Виталий Шабунин: Ермак и Татаров отсутствуют - они всего лишь олицетворяют волю Зеленского.
Державне бюро розслідувань готується до визначення запобіжного заходу для одного з найпомітніших українських активістів, керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна. Слідчі вважають, що він уникнув виконання військового обов'язку.
Окрім того, в ДБР заявили, що Шабунін начебто незаконно використовував позашляховик, ввезений в Україну як гуманітарна допомога для потреб армії.
Адвокати підсудного зазначають, що в документі, що містить підозри, відсутні будь-які посилання на автомобіль.
В антикорупційного активіста та на території служби в Харківській області відбулися тривалі обшуки. Правоохоронці забрали мобільні телефони, ноутбуки, планшети та годинники.
Шабунін стверджує, що Державне бюро розслідувань, користуючись підтримкою Служби безпеки України, незаконно отримало доступ до даних його мобільного телефону. Він впевнений, що справа проти нього є лише частиною більшого плану, метою якого є спроба влади виключити антикорупційні органи з процесу закупівлі озброєння.
На захист Шабуніна виступили низка медіа, зокрема і редакція "Української правди".
Ми провели бесіду з Віталієм щодо його військової служби, розглянули кримінальне провадження та дізналися, чому він відмовився від ідеї "доброго правителя" та "злих бояр".
- Який у вас процесуальний статус на цей момент?
Я вважаю себе підозрюваним.
Згідно з версією розслідування, я ввів в оману керівництво НАЗК, а саме Новікова та Ситника, аби вони звернулися до мого комбата з проханням офіційно направити мене до них у НАЗК.
Я обманув комбата, і він також дав згоду на це, після чого мене відкомандирували. Чому я на це пішов? Мій намір полягав у тому, щоб за пів року привласнити 220 тисяч гривень, з яких 40 тисяч складали податки. Крім того, за інформацією з телеграм-каналів, це було зроблено ще й для того, щоб уникнути виконання бойових завдань. Саме так виглядає текст підозри.
В інфопросторі також було про волонтерську машину, але про це нічого немає в підозрі. Пане Сухачов, директоре ДБР, ви або перепросіть за брехню в офіційній комунікації, або вручайте підозру. Так не може бути, що державний орган бреше про те, чого немає в підозрі.
В якій частині ви проходите службу і яку військову спеціалізацію маєте?
- Я добровільно призвався в перший день війни. З 3,5 років служби я справді 5 місяців був прикомандирований до НАЗК. Це була осінь 2022 - початок зими 2023 року.
Тоді мій підрозділ дислокувався на Київщині у Сухолуччі, буквально в угіддях Януковича.
Я хочу сказати ДБР, що жодних бойових дій восени 2022-го на Київщині вже давно не було. Тому ухилятися від бойових там не було чого в принципі. Однак ДБР малює картину, що хтось воював, а я - втік від війни в Київ.
За 3,5 роки у мене були різні військові спеціальності: електрик-водій, електрик, стрілець. Пам'ятаєте черги в ТрО у Києві? Який там документообіг... Як записати? На комп'ютері вмієш? Запишемо на автомат, потім розбирайся.
Наразі я виконую обов'язки головного сержанта в підрозділі забезпечення.
Повертаючись до теми мого відрядження: коли мій батальйон вирушив на Схід, я приєднався до них. Проводив час у НАЗК, поки батальйон перебував у Київській області, зокрема у Сухолуччі.
Ще одне звинувачення від ДБР: "Пересувався за бойовими виплатами, не беручи участі у бойових діях".
Військовослужбовці досі згадують часи, коли кожен, незалежно від регіону служби - чи то в Києві, Чернівцях, чи Львові, - отримував щонайменше 50 тисяч гривень від держави. Для тих, хто брав участь у бойових діях, ця сума зростала до 100 тисяч. Особисто я ніколи не отримував додаткові виплати за бойові дії в той період.
- Яке було це відрядження до НАЗК?
На початку війни, коли моє ТРо ще залишалося в Києві, ми спільно з НАЗК створили юридичну модель, розробили законодавчий акт і успішно провели через парламент законопроєкт, що стосується конфіскації російських активів в Україні.
Усе російське, що було конфісковане на території України, потрапило у власність держави завдяки цим процедурам. Наприклад київський Ocean Plaza, AEROC, завод з виготовлення газоблоків. Їх забирали не Татаров з ДБР кримінальними процедурами, а відповідно до закону, який ми написали і провели з НАЗК.
