Від підйому до занепаду - всього один чіп. Що коїться з Intel?
Корпорація Intel протягом тривалого часу займала позицію однієї з найвпливовіших компаній у США та була провідним світовим виробником мікросхем. У 2000 році її вартість досягала 500 мільярдів доларів, однак після обвалу ринку "доткомів" її ринкова капіталізація значно знизилася і так і не змогла відновитися до колишніх висот.
Ранні успіхи Intel у комп'ютерній індустрії сприяли певному відчуттю самозадоволення. Спершу компанія не використала шанс створити чіп для iPhone, а згодом дозволила своїм виробничим потужностям відстати від тайванської компанії TSMC.
Пізніше компанія не змогла отримати вигоду з ШІ-буму і зараз зазнає рекордних збитків. З початку 2024 року її акції втратили 60% вартості, а капіталізація становить лише 5% від оцінки Nvidia (97 млрд дол. проти 2,9 трлн дол.).
Це призвело до найбільшої за 56-річну історію компанії кризи: корпорація змушена звільняти працівників, заморожувати масштабні проєкти і витрачати мільярди, аби відіграти втрачене. Те, що здавалося немислимим десятиріччя тому, може стати реальністю: Intel збирається поглинути її конкурент Qualcomm.
Компанію Intel було засновано в 1968 році Горданом Муром та Робертом Нойсом. Випуск першого в світі мікропроцесора Intel 4004 у 1971 році дозволив компанії швидко закріпитися як лідеру в сфері напівпровідникових технологій. У наступні десятиліття Intel стала важливим гравцем у трансформації ринку персональних комп'ютерів (ПК), а її процесори стали основою для розвитку IT-індустрії.
Впровадження процесорів Pentium у 1990-х роках суттєво укріпило позиції Intel на ринку. Проте компанія зіткнулася з низкою викликів через втрачені можливості, посилену конкуренцію та затримки у розвитку. Фахівці вважають, що проблеми Intel виникли не тільки через недавні прорахунки. Як же сталося, що компанія опинилася в кризовій ситуації?
Однією з передумов кризи Intel вважається втрата компанією можливості постачати чипи для перших iPhone, які після презентації у 2007 році швидко змінили ринок смартфонів і принесли Apple сотні мільярдів доларів прибутків.
Автор книги про життя Стіва Джобса, Волтер Айзексон, зазначав, що Джобс був вельми задоволений якістю чипів Intel, які використовувалися в комп'ютерах Apple Mac. Це спонукало його до обговорення з компанією можливості розробки мікросхем для iPhone. Проте, угоду з тодішнім генеральним директором Intel, Полом Отелліні, йому не вдалося досягти.
Джобс аргументував свою позицію тим, що Intel працювала "занадто повільно". Крім того, Apple не бажала, щоб аналогічні чипи потрапляли до конкурентів. Водночас Отелліні зазначав, що між сторонами не вдалося досягти згоди щодо вартості контракту та розподілу прав на інтелектуальну власність.
Apple вибрала чипи від Samsung для своїх iPhone. Через рік компанія придбала виробника мікропроцесорів PA Semi, а у 2010 році представила свій власний чип для iPhone.
У перші п'ять років свого існування iPhone від Apple користувався величезним попитом, що призвело до продажу сотень мільйонів пристроїв. З кожним роком компанія потребувала все більш продуктивних мікросхем. Цю потребу задовольнили процесори Arm, розроблені в партнерстві з Qualcomm. Вони мали нижче споживання енергії в порівнянні з мікросхемами Intel, що робило їх ідеальними для використання в смартфонах.
Після зростання популярності iPhone Apple почала масово замовляти чипи в тайванської TSMC. Контракт з американцями дозволив останній оновити своє обладнання і скинути Intel з трону найбільшого виробника мікросхем.
Поки Intel зосереджувалася на розробці мікропроцесорів для персональних комп'ютерів, її суперники активно інтегрували функції штучного інтелекту в свої мобільні чіпи. Завдяки партнерству з Apple, компанії TSMC та Qualcomm змогли зробити суттєвий поступ, тоді як Intel не встигла адаптуватися до цих змін.
