Перевірено в умовах бойових дій. Чому Україні слід розглянути можливість експорту озброєння.
Держава не викуповує всю зброю, яку здатен виробляти оборонно-промисловий комплекс України, тому компанії-виробники вже давно піднімають питання про необхідність запуску експорту. Чому важливо дати зелене світло на продаж військової продукції та технологій за межами країни, як уникнути зриву постачань для армії та які країни можуть стати потенційними покупцями української зброї - читайте у статті журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
Дискусії щодо можливості відкриття експорту озброєнь тривають серед представників оборонно-промислового комплексу (ОПК) уже протягом певного часу. Хоча на законодавчому рівні це питання не заборонено, Державна служба експортного контролю відмовляє компаніям у секторі оборони у наданні дозволів на експорт їхньої продукції, розглядаючи кожен запит окремо.
Президент Володимир Зеленський обіцяє активізувати ситуацію, що застигла в бездіяльності, своєю заявою. В кінці червня він повідомив, що влітку будуть укладені угоди, які дозволять розпочати експорт військових технологій через відкриття виробничих потужностей. За словами Зеленського, в планах також є експорт технологій для виробництва дронів, артилерійських систем та ракет.
Говорячи про список країн, куди можуть бути спрямовані ці технології, він підкреслив, що мова йде про європейські держави або інші країни, які "інвестують у виробництво дронів і нещодавно почали фінансування ракетних програм в Україні". Як зазначив президент, серед тих, хто виявив інтерес до українських військових технологій, є Данія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія та Литва.
Виступ Зеленського знайшов відгук у представників оборонної промисловості. Ідея експорту технологій була підхоплена як виробниками дронів та систем радіоелектронної боротьби, так і компаніями, що виготовляють броньовані автомобілі та міномети.
У коментарі для РБК-Україна Катерина Михалко, виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України", яка об'єднує приватних виробників безпілотників та засобів електронної боротьби, зазначила, що це рішення відкриває нові можливості для співпраці українських підприємств з партнерами, особливо в країнах Європейського Союзу. Вона також підкреслила, що багато європейських держав не лише готові фінансувати закупівлю озброєння для України, а й проявляють інтерес до локалізації виробництв на своїй території.
"Не всі держави готові надавати нам фінансову підтримку. Деякі з них прагнуть перенести виробництво на свою територію або шукають партнерства, і це зрозуміло", - зазначила вона, підкресливши, що найбільший інтерес проявляють країни, що мають спільний кордон з Росією.
На сьогоднішній день детальна законодавча база щодо експорту військових технологій все ще знаходиться в стадії розробки. Представники "Технологічних сил України" зазначили, що найбільш вигідним варіантом для бізнесу є створення спільних підприємств з компаніями в країнах Європейського Союзу. Така форма співпраці сприятиме обміну технологіями, оскільки українським партнерам також необхідні європейські розробки та досвід роботи в їх правовій системі. Це партнерство значно прискорить процес сертифікації продукції та її виробництва в європейських країнах.
Зображення: Найбільш імовірніми отримувачами української зброї стануть держави Європейського Союзу (Getty Images)
В асоціації висловили думку, що до списку країн, які можуть отримати можливість купувати українські технології, повинні входити держави, що підписали угоди про безпеку. "Ці країни є нашими безумовними партнерами. Це не лише західні держави, серед них, наприклад, і Японія. Кількість країн значно ширша, але пріоритет варто надавати країнам Європейського Союзу, оскільки ми маємо намір приєднатися до ЄС", - зазначила очільниця асоціації.
Катерина Михалко додала, що на сьогодні готується ряд законодавчих змін (вже є пакет зареєстрованих законопроектів), які мають створити умови для експорту технологій та продукції ОПК.
Існує безліч підстав для запуску оборонного експорту. По-перше, українська зброя пройшла випробування в реальних умовах сучасної війни, що робить її надзвичайно цінною для потенційних покупців. Як зазначив Ігор Федірко, виконавчий директор "Української ради зброярів", наша продукція має статус battle-proven, що привертає особливу увагу на виставках та бізнес-зустрічах. Він також повідомив, що понад сто компаній з 25 країн світу висловили інтерес до продукції українського оборонного комплексу.
В коментарі до заяви Зеленського Ігор Федірко зазначив, що мова йде не про експорт технологій в традиційному сенсі. "Скоріше йдеться про передачу виробничих можливостей, що передбачає надання технологій складання, без повного обсягу технологічної документації або критично важливих ноу-хау. Вся технологія, що діє в системі, залишається під контролем українських інженерів", - поділився він своїми думками.
Фото: Українська зброя має значну перевагу, бо вона випробувана реальними бойовими умовами. Приклад САУ "Богдана" (Віталій Носач, РБК-Україна)
Генеральний директор приватної компанії "Українська бронетехніка", яка спеціалізується на виробництві бронеавтомобілів і мінометів, Владислав Бельбас висловив думку, що Україна має неповторний досвід у застосуванні різних видів озброєння. "Ми фактично змінюємо хід історії, знищуючи старі військові доктрини та формуючи нові принципи ведення сучасних бойових дій. Тому ми, наша армія та оборонна промисловість є безцінним джерелом знань для світу, який багато років створював зброю для парадних показів і складу", - зазначив Бельбас в інтерв'ю РБК-Україна.
