Виталий Портников: Израиль признал генерального секретаря ООН нежелательной персоной. Какова реакция Украины? -- Блоги
Після висловлювань генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерреша щодо ракетних атак на Ізраїль з боку Ірану, де він, як досвідчений дипломат, не згадав Іран і не засудив його дії, міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац оголосив керівника ООН небажаною особою в державі Ізраїль, повідомляє Віталій Портніков для radiosvoboda.org.
Глава Міністерства закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац підкреслив, що Антоніу Ґутерреш є тим "генеральним секретарем, який досі не висловив засудження жахливих вбивств і сексуальних злочинів, вчинених бойовиками "Хамасу" 7 жовтня, і не взяв на себе ініціативу щодо їх визнання терористичною організацією". (Слід зазначити, що палестинське угрупування "Хамас" визнане терористичним у США та Європейському Союзі - ред.)
Безумовно, цей безпрецедентний крок може бути обумовлений посиленою напругою у відносинах між Ізраїлем та керівництвом ООН протягом минулого року. Проте, варто також згадати про інший важливий конфлікт – масштабну війну в Україні. Генеральний секретар ООН вирішив не брати участь у Саміті миру, який проходив у Швейцарії, і це його рішення викликало в мене певне здивування ще тоді.
Звісно, не слід очікувати якихось конкретних рішень від зустрічі, що відбулася в горах Швейцарії. Але чи не дивно, що генеральний секретар ООН вирішив пропустити цю безпрецедентну подію, на якій зібралися десятки президентів, прем'єрів та міністрів закордонних справ з більшості країн-членів ООН? І ще більш дивним виглядає те, що після його відмови від участі в швейцарських переговорах з'являється інформація про можливий візит генерального секретаря до Росії, де він планує взяти участь у майбутньому саміті БРІКС в Казані.
Незважаючи на те, що участь у цій зустрічі виглядає менш значущою в порівнянні з представництвом на Саміті миру, візит генерального секретаря ООН на захід, організований Володимиром Путіним, стане яскравим свідченням його здатності підтримувати рівновагу у відносинах між державами-членами ООН.
Здатність підтримувати баланс є ключовою проблемою для генерального секретаря ООН. В Україні, після початку великої війни з Росією, часто висловлюється думка про неефективність ООН. Однак ці критичні закиди на адресу організації звучать вже не перший рік. Для того щоб відстоювати позиції, пов'язані із цінностями та повагою до міжнародного права, надзвичайно важливо, щоб генеральний секретар ООН був досвідченим дипломатом, здатним дотримуватися основних принципів і норм.
Здавалося б, Антоніу Ґутерреш, з його багатим дипломатичним досвідом та державними досягненнями, має повне уявлення про значення своїх слів. Проте, як виявилося, його особисті політичні переконання виявляються важливішими за суть його ролі. Інцидент з оголошенням персоною нон ґрата в Ізраїлі став піком ситуації, коли генеральний секретар ООН не висловив чіткої засудження щодо нападу на цивільних громадян єврейської держави, що стався 7 жовтня 2023 року.
Видання Süddeutsche Zeitung зазначало: "Якщо особа, яка займає пост головного дипломата світу, не висловлює рішучого засудження жорстокості, що її вчинив ХАМАС, це свідчить про те, що вона повністю втратила відчуття реальності. Звісно, під час свого виступу Ґутерріш виступив проти насильства, яке здійснили терористи, однак це не виправдовує його спроби зменшити масштаб цього нападу."
Ну і з війною в Україні, як бачимо схожа історія.
З одного боку - засудження російської агресії. З іншого - неприсутність на Саміті миру, який був політично важливим для підтримки України. Насправді, це нейтралітет, який межує з байдужістю. І ця байдужість може стосуватися навіть конкретних подій російсько-української війни. Нагадаю хоча б відому історію зі створенням генеральним секретарем ООН місії по розслідуванню причин загибелі українських військовополонених в Оленівці у серпні 2022 року. І несподіване рішення про її розпуск усього через кілька місяців, немоби би через брак належних умов для роботи.
Тоді український омбудсмен Дмитро Лубінець слушно дивувався: "Україна публічно казала, що ми готові сприяти, створити всі умови, приїжджайте. Але вкотре, на мій погляд, ми побачили посередницько-нейтральну позицію ООН. Жодного слова засудження російської сторони, яка зробила все, щоб не допустити туди цю міжнародну місію".
Якщо проаналізувати цю заяву в контексті висловлювань ізраїльського міністра закордонних справ, можна помітити певну спільну тенденцію. Це характерно для представників країн, які сподіваються, що генеральний секретар ООН відкрито засудить агресорів і не замовчуватиме їхні злочини чи відмову від співпраці. Проте, на мою думку, ця критика навряд чи матиме значний вплив на Антоніу Ґутерреша.
А новому керівнику знадобиться обдумати, яким чином повернути престиж однієї з найважливіших позицій у сучасному суспільстві та продемонструвати, що основні принципи і правила залишаються дієвими.
