Військовий поділився своїми думками про те, що викликає у нього відразу, а також те, що залишається для нього незрозумілим у повсякденному житті цивільних людей.

Він підкреслив, що конфлікт стає інструментом рекламної кампанії, за яку військові змушені платити своїм життям.

Якщо ти служиш у війську, то, по суті, твоя свобода обмежена, і це надзвичайно важко сприйняти. Для багатьох це стало серйозним джерелом стресу.

Про це в інтерв'ю Українській Правді розповів військовий, який повернувся з полону. До війни він жив у Маріуполі і вів звичайне життя. Він зазначив, що з травня 2024 року діє закон, який дозволяє бійцю після полону обирати, вертатися на службу чи ні, але коли обміняли його, цього закону ще не було. "Чи можу я, чи готовий до цього ‒ нікого не цікавило", - сказав він.

Військовий зазначив, що місяць реабілітації пролетів швидко і він поїхав на Донеччину, де був штаб його частини. "Після лікування я мав право на відпустку, тож написав заяву та отримав ще 30 діб. Житла немає, рідні за кордоном, я вирішив побачитися хоча б зі старими друзями. Їх розкидало по всій країні, тож я тинявся від міста до міста. Тиждень у Києві, потім Вінниця, Дніпро, Львів. Вже у Львові до мене приєдналася дружина, ми провели разом цілий тиждень, який потім назвали медовим", - поділився військовий.

Проте він також відзначив наявність неприємних відчуттів. "У той момент тривав контрнаступ на Роботине, і мені здавалося, що це скоріше нагадує концерт. У 2022 році ситуація виглядала зовсім інакше, а зараз я спостерігаю, як війну перетворюють на піар-кампанію, за яку солдати платять своїм життям. Це викликало у мене відразу", - висловився він.

"Потім йдеш по Києву, а повсюди табуни елітних автівок. Я працював у торгівлі і все переводжу в гроші. Тільки на одній вулиці бачиш: 100 тисяч баксів, 200, 150, ще 100. Такої суми достатньо, щоб забезпечити транспортом цілу бригаду. А тим часом десь збирають по 50‒100 грн, щоб на фронт чергову бляшанку відправити, залатати, щоб вона трохи їхала. Потім ця рухлядь стає десь у посадці, і хтось гине. У нас багато людей мають автівки, де комплект колес коштує, як вживаний пікап, і всі ми розуміємо, що таку машину не купують за останні гроші. І ці люди нічого не соромляться. Чому? Цього я не розумію", - поділився наболілим військовий.

Основним пріоритетом Збройних сил України на сьогодні є збереження вже контролюваних територій. Таку позицію висловив командир батальйону К-2 54-ї окремої механізованої бригади ім. гетьмана Івана Мазепи, Герой України Кирило Верес. Він зазначив: "Зараз головне завдання української армії — не втратити те, що ми маємо. Питання про повернення до кордонів 1991 або 2022 року наразі не стоїть".