В роботі обговорювали кілька ключових аспектів. Перший з них стосувався відновлення процесу декларування. Важливо було не лише повернути цю практику для всіх державних службовців, а й забезпечити, щоб військові не опинилися під її дією. Ті, хто виконує свій обов'язок на фронті, не зобов'язані проходити цю процедуру зараз; це питання буде актуальним тільки після завершення воєнного стану і лише для тих, хто справді має справу з коштами.
Потрібно було спілкуватися з міжнародниками та переконувати їх у своїй точці зору.
Далі виникла ситуація з закупівлями. Я вже трохи зрозумів, що діє в армії, а що ні. Інфраструктура ДОТ ("Державний оператор тилу" - УП), АОС ("Агенція оборонних закупівель" Міністерства оборони - УП) та законодавство про оборонні закупівлі, в якому наприкінці можна побачити ціну, було створено з урахуванням цієї логіки тоді.
Ми проводили щось схоже під час медичної реформи 8 років тому, коли вилучили фінансування з міністерства і передали його спеціалізованій агенції.
І що вдалося найменше, на жаль, це система логістики в Збройних силах України. Не існує єдиної системи обліку військового майна на рівні бригади і нижче. Під шаленим тиском було запроваджено систему обліку на рівні великих логістичних центрів Командування сил логістики. Усе, що нижче - кляте паперове пекло як було, так і залишилося. Усі нормальні бригади й підрозділи самі вже написали код, бо хто адекватний, той розуміє, що цю звітність потрібно оцифровувати.
Одночасно з реальним цифровим обліком, безліч людей продовжує працювати з паперовими документами, намагаючись відповідати вимогам Генштабу. Але ж не забувайте про будь-яке програмне забезпечення, яке використовує будь-яка адекватна бригада!
Словом, із НАЗК ми запустили закони, процедури, а головне - неможливість мовчати з приводу болючих для армії проблем.
Коли відбувається вибір заходу безпеки?
Цього тижня я проходив допит, під час якого ми обговорили питання подачі клопотання про запобіжний захід. Слідчий зазначив, що це має статися найближчим часом. Зараз я перебуваю в Києві, оскільки Державне бюро розслідувань надіслало мені п’ять повісток на кожен день цього тижня.
- У вас вдома і на місці служби відбулися обшуки, під час яких були вилучені електронні девайси - ваші і дружини...
- І дітей. Навіщо дітей - неясно, але ок.
- І, наскільки я розумію з ваших заяв, ДБР отримало доступ до вмісту вашого телефону?
Це "фантастичний" випадок. Нещодавно я несподівано отримав переведення з Харкова до Чугуєва, що знаходиться ще далі на схід.
- Ви ще минулого тижня перебували на службі в Харкові?
Отже, протягом останніх шести місяців, починаючи з січня, я, здається, проходив службу у Харкові на великій базі Командування Сил Логістики (КСЛ). Обов'язково поділюся своєю історією служби в цьому місці.
У середу минулого тижня було видано наказ начальника Генерального штабу про переведення: "Сержанте Шабунін, начальник Генерального штабу..." Як кажуть, наказ є наказ: зібрався – вирушаю. Ночував на новому місці. На ранок командир повідомляє, що приїжджають офіцери Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (ДВКР), які працюють у кожній бригаді і займаються виявленням шпигунів та перевіркою адекватності військових кадрів.
Це звичайна процедура, яка відбувається в усіх регіонах. Спочатку спілкуються з моїм новим колегою, а потім вже черга доходить і до мене. Ось я сиджу, веду розмову з представником ДВКР, і в рамках цієї процедури він повинен записати з мого телефону ІМЕІ та номер. Він повідомляє, що мати телеграм на телефоні заборонено (хоча у всіх він є), і що геолокацію активувати не можна. В цей момент раптово входить група ДБР і блокує мене. Хлопець з моїм телефоном втікає. Я вражений і кажу: "Друзі, серйозно, ви ж усвідомлюєте, що відбувається? І все це потрапляє на камери ДБР..."
ДВКРівець з моїм телефоном біжить. А що мені ховати в телефоні? Я - військовослужбовець Збройних сил України, а це - Служба безпеки України, ми ж не вороги з ними. Кажу: "Пацани, ваше право, але ухвалу суду можна?". Немає. Я кажу: "Ок, тут ми зупиняємося. Давайте адвокату моєму подзвонимо".