Важливим аргументом на користь відкриття можливості продажу зброї за кордон є обмеженість державного бюджету, тобто держава може викупити лише частину від того обсягу, який може виробляти вітчизняний ОПК.
Відповідно до звіту "Технологічних сил України", у 2024 році 63% виробничих потужностей оборонних підприємств залишалися незавантаженими. У випадку, якщо ці компанії змогли б експортувати свою продукцію, вони могли б отримати додаткові фінансові ресурси для проведення досліджень, впровадження інноваційних розробок та розширення виробництва.
"Експорт озброєння суттєво посилить фінансову стійкість українських виробників. Ціна нашої продукції за кордоном суттєво вища, тому виробники отримають додатковий ресурс для масштабування виробництва, розвитку R&D (англ. Research and Development - дослідження та розвиток - ред.), розширення технологічної бази та створення нових напрямів", - прокоментував РБК-Україна Ігор Федірко.
В приватній компанії Ukrspecsystems, яка виробляє безпілотники та допоміжне обладнання, сказали, що іноземці найбільш зацікавлені в українських розвідувальних та ударних дронах. Ця техніка є досить легкою для освоєння та здатна функціонувати у великих армійських системах. "Це і розвідка, і цілевказання, і коригування артилерії, і бойові місії тощо", - додали в компанії.
Фото: Топові позиції українського оборонного експорту обіцяють зайняти БПЛА (Getty Images)
На користь експорту говорить також постійна небезпека для виробничих об'єктів в Україні через повітряні удари. Зі збільшенням числа російських безпілотників цей фактор лише набирає важливості. "В умовах обстрілів українських територій необхідно мати резервні потужності, щоб знизити ризики для безпеки", - зазначила Катерина Михалко.
Вона додала, що розгортання спільних підприємств українськими та європейськими оборонними компаніями відповідає політичному курсу на інтеграцію нашої країни в ЄС.
З початком повномасштабної агресії Україна зупинила експорт озброєнь на світовий ринок. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2017-2021 роках країна займала позицію серед 15 провідних експортерів зброї. Унаслідок війни Україна змушена була стати найбільшим імпортером військової продукції у світі. Контрольований експорт дозволить Україні поступово відновити свої позиції як виробника на міжнародній арені озброєнь.
За словами Катерини Михалко, відкриття експорту позитивно вплине на забезпечення зброєю Сил оборони, оскільки defense-сектор отримає більше фінансового ресурсу, зможе масштабувати виробництво та знизити собівартість одиниці продукції. "За ті самі кошти компанія зможе продавати державі більше продукції", - сказала Михалко.
Державна служба експортного контролю володіє усіма необхідними інструментами для спостереження за виконанням зобов'язань виробників перед державою, щоб уникнути ситуацій, коли компанії нехтують виконанням держзамовлень на користь експорту. "Мова не йде про те, що все буде продано безконтрольно. Йдеться про те, що процес технологічного обміну між Україною та ЄС буде строго регульованим", - підкреслила Катерина Михалко.
Владислав Бельбас зазначив, що відповідно до чинного законодавства, у разі відсутності експорту, виробник, який прагне реалізувати продукцію за межами країни, спочатку повинен направити запити всім внутрішнім споживачам (таким як Збройні Сили України, Служба безпеки України, Національна гвардія тощо). Лише отримавши підтвердження від цих організацій про те, що у них немає потреби в даному товарі, виробнику може бути надано дозвіл на експорт.
Однак існують певні застереження та ризики, пов'язані з експортом. Як зазначає Ігор Федірко, одним із найбільших викликів є забезпечення того, щоб українські технології не потрапили до ворога. Необхідно зменшити ймовірність того, що Росія отримає ноу-хау нашої оборонної промисловості через посередників. Крім того, слід врахувати, що ціни на аналогічні товари на західних ринках будуть вищими, ніж ті, що прописані в контрактах з Міністерством оборони. На думку представників "Української ради зброярів", цей аспект може спонукати виробників більше зосереджуватися на західних ринках.
"Це потребує державного врегулювання й чіткого визначення державного замовлення, щоб забезпечити баланс між внутрішніми потребами та експортом", - сказав Ігор Федірко.
В компанії Ukrspecsystems звернули увагу на необхідності захисту прав інтелектуальної власності українських виробників та створенні чіткої, прозорої системи видачі дозволів на експорт.
Зображення: Надзвичайно важливо гарантувати охорону прав інтелектуальної власності на українські товари. Один із прикладів – безпілотник Shark від компанії Ukrspecsystems (Віталій Носач, РБК-Україна).
