Республіканці в США: Трамп на піку своєї сили, як ніколи раніше.
На горизонті для Сполучених Штатів відкриваються два перспективних роки, якщо ви є прихильником Республіканської партії. Не лише Дональд Трамп, кандидат від партії, займе президентське крісло в Білому домі 20 січня: партія, яка помітно зсунулася вправо, підтвердила свій успіх на виборах 5 листопада, здобувши більшість у обох палатах Конгресу — як у Сенаті, так і в Палаті представників.
З 1857 року, коли була встановлена двопартійна система, якою ми її знаємо сьогодні в Сполучених Штатах, спостерігалося 48 випадків "єдиного правління" (unified government), коли одна партія мала контроль і над виконавчою, і над законодавчою гілками влади. Демократи здійснювали таке управління 23 рази, тоді як республіканці – 25. У 38 випадках партії змушені були ділити контроль над Білим домом і принаймні однією з палат Конгресу.
Більшість у Конгресі зазвичай недовго залишається за партією президента. "Хоча на початку нового президентського терміну у Вашингтоні й нерідко встановлюється "єдине правління", з 1969 року лише один раз сталося так, що такий контроль зберігся й після проміжних виборів до Конгресу", - пише Кетрін Шеффер, експертка американського Pew Research Center.
Проміжні вибори відбуваються через два роки після президентських, тобто в середині терміну, коли глава держави перебуває при владі. Лише під час президентства Джиммі Картера його Демократична партія змогла утримувати повний контроль над Конгресом протягом усіх чотирьох років його правління, з 1977 по 1981 рік. Проте ця ситуація не сприяла повторному обранню Картера, і він залишився в Білому домі лише на один термін.
Американські лідери країни усвідомлюють, що більшість членів їхньої партії в законодавчому органі може бути тимчасовою, зауважує в розмові з DW Нолан Маккарті, фахівець з політики з Принстонського університету. Він також висловлює припущення: "Тому, вважаю, президент Трамп прагне оперативно реалізувати кілька своїх ключових ініціатив".
Ознайомтеся також: Зеленський заявив, що Трамп має більшу силу, ніж Путін.
Принцип поділу влади такий самий старий, як і сама Конституція США, в якій він закріплений. Батьки-засновники створили систему стримувань і противаг, яка лежить в основі балансу між виконавчою (президент), законодавчою (Конгрес) і судовою (Верховний суд та інші суди країни) гілками влади. Наприклад, Декларація прав штату Вірджинія від 1776 року, яка стала моделлю для Білля про права, доданого до Конституції США 15 років по тому, свідчить: "Законодавча й виконавча влади повинні бути відокремлені одна від одної, а також і від судової влади".
На початку президентства Трампа контроль над Сенатом стане вирішальним, оскільки саме ця палата Конгресу відповідає за затвердження головних кандидатів на посади в кабінеті, яких пропонує президент. Наразі республіканці мають 53 місця, тоді як демократи - 47. Проте деякі з кандидатів, яких Трамп висуває для свого майбутнього уряду, викликають значні суперечки.
Серед них - колишня членкиня Демпартії Тулсі Габбард, яку обраний президент вирішив поставити на чолі розвідки, і конгресмен-республіканець Метт Гетц, його Трамп хоче бачити на посаді генпрокурора. Кандидатури цих двох політиків через їхні радикальні погляди можуть зустріти опір навіть у лавах власної партії.
Майбутній президент має намір уникнути формальної процедури затвердження своїх кандидатур Сенатом. Якщо Трамп здійснить призначення під час канікул сенаторів, запропоновані ним особи зможуть зайняти ключові посади без необхідності отримання схвалення від Сенату. У своєму дописі в соцмережі X Трамп вже закликав республіканців у Сенаті підтримати цю спрощену процедуру.
Нолан Маккарті підкреслює, що питання про можливі канікули Сенату, які дозволили б президенту формувати свій кабінет без затвердження верхньої палати, активно обговорюється. У Сполучених Штатах ще не було прецедентів, коли призначення відбувалися б у такому масштабі і в такий спосіб. Подібні випадки зрідка траплялися при заповненні однієї чи двох вакансій, але якщо весь уряд буде сформовано таким чином, це може викликати серйозні побоювання.
Хоча Дональд Трамп, здається, має намір сформувати свій президентський кабінет у досить незвичний спосіб, однопартійне республіканське управління в Білому домі та Конгресі, як вже зазначалося, не є чимось новим. Водночас, у майбутній адміністрації Трампа існує ще один важливий аспект: під час свого першого терміну він зміг створити значну перевагу для консервативних сил у Верховному суді США, призначивши трьох суддів. Хоча члени Верховного суду формально займають свої посади довічно і повинні бути безпартійними, насправді президенти зазвичай обирають юристів, які поділяють їхні погляди.
На даний момент, з дев’яти суддів, серед яких п’ять чоловіків і чотири жінки, Трамп може розраховувати на підтримку шести з них. Політологи, зокрема Маккарті, вважають, що президент планує реалізувати багато з своїх амбітних обіцянок через адміністративні дії, використовуючи укази, які не потребують затвердження Конгресу. "Стандартний процес оцінки (на конституційність і оскарження таких указів. - Ред.) відбувається через суди", - зазначає Маккарті. Оскільки у Верховному суді та інших нижчих інстанціях наразі переважають судді, які підтримують республіканців, "з їхньою допомогою Трампу буде простіше уникнути опозиції в цьому напрямку".
Ця ситуація може змінити плани щодо масових депортацій нелегальних мігрантів, про які Трамп обіцяв під час своєї передвиборчої кампанії. Як зазначає Сара Біндер з Університету Джорджа Вашингтона в інтерв'ю DW, питання законності використання збройних сил для цих цілей чи скасування права на громадянство для дітей нелегалів, народжених у США, можуть стати предметом розгляду Верховного суду.
Вона занепокоєна тим, що Верховний суд у його нинішньому складі, на її думку, часто не керується чинними законами, а ухвалює рішення на користь республіканців. Так було, наприклад, коли йшлося про право на аборт на федеральному рівні або президентський імунітет від кримінального переслідування під час виконання президентом своїх обов'язків, вважає Біндер.
"Це саме те, що викликає у мене занепокоєння. Верховний суд може посилити позиції президента Трампа, надаючи йому можливість розширити повноваження виконавчої влади значно більше, ніж колись передбачали творці Конституції США," - попереджає Сара Біндер.
