парламентські вибори в Румунії, після публікації розсекречених матеріалів, які підтверджують, що ця країна стала жертвою "агресивних гібридних операцій РФ".

Представник Державного департаменту США Метью Міллер висловив занепокоєння Вашингтона щодо звіту CSAT, який вказує на участь Росії в шкідливих кібератаках, що мають на меті вплинути на цілісність виборчого процесу в Румунії, повідомляє Радіо Свобода.

Міллер підкреслив, що Румунія виступає надійним партнером у рамках НАТО, і Сполучені Штати високо цінують її роль у забезпеченні безпеки альянсу. Він також додав, що важко здобуті позиції Румунії в трансатлантичній спільноті не можуть бути зруйновані "іноземними акторами, які намагаються відволікти зовнішню політику Румунії від її західних союзників".

Спроба уникнути краю безодні.

Але чи зможе це відбутися? 3 грудня, після обробки 99% бюлетенів, стало ясно, що на парламентських виборах правляча соціал-демократична партія (PSD) займає перше місце з 21% голосів. На другій позиції розташувався націоналістичний ультраправий Альянс за Союз румунів (AUR) з 18%.

Націонал-ліберальна партія (PNL) отримала 14,6% голосів, а правоцентристський Союз порятунку Румунії (USR) - 11,1%.

Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку висловив свої вітання товаришам по партії з нагоди перемоги, проте також звернув увагу на підвищення ультраправих тенденцій.

"На даний момент румуни надіслали попередження всьому політичному класу. Нам необхідно знову стати об'єднуючою силою в суспільстві, виконувати роль балансуючого елемента і, як я зазначав під час виборчого процесу, проявити значну відповідальність", - передає Euronews.

У цьому контексті варто зазначити, що дві ключові центристські сили та політична партія угорської меншини стверджують, що проєвропейські сили мають переважну більшість. Однак слід також відзначити, що дві крайні праві партії змогли пройти до парламенту, отримавши менше ніж 7% голосів кожна.

"Я хочу висловити свою вдячність за те, що ви не ризикуєте демократією в Румунії, як у грі в російську рулетку, і за те, що підтримуєте наше священне право на вільне голосування. Я рішуче стою на захисті закону та Конституції. Нехай Бог допоможе нам знову об'єднатися, боротися за демократичні цінності та захистити нашу країну від впливу Росії", - зазначила лідер партії Союз порятунку Румунії Олена Ласконі, яка отримала 11,1% голосів.

Ласконі також додає, що намагатиметься об'єднати румунів - вочевидь, не лише у середньостроковій перспективі, а й, насамперед, перед другим туром президентських виборів.

Які ж причини такої нестабільності? Румунське суспільство стало ареною для активних антиєвропейських і антинатовських дискурсів у соціальних мережах, починаючи з часу пандемії Covid-19 і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначає Euronews.

Найбільша держава на східному фланзі НАТО, яка завжди була надійним партнером Альянсу, наразі переживає найвищий рівень інфляції серед країн Євросоюзу, а також стикається з найбільшим бюджетним дефіцитом.

Аналітики припускають, що прихід до влади Джорджеску та ультраправих партій може також свідчити про голосування проти румунського істеблішменту.

"...Румуни хотіли надіслати чіткий сигнал своїм власним політикам, а не Європі. Значне зростання підтримки екстремістів у порівнянні з 2020 роком показує, що в Румунії люди почуваються пригніченими. Проте частина учасників вчорашнього голосування - це румуни, які хотіли захистити позицію своєї країни щодо ЄС, стривожені результатами першого туру президентських виборів",- зазначив політичний аналітик Аді Забава, коментуючи вибори до парламенту.

Які ризики це може для нас нести?

Однак, здається, що обстановка в Румунії є досить напруженою. За результатами екзитполів CURS, 60% виборців готові підтримати ультраправого кандидата на пост президента Румунії Каліна Джорджеску у другому турі, інформує Romania Insider.

Згідно з результатами опитування, більше ніж 57,8% виборців готові проголосувати за Джоджеску в другому турі президентських виборів у Румунії, тоді як реформістського кандидата Ласконі підтримують 42,2% респондентів.

Дивовижно, але на підтримку Джорджеску зараз формується реальний американський десант.

"Роберт Кеннеді-молодший, котрого Трамп, вірогідно, збирається призначити міністром охорони здоров'я у США, їде зраз до Румунії, аби підтримати Джорджеску - я у шоці - на виборах цієї неділі, 8 грудня, це другий тур. Перший тур відбувся шокуюче, абсолютно неочікувано: перше місце посів Калін Джорджеску, несамовитий путініст, за котрого проголосували лише сільські мешканці Румунії. В нього напередодні виборів рейтинг був 5%, а набрав він 22%... Якщо він переможе, Росія отримає на Чорному морі величезний плацдарм. І саме цього Джорджеску вирішив підтримати Кеннеді-молодший, а їх "дебати" буде вести Такер Карлсон", - розповів у ефірі свого YouTube-каналу політтехнолог Михайло Шейтельман.

Якщо ультраправий політик Джорджеску виграє у другому турі виборів, Україна ризикує втратити військову підтримку від Румунії, а також її роль у посередництві щодо експорту зерна. Цю інформацію оприлюднило агентство Reuters у середу, 4 грудня. Варто зазначити, що сам Джорджеску відкрито висловив цю думку під час інтерв'ю.

"Як я можу погодитися на це? Це неможливо. Румунія та румунський народ понад усе. Немислимо, щоб поруч з нами була війна посеред Європи, тому пріоритетом, безумовно, буде те, щоб цю війну в Україні негайно зупинити", - зазначив Джорджеску.

При цьому він вважає, що Бухарест не має витрачати на оборону 2% від ВВП на потреби НАТО, бо "ніхто нікому нічого не винен".

"Румунський народ турбує питання щастя. Вони не зможуть досягти цього, якщо їхні витрати підуть на інші цілі. Якщо НАТО виступає в ролі захисника, то воно повинно зберігати свою оборонну суть. Я переконаний у тому, що Румунія не має жодних зобов'язань перед іншими," - підкреслює популіст Джорджеску.