"Завдяки успішним досягненням Apple, компанія Intel зазнала значної втрати у своїй ринковій долі", - зазначила аналітик Gartner Мікако Кітагава.
Мікропроцесор 4004 мав величезні на той час 2 тис. транзисторів. Зараз чипи Intel мають мільярди транзисторів, проте компанія відстає від конкурентів.
Галузеві компанії розміщують дедалі більше транзисторів на мікросхемах, зменшуючи їх розмір. Якщо процесор 4004 мав 10-мікрометровий (мкм) процес виготовлення чипів, то зараз Intel використовує 7-нанометровий (нм). Проте цього недостатньо: найкращі мікросхеми TSMC виготовляються за 3-нм процесом.
Чому Intel відстала у розробках? Закон, сформульований одним із засновників Intel, Гордоном Муром, у 1965 році, стверджував, що кількість транзисторів на чіпі подвоюється кожні два роки. Це давало партнерам Intel у сфері програмного забезпечення, таким як Microsoft, впевненість у тому, що наступні версії ПК чи серверів будуть перевершувати попередні за потужністю.
Довгий час все йшло за планом: кожні два роки Intel випускала новий процесор, а в наступний рік вдосконалювала його дизайн і технологічні характеристики. Однак у 2015 році стало відомо, що впровадження 10-нм технології зазнає затримок. Наразі в Intel пояснюють, що проблеми виникли через недостатні інвестиції в EUV-літографічні машини, вироблені компанією ASML, в які першими повірили в TSMC.
Поки Intel намагалася зберегти свій легендарний дворічний темп, її багаторічний суперник Advanced Micro Devices (AMD) скористався цією ситуацією. AMD розробляє свої чипи в Каліфорнії, а збирають їх TSMC або GlobalFoundries. TSMC не мала таких проблем з 10-нм чи 7-нм процесами, тож з часом мікросхеми AMD стали конкурентоспроможними і навіть кращими за чипи Intel.
Графічні процесори (GPU) спочатку створювалися для забезпечення високої продуктивності в складних комп'ютерних іграх, де компанія Nvidia займала провідні позиції. Проте дослідники давно усвідомили, що ці процесори можуть бути ефективно використані для обчислень, необхідних для алгоритмів штучного інтелекту. Після анонсу чат-бота ChatGPT від OpenAI у 2022 році світ дізнався про нові можливості GPU, і капіталізація Nvidia почала стрімко зростати.
Майже всі графічні процесори Nvidia для ШІ виготовляє TSMC з використанням найсучасніших технологій. Intel не має графічного процесора, який би конкурував з Nvidia, але свій ШІ-чип Gaudi 3 в компанії є. Він виготовляється за 5-нм процесом, якого в Intel немає, тож корпорація покладається на зовнішні ливарні.
У 2024 році Intel планує заробити від продажів Gaudi 3 до 500 млн дол., але цього замало, адже AMD очікує близько 3,5 млрд дол. річного доходу від продажу своїх ШІ-чипів. Графічні процесори з штучним інтелектом, за оцінками фахівців, принесуть Nvidia 57 млрд дол. лише в першій половині 2024 року.
Проте, Intel прагне зайняти лідируючі позиції серед американських виробників чіпів для штучного інтелекту. Компанія орієнтується на новий завод в Огайо, який планується запустити в 2028 році.
Проблема Intel у тому, що поки вона наздоганяє конкурентів, ті не стоять на місці. За словами CEO компанії Пета Гелсінгера, корпорація хоче наздогнати TSMC до 2026 року, але на той момент TSMC вже буде масово поставляти 2-нм чипи.
Спробуючи повернути втрачені позиції, Intel прагне стати не лише розробником власних мікросхем, але й постачальником для інших клієнтів. Однак для досягнення цієї мети компанії необхідно витрачати мільярди доларів щокварталу.
Цей амбітний план разом з падінням продажів третій рік поспіль призвів до того, що Гелсінгеру довелося в серпні вдаватися до екстрених заходів. Звітуючи про катастрофічні 1,6 млрд дол. збитків за другий квартал, він оголосив про скорочення у 2024 році до 15 тис. співробітників.