Я усвідомлюю, що ввечері адвокат навряд чи зможе дістатися до нас зі сходу Чугуєва. Проте я все ж кажу: "Хлопці, давайте знайдемо адвоката". На що мені відповідають: "Ми не знаємо номера його телефону". А в мене, на жаль, теж немає актуального контакту. Пропоную: "В базі ж є номер адвоката. Це ж загальнодоступна інформація". Вони ж відповідають: "У нас немає доступу до бази, нічого не видно".
У мене був ще один телефон. Не повірите, простий кнопковий. Повідомляю адвоката Центру протидії корупції, який перебуває в Києві. Віддам належне команді, вночі таки приїхала адвокат. Вони знайшли колег у Харкові, які погодилися приїхати серед ночі.
Ведеться обшук. Працівники Державного бюро розслідувань виймають речі та розкладають їх на столі: комп'ютер забирають, годинник знімають. Усе це пакують. Процес обшуку, зафіксований на камери, триває більше 2,5 годин. Я неодноразово звертаю увагу на те, що співробітник СБУ вийшов з телефоном, і це суперечить будь-яким процесуальним нормам. Це незаконно, тому я прошу зафіксувати цей інцидент, хоча вже усвідомлюю, що мій телефон треба було вилучити так, щоб з ним можна було проводити певні маніпуляції.
Якби вилучення телефону відбулося в законний спосіб, це було б так: він бере телефон, кладе його на стіл, а потім - в пакет для речового доказу. Тобто зманіпулювати вмістом телефону в цей момент неможливо. Після цього маніпуляції будуть очевидні під час експертизи.
Безумовно, виникла необхідність провести певні маніпуляції перед тим, як покласти це в пакет для речових доказів. Я задумався: яким чином вони планують це легалізувати? Мене це навіть зацікавило.
І раптом з-за дверей почувся голос: "Тут під порогом лежить якийсь телефон". У кімнату, де проходив обшук, увійшов керівник оперативників ДБР з моїм розблокованим телефоном у руках.
Яким чином оперативники змогли відкрити його?
- Я хочу дискусію з ними мати в суді. Будь-який спосіб розблокування мого телефона нівелює можливість використання його вмісту як доказу.
Будь-які дії з речовим доказом, який намалювався в якийсь спосіб поза місцем обшуку, незрозуміло, як з'явився - це все поза межами права і здорового глузду. Обшук тривав 15 годин. 15 годин!
- Якого розміру було приміщення обшуку?
- 5 квадратних метрів.
Ви демонтували підлогу? Які роботи проводили?
- Схоже, їм треба було зафіксувати вміст телефона на камеру, поки він розблокований.
Бо потім може виникнути проблема з розблокуванням, адже це ж iPhone. Вони переглядали повідомлення. Цікаво, що ж насправді міститься в тих переписках. Найбільше чекаю на знімки. У багатьох українців, які зараз живуть далеко один від одного, є особливі фотографії. Дружина жартує: два роки в спортзалі не пройшли даремно, тепер не соромно показувати наші фото...
- Вміст телефону може бути використаним у юридичному процесі чи в політичному?
Я просто не можу уявити, як можна це легалізувати. Тому, вважаю, що це все більше стосується політики. Для правового процесу цей цирк явно був би зайвим.
- Тобто доказів вашої змови з командиром чи начальником НАЗК там знайти не могли?
Ось у чому суть: злочин, який мені ставлять у провину, трапився восени 2022 року - взимку 2022 року. Вони входять без судового дозволу, пояснюючи це тим, що я можу знищити якісь докази цього злочину. Хоча пройшло вже 3 роки.
Чи усвідомлюєте ви, чому саме в цей момент Державне бюро розслідувань займається розслідуванням цих подій?
- У мене є припущення. НАБУ почало реально добігати до перших осіб команди Зеленського. Наприклад, до (віцепрем'єра Олексія) Чернишова.
Почало розкручувати потроху оборонні схеми. Не без проблем, але НАБУ і САП почали бути реальною проблемою для Зеленського і для його команди.
Мені здається, що ми спостерігаємо початок формування авторитарного режиму, що ґрунтується на корупції.
Я аналізую свою ситуацію в більш широкому контексті, зокрема у зв'язку з непризначенням обраного керівника БЕБ. Уряд Зеленського, на жаль, проігнорував чітку норму закону. Закон stipulate: після того, як конкурсна комісія визначила переможця і направила його кандидатуру до Кабміну, уряд має 10 днів для призначення. І крапка. Уряд не має права на затримки, роздуми чи вигадки.
Стаття 19 Конституції стверджує, що органи державної влади повинні діяти виключно відповідно до закону та в його межах. Проте для Кабінету Міністрів "слуг" слово вождя має більшу вагу, ніж законодавство. Це, безсумнівно, є яскравим прикладом прояву авторитаризму.
Я критикував ключовий корупційний закон, яким могли бути легалізовані зловживання в найбільшому фінансовому полі, ще й закритому - закупівлі зброї. Дуже зручно, правда?
Ок, вони закрили мені рота, вони далі контролюють БЕБ. Можливо, якось вони проведуть цей закон. Їм треба нейтралізувати критиків і тих, хто буде наздоганяти за крадіжки - НАБУ і САП. Не ДБР же буде доганяти людей Зеленського за корупцію.
Мені здається, що кримінальне переслідування, яке я зазнаю, спроба ввести найбільш корупційний закон за весь період президентства Зеленського, а також невиконання Конституції Кабінетом Міністрів під час призначення керівника БЕБ — це лише початок, але вже дуже явні та зухвалі кроки у напрямку встановлення корупційного авторитаризму.
- Що таке корупційний авторитаризм, за вашою версією?
Це момент, коли можна брати безліч, і наслідків за це не буде.
Корупційний авторитаризм проявляється тоді, коли президент та його оточення займаються крадіжками та діють без будь-яких обмежень, і за це їм не загрожує а) ув'язнення, б) жодна критика.
Як здійснити крадіжку? Законодавство, що легалізує корупцію. Або ж інші методи, наприклад, через закупівлі озброєння, які залишаються під грифом секретності. Через Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) Міністерства оборони України. Викрадаючи кошти у Міноборони та передаючи їх іншим структурам, наприклад, через Phu Lechmar...
Суттєво, що ти здійснюєш крадіжку, і це залишається непоміченим. Також важливо, щоб не було людей, які висловлюють незадоволення, або щоб вони боялися висловити свою думку.
Моя розповідь полягає в тому, щоб залишити всіх у подиві та страху.
Наступний крок полягає у формуванні умов для ліквідації антикорупційних структур.
Отже, ви вважаєте, що ваша діяльність є початком процесу руйнування антикорупційної системи?
- Я думаю, що починається побудова системи, при якій можна красти, і за це медіа нікого не прикінчать. І закрити Шабуніна - цього замало. Є ще "Українська правда", "Дзеркало тижня", НВ, розслідувачі. По них також буде удар. Наступний крок - знищення тих, хто може вручити офіційну підозру, розслідувати, наздогнати. Це НАБУ, САП і ВАКС.
Я щиро вдячний медіа за підтримку, бо ви - наступні.
Татаров — справжній професіонал у своїй справі. Завершувати справи швидко — не в його стилі; спершу варто продемонструвати безрезультатність. Як можна цього досягти? Обмежити можливість проведення розслідувань і одночасно захистити себе. Наприклад, надати Генеральному прокурору право контролювати всі розслідування. Таким чином, розпочати розслідування щодо корупційних схем у закупівлі озброєння можна буде лише з його дозволу.
Хто ж є винуватцем ваших труднощів? Чи не є висловлення підозр лише початковим етапом? Адже були й інші ситуації раніше...
Поділюсь своїм досвідом служби, адже це допоможе створити яскравіше уявлення. Під час моєї служби на логістичному хабі мене постійно фотографували щодня.
- Хто це?
- Колеги на роботі. Я займаюся розвантаженням, вантажівка привезла продукти. Це тяжка фізична робота. Мене при цьому знімали на фото. Усі роблять вигляд, що це звична справа.
Я питаю: "Чи робили ви це раніше?" - "Ні, ніколи не робили".
Крім того, стосовно мене проводили декілька службових перевірок. Я опублікував повідомлення в Телеграмі після вбивства Портнова, в якому зазначив, що якщо ви, зокрема теперішня влада, Татаров і його команда, не зупинитеся, то це призведе до серйозних наслідків.
- Є розслідування, чому ви написали пост про вбивство Портнова?