При здійсненні експортних операцій необхідно враховувати ризик, що наші партнери можуть інтерпретувати ситуацію так, ніби Україна звертається за допомогою, водночас намагаючись продавати зброю. Ігор Фоменко, голова Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців в авіаційній, космічній, ракетно-космічній, суднобудівній та інших наукових сферах ОПК Федерації роботодавців, підкреслює важливість цього аспекту. Він пропонує доручити Міністерству закордонних справ підготувати та донести до міжнародних партнерів чітку позицію України: експорт буде стосуватися лише надлишкової продукції, яку держава не може придбати, або ж зброї, яка вже не використовується на фронті.
Запуск експорту військових технологій - це лише початковий етап, оскільки Україна прагне реалізувати продукцію з високою доданою вартістю.
"Вітаючи рішення президента про експорт технологій, ми говоримо: а давайте все-таки ми повернемося до контрольованого відкриття експорту озброєнь", - сказав в коментарі РБК-Україна голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Він додав, що продаж готової продукції збільшить рівень завантаження ОПК.
Уже розглядалися три варіанти реалізації такого експорту. Обговорювалося індивідуальне затвердження кожного контракту Державною службою експортного контролю (актуальна модель), надання дозволу на експорт до 50% від загального обсягу контракту для Сил оборони, а також введення експортного мита в розмірі 20%, яке буде спрямовуватися до державного бюджету.
Компанія Ukrspecsystems підтримує можливість продажу за кордон до 50% від обсягу контрактів, укладених із Силами оборони. "Це компромісне і здорове рішення. Воно гарантує, що внутрішні потреби залишаються у пріоритеті, створює зрозумілу формулу для виробників та дозволяє отримати іноземні контракти", - сказали РБК-Україна в компанії.
Замість цього, новий тариф збільшує податкове навантаження та підвищує ймовірність тіньової економіки, тоді як існуючий процес затвердження кожного договору "має безліч факторів, які можуть перетворити кожну ситуацію на азартну гру".
Оскільки питання експорту підіймається вже давно і поки ще не вирішене, багато компаній прийняли рішення самостійно рухатися в Європу. Згідно з опитуванням "Технологічних сил України", яке було проведене у серпні 2024 року, 85% виробників сектору ОПК або думали, або вже здійснили релокацію за кордон, тобто відкрили там свої представництва або розгорнули виробництво.
Компанія Ukrspecsystems, ще в 2022 році, заснувала свій офіс у Польщі та розпочала виробництво багатоцільового безпілотника PD-2. Цей крок значно знизив ризики можливих атак, а також зробив компанію більш привабливою для співпраці з європейськими партнерами. Хоча процес сертифікації військової продукції в Європейському Союзі є досить складним, на цьому ринку є партнери, готові допомогти у отриманні необхідних дозволів. Відкриття бізнесу в Європі створює нові перспективи для українських виробників.
"Коментуючи ситуацію, представники Ukrspecsystems зазначили: 'Мова йде про інтеграцію наших елементів у системи європейських виробників, контрактне виробництво та спільні проекти.'"
Зображення: У зв'язку з неможливістю експорту ряд компаній перемістили своє виробництво за межі країни (Getty Images)
На думку Ігоря Фоменко, варто розрізняти коротко- і довгострокову релокацію українських оборонних підприємств. "Короткострокова релокація - це можливість залучити додаткові кошти для виготовлення озброєння, в тому числі для Сил оборони. В цілому, це не погана історія", - сказав він в коментарі РБК-Україна.
Якщо релокація має довгостроковий характер, Україна втрачає контроль над підприємствами, технологіями, виїжджають фахівці. За словами Ігоря Фоменко, дозвіл на експорт має знизити ймовірність такого сценарію.
Від початку масштабного військового вторгнення в Україну, Росія не припинила своїх зусиль у сфері експорту зброї, хоча і зазнала значних втрат на міжнародному ринку. За даними звіту Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у період з 2020 по 2024 роки Росія зайняла третє місце у світі за обсягами експорту зброї, її доля на глобальному ринку становила 7,8% (лідером є США, а на другому місці - Франція). В порівнянні з 2015-2019 роками, частка Росії зменшилася у 2,7 рази, проте її військова продукція все ще користується попитом у країнах Азії, Океанії, Африки, Близького Сходу, а також у Білорусі, Вірменії та Сербії.
В офіційному Telegram-каналі російської державної компанії "Рособоронекспорт" повідомляється, що її представники беруть участь у виставках в країнах, таких як Перу, В'єтнам, Ірак та Об'єднані Арабські Емірати. У 2024 році загальна сума контрактів на постачання зброї з Росії становила 55 мільярдів доларів. "Навіть якщо ці дані не зовсім точні, це все одно значна сума. Вони публічно стверджують, що експорт триває, і що міжнародна співпраця залишається активною," – зазначила виданню Катерина Михалко.
Напрямком українського експорту зброї має стати західний світ. До "чорного списку" потраплять партнери Росії. Проте, за словами Михалко, є ряд країн, де може виникнути конкуренція між українськими та російськими розробками. Це можуть бути країни Близького Сходу, які за даними SIPRI, входять до числа найбільших імпортерів зброї у світі.