Intel вперше з 1992 року вирішила не виплачувати дивіденди та оголосила про несподівані зміни у своїх інвестиціях. Компанія призупинила на два роки реалізацію проєктів зі зведення заводів у Німеччині та Польщі. Крім того, запуск нової фабрики з упаковки мікросхем у Малайзії також буде відкладено.
Це викликало незадоволення серед інвесторів, тому 2 серпня став найневдалішим днем для Intel за останні 40 років: акції впали майже на 30%, а компанія втратила понад 30 мільярдів доларів ринкової капіталізації. Після початкових заходів з відновлення ситуації вартість акцій почала поступово відновлюватися.
Чи не найбільше досягнення Intel за останні місяці - велика угода з Amazon Web Services на розробку спеціалізованого напівпровідника для ШІ. Ще одна хороша новина - 3,5 млрд дол. інвестицій від Пентагону на виробництво напівпровідників для військових завдань у рамках секретної програми Secure Enclave.
У березні адміністрація президента Байдена ухвалила рішення виділити Intel 20 мільярдів доларів у вигляді грантів та кредитів для розширення виробничих потужностей. Це стало частиною ініціативи Chips and Science Act, спрямованої на відновлення індустрії напівпровідників у США та зменшення залежності від азіатських постачальників.
Bloomberg зазначає, що компанія Intel завжди вважалася головним претендентом на контракти з Пентагоном, але їй складають відчутну конкуренцію інші корпорації. До того ж у Вашингтоні не хочуть покладатися на одну компанію для покриття військових потреб, а в Конгресі йшлося про зменшення суми для Intel.
Компанія Intel спільно з Morgan Stanley та Goldman Sachs вивчає варіанти для розділення своїх підрозділів, що займаються розробкою та виробництвом, на окремі юридичні особи. Проте, основним клієнтом її виробничої мережі залишається сама Intel. Поки ливарний бізнес не залучить більше зовнішніх замовників, він продовжуватиме стикатися з фінансовими викликами. Саме через це на ринку розглядаються можливості злиття та поглинання з боку конкурентів.
Intel відмовилася від пропозиції Arm Holdings щодо придбання частини свого бізнесу, оскільки має більш привабливі можливості. Зокрема, інвестиційний фонд Apollo Global Management висунув пропозицію про вкладення 5 мільярдів доларів у акціонерний капітал компанії. Це може свідчити про довіру до стратегії реструктуризації, яку пропонує Intel, повідомляє Bloomberg.
Перед тим поглинання компанії Intel запропонувала Qualcomm, лідер у галузі мобільних технологій. Вона також може купити частину бізнесу. Будь-яка угода потрапить під антимонопольний контроль і буде тривалою, проте Qualcomm уже веде переговори з американськими регуляторами і вважає, що об'єднання виробників чипів може зняти занепокоєння щодо майбутнього галузі в США.
Гелсінгер готовий розглянути різні варіанти угод, але висловлює надію, що реалізація плану реструктуризації дозволить Intel зберегти свою незалежність.
Угода між Qualcomm і Intel може виявитися однією з найзначніших у всій історії. Тим часом, аналітик Bloomberg Дейв Лі зазначає, що об'єднання двох компаній з загальною ринковою капіталізацією, що перевищує 250 мільярдів доларів, може бути затверджене або ж відхилене після тривалого розгляду.
За його словами, придбання заводів з виробництва чипів було б величезним тягарем для Qualcomm. Вони надзвичайно дорогі, а плани Intel вимагають мільярдів доларів інвестицій, якщо вона хоче відновити втрачені позиції.
Пропозиція Qualcomm щодо загальноамериканського злиття має підстави - ідеться про збереження конкурентоспроможності на глобальному рівні, пише Лі. Проте він сумнівається, чи варто Intel наразі йти на поглинання.
"Прогнозується, що зростання доходів відновиться у 2025 році, коли ініціатива Гелсінгера почне давати результати. Інвестиційна пропозиція в 5 мільярдів доларів від Apollo стане потужним поштовхом для продовження розвитку, а не лише можливістю для розпродажу активів. Виникають ознаки позитивної динаміки. Гелсінгеру варто зосередитися на реалізації свого плану та формуванні клієнтської бази для металургійного бізнесу", - зазначив експерт.