Офіційно у зв'язку з обмеженням на застосування Telegram.
- Розслідувала військова контррозвідка?
Давайте забезпечимо всім можливість покинути цю ситуацію з гідністю. Військові не повинні ставати інструментом у політичних суперечках.
Не можна відправляти мене з Харкова, щоб адвокати не змогли прибути на обшук, використовуючи при цьому начальника Генштабу.
Не слід залучати офіцерів контррозвідки СБУ для того, щоб вони виносили мій телефон під час прибуття слідчої групи ДБР, аби потім маніпулювати даними на ньому.
Не можна налаштовувати один проти одного Сили оборони.
Це огидно, бо це руйнує найважливіше.
Я висловлюю глибоку повагу до Служби безпеки України, яка здійснює вражаючі операції. Оперативники СБУ справжні майстри своєї справи. Проте існує також підрозділ, що займається виключно політичними питаннями, часто не за своїм бажанням.
Який відділ?
Неможливо стверджувати, що якийсь з департаментів працює неефективно. У контррозвідці служать безліч видатних офіцерів, справжніх професіоналів своєї справи. А є й такі, що просто...
Коли вони мутили з телефоном, хіба вони не розуміли, що ми в суді прямо на обранні запобіжного заходу попросимо показати відео обшуку з цими моментами, як знайшли телефон на порозі? У судовому процесі ми попросимо запросити ДВКРівця в суд. І ви розумієте, як це буде виглядати? Вони будуть вигадувати для нього якісь відрядження, нагинатимуть купу людей, щоб все це заперечувати... Але рано чи пізно нам це вдасться.
- То хто, на вашу думку, стоїть за кримінальним провадженням проти вас?
Офіс президента. У мене є досить проста розповідь.
Приблизно три місяці тому я відмовився від використання імен "Єрмак, Татаров, Умєров"... Тепер я згадую лише Зеленського або міністра оборони, що представляє його, або депутатів, які належать до його команди.
Оскільки Єрмака і Татарова немає, вони лише втілюють волю Зеленського. Якщо президент не підтримує щось, він просто заявляє: "Припиніть це негайно". І в такому разі ці двоє залишаються бездіяльними. Шановні депутати, не реєструйте корупційні ініціативи. І члени партії не будуть цього робити.
Якщо закон про корупційну амністію підписали 123 "слуги народу". 123 слуги - не 13, не 30, а 123! Це можна було так просто зробити? Хай Зеленський дякує Богові, що той закон не проголосують зараз, бо він же має його потім підписати як президент.
Вся відповідальність лягає на нього.
Уряд не підтримав рішення, що відповідає безпосередній нормі закону. Чи отримав Офіс вказівки з цього приводу?
Незалежно від причин та обставин, остаточне рішення завжди залишається за Зеленським. Відповідальність у цьому питанні також лягає на нього.
Давайте по-іншому подивимося. Я точно переконаний, що в інтересах і Зеленського, і всіх нас - знайти гроші для країни під час війни. Це спільний інтерес. І Зеленський це гарно робить. Він добре збирає необхідні гроші на Заході, який не дуже хоче давати. Зеленський робить так, що важко не давати. Чи полегшує це нам усім і йому в першу чергу інформація в усіх національних медіа і вже багатьох іноземних про те, що кидають за ґрати антикорупційного активіста?
Вас засуджують, зокрема, за вашу критику уряду, в той час як він звертається по фінансову допомогу для армії...
По-перше, утримання сміття в домі є ознакою руху до тоталітарного режиму, подібного до того, що існує в Росії.
По-друге, антикорупційні активісти комунікують на різних майданчиках.
Ми постійно підкреслюємо, що фінансування війни має бути беззаперечним.
Навіть ті, хто нас критикує, змушені визнати, що ЦПК внесли значний вклад у забезпечення України зброєю.
Ми стали тією групою, яка супроводжувала пілотів до США для переконання Конгресу в необхідності надання F-16. У численних кампаніях ми виконували роль одних із основних учасників. Наш досвід дозволяє ефективно взаємодіяти із західними медіа.
Крім того, у суспільстві все частіше обговорюють питання забезпечення ВІП-сервісом для відомих особистостей...
- Друзі, приїжджайте зі мною розвантажувати пайки.
Я продемонструю вам справжній рівень ВІП-обслуговування.
Крім того, я не вважаю, що процес розподілу пайків є чимось принизливим.
