Автономна генерація: як конвертувати втрати в доходи?
Завдяки чому власна генерація може обходитися без дотацій з бюджету громади чи підприємства і навіть приносити мільйони.
В Україні зберігається дефіцит електроенергії і енергогенеруючих потужностей. Щоб мати надійне резервне джерело живлення в разі нових відключень, громади і бізнес активно встановлюють газопоршневі установки.
Проте утримання подібного обладнання є фінансово складним завданням через значні витрати на газ та операційні витрати. Як можна організувати власну генерацію так, щоб вона не тільки не потребувала бюджетних дотацій з боку громади чи підприємства, а й приносила чималий прибуток?
Крок 1. Визначення методу підключення обладнання.
Оскільки місцеві громади та бізнеси зазвичай розробляють газові генераційні системи виключно для своїх власних потреб, вони підключають енергетичні установки лише до внутрішніх електромереж. Причини цього явища зрозумілі: приєднання до мережі оператора розподілу супроводжується додатковими витратами, бюрократичними перепонами, а також відсутністю усвідомлення потенційних вигод від обладнання, окрім його використання як резервного джерела енергії в надзвичайних ситуаціях.
Відповісти на це питання можна досить легко: оптимальна економічна ефективність газової установки досягається лише в умовах її синхронної роботи з об'єднаною енергетичною системою (ОЕС). Саме в таких випадках власник обладнання отримує доступ до численних ринкових можливостей, що сприяють зменшенню витрат на виробництво та споживання електроенергії, а також дозволяють отримувати прибуток від продажу надлишків електрики.
Більше того, тільки в рамках енергетичної системи енергетичні установки перетворюються на складову частину розподіленої генерації, що є необхідною для держави, щоб компенсувати втрачені потужності великих теплових електростанцій. Для реалізації цієї мети донори надали підтримку у вигляді газопоршневих та газотурбінних систем.
Не підключаючи установку до енергетичної мережі, власник використовує обладнання лише для запобігання аварійним відключенням. Тим часом, кількість таких відключень буде зростати через нестачу електроенергії в системі, що викликано повільним розвитком розподіленої генерації. Таким чином, виникає замкнене коло. Розірвати його - це спільний інтерес усіх сторін.
Етап 2. Створення фінансово-економічної моделі.
Фінансово-економічна модель здатна надати чітке розуміння та забезпечити впевненість у тому, що енергетична установка функціонуватиме з максимальною економічною ефективністю. При її створенні експерти враховують графіки споживання енергії громади або підприємства, прогнозовані погодинні тарифі на електричну енергію на ринку, ціни на газ та витрати на експлуатацію.
Експерти, використовуючи зрозумілу мову, досліджують великі обсяги даних і надають замовнику повну картину: скільки коштів потрібно вкласти, які будуть щорічні витрати власника установки та який фінансовий результат він зможе отримати. Знаючи цифри і усвідомлюючи ризики, приймати рішення про участь у проєкті стане значно легше. Для громад це також слугує обґрунтуванням необхідності використання бюджетних коштів.
Фінансово-економічна модель важлива також у процесі залучення фінансів на придбання обладнання та його встановлення. Донор або кредитна установа охочіше виділять кошти, якщо побачать калькуляцію, що підтверджує ефективність їх використання, економічну сталість, розуміння необхідних кроків та ризиків.
Етап 3. Одержання фінансових ресурсів.
Небагато громад або підприємств можуть побудувати енергетичні потужності за власний кошт і це не завжди потрібно. Державні або комунальні організації можуть брати участь у програмах міжнародної допомоги, у межах яких є шанси отримати обладнання безкоштовно або в кредит під незначні відсотки.
Проте існує важливий момент: зазвичай ці програми охоплюють лише фінансування покупки обладнання, тоді як проєктування та монтаж залишаються на відповідальності ініціатора. Це стало однією з причин затримки у введенні в експлуатацію деяких газових установок, які громади отримали від донорів з великими труднощами в минулі роки.
На допомогу можуть прийти банки, які в рамках державних ініціатив готові надавати спеціалізовані кредити. Наша компанія співпрацює з Ощадбанком, державним фінансовим установою, і допомагає громадам розробляти енергетичні проєкти для спрощення та прискорення процесу отримання фінансування, а також для підключення і введення в експлуатацію таких об’єктів.
Крок 4. Управління навантаженням енергоустановки.
Основним аспектом після запуску енергоустановки в енергосистемі є питання управління режимами роботи генераторів, оскільки саме це має вирішальний вплив на фінансові результати.
Багато власників газопоршневих установок, з якими ми мали справу, експлуатують своє обладнання переважно в базовому режимі генерації, зосереджуючись на забезпеченні власних потреб у споживанні. Цей підхід дозволяє реалізовувати надлишки електроенергії, проте не слід очікувати значного додаткового доходу в таких умовах. Справа в тому, що надлишкове виробництво, як правило, виникає в моменти, коли в енергосистемі спостерігається профіцит електроенергії, що супроводжується низькими погодинними цінами.
Набагато результативнішим підходом є той, при якому власник енергоустановки управляє режимами роботи, враховуючи не лише свої технологічні вимоги, але й ситуацію в енергетичній системі, а також змінні погодинні тарифи на електроенергію на ринку. Протягом доби ціни на індикативному ринку - ринку на добу наперед (РДН) - можуть суттєво коливатись залежно від години, відображаючи баланс між попитом і пропозицією.
Наприклад, навесні, у години сонячної активності, пропозиція електроенергії на ринку значно перевищує попит, що спричиняє режимні обмеження, які вводять диспетчери "Укренерго" для забезпечення балансу та стабільності системи. У такі години доцільно розвантажувати свою установку і не спалювати дорогий газ, натомість купувати порівняно дешеву електроенергію на ринку.
У вечірні години попит на електроенергію значно зростає, що призводить до підвищення її вартості. У такій ситуації доцільно активувати газову установку, щоб мати можливість продавати надлишки електрики на ринку за вигідною ціною, що позитивно вплине на енергетичну систему країни. У наведеному прикладі наші експерти розрахували економічні вигоди, які можуть бути досягнуті завдяки оптимізації процесу генерації електроенергії.
Для кожного мегавата потужності такий ефект становить 5-8 млн грн без урахування економії на вартості передавання та розподілу електроенергії, яку додатково отримує кожен власник генерації. Це хороший бонус для громади або підприємства, завдяки якому можна знизити тариф на електроенергію чи тепло для людей або продовжити інвестувати в підвищення своєї енергонезалежності.
ГРАФІКИ: Вплив когенераційної установки на економічні показники
Крок 5. Визначення інструментів для здійснення діяльності на ринку.
Для досягнення ефективного управління обладнанням доцільно використовувати різноманітні ринкові інструменти, які сприяють оптимізації економічних показників його роботи.
Механізм самостійного виробництва електроенергії, відомий також як "активний споживач", є найзручнішим способом для громад і малих підприємств, які володіють обмеженими енергетичними ресурсами. Власнику енергетичної установки не потрібно виконувати складних дій, достатньо лише підписати додаткову угоду з постачальником електроенергії, який пропонує цю опцію.
Після цього в нього з'являється можливість продавати надлишки виробленої електроенергії. Цей інструмент підходить підприємствам, які встановили власні сонячні електростанції, адже їх технологічні особливості не дають можливості управляти режимами роботи обладнання і залежать від погодних умов.
Агрегована група - більш передовий інструмент, у межах якого власник може отримувати оптимальний дохід і при цьому не ризикувати своїм часом та грошима при управлінні навантаженнями на складному й мінливому ринку електроенергії.
Агрегатор (енергетичний постачальник, що координує агреговану групу) здійснить комерційне управління диспетчеризацією та оптимізацією режимів роботи устаткування, беручи до уваги ринкові умови та технологічні вимоги.
Він також здатний покращувати дисбаланси в електропостачанні, що виникають між запланованим і реальним виробництвом та споживанням електричної енергії. Єдине обмеження полягає в тому, що потужність системи не повинна перевищувати 20 МВт.
Балансуюча група є додатковим інструментом для професійних виробників електроенергії, які працюють за регульованим графіком і мають ліцензію на виробництво, а також команду кваліфікованих спеціалістів. Участь у такій групі допомагає значно зменшити небаланс. Для тих, хто володіє великими потужностями, це відкриває можливість отримання суттєвих додаткових прибутків.
Сфера електричної енергії являє собою складну та динамічну екосистему, що потребує постійного моніторингу, детального аналізу, миттєвих рішень і вмілого використання оптимального набору трейдингових інструментів для досягнення максимальної ефективності. Співпрацюючи з професійним партнером, власники енергетичних потужностей можуть забезпечити надійне постачання електроенергії, що приноситиме стабільний дохід як громадам, так і підприємствам.
