Конфликт вокруг Трампа и противостояние с ним. Как Зеленский адаптируется к изменяющимся условиям.
Напередодні президентських виборів у Сполучених Штатах в Офісі президента України відчувалася значна напруга. Чимало членів команди Володимира Зеленського, м'яко кажучи, були стурбовані можливими наслідками американського голосування.
Чи не єдиним, хто принаймні зовні зберігав самовладання і спокій, був керівник ОП Андрій Єрмак. Він навіть заспокоював інших.
"Не варто впадати в паніку, адже Камала (Гарріс - кандидатка від Демократичної партії, УП) здобуде перемогу, і жодна катастрофа не відбудеться," - так передають слова Єрмака два незалежні один від одного співрозмовники УП, які спілкувались з главою Офісу 4 листопада.
Однак уже за якісь дві доби стало очевидно, що описаний "план А" не спрацював і необхідно хутко шукати "план Б". Але це була дуже непроста задача.
Суть проблеми не полягає в тому, що американські соціологи чи українські аналітики зробили помилки у своїх прогнозах. Справжня неприємність полягає в тому, що величезні зусилля Зеленського та його команди, спрямовані на формування Формули миру та спроби донести до світу свій План перемоги, опинилися під серйозним знаком запитання. Є ймовірність, що їхня актуальність взагалі втративалася.
Те, що могло б спрацювати з Байденом, здавалося майже неможливим у випадку з Трампом. Від запрошення до НАТО і далі за переліком.
"Ми могли багато критикувати Байдена за нерішучість і вагання. Але він був прогнозований. Байден як дитина "Холодної війни" мав чіткі орієнтири, для нього непорушність кордонів чи підтримка людей зі спільними цінностями - це база.
"Навіть якби він прагнув знайти спосіб вийти з конфлікту в Україні, йому було б важко погодитися на будь-яке визнання своїх досягнень чи подібні речі. А що з Трампом? Це залишається загадкою, і саме в цьому полягає основна проблема", - зазначає співрозмовник УП в українських дипломатичних колах, побажавши залишитися анонімним.
Зовні президент Зеленський і його команда продовжують демонструвати, що ситуація на дипломатичному фронті "складна, але контрольована". Цьому сприяє певна інерція глобальних процесів, доки Трамп офіційно не прийшов на посаду.
Проте за кадром світової політики в даний момент триває підготовка до ключових сутичок за формування нового глобального порядку.
Як Україні залишитися в центрі ухвалення важливих рішень і хто, а також яким чином, з Банкової намагається донести свої меседжі до Трампа, вивчала УП.
Зазвичай, коли йдеться про американську політику, то використовують кілька відомих локусів із Вашингтона: Білий дім, Капітолійські пагорби, конгрес.
Наразі погляди всього світу звернені не на Вашингтон, а на невелику острівну територію поблизу Палм-Біч, де знаходиться, фактично, особистий курорт Дональда Трампа.
Саме 126-кімнатний комплекс Мар-а-Лаго став центром найбільш жвавих дискусій команди Трампа, коли йшлося про перші кроки у владі. Тут проводилися численні співбесіди з кандидатами на важливі посади в США та телефонні розмови зі світовими лідерами.
Якщо хтось бажає мати вплив на політичні процеси в США, йому слід отримати доступ до Мар-а-Лаго. Лише небагато людей можуть похвалитися таким доступом, і ще менше з них має можливість проводити цілі дні в компанії потенційного президента, представляючи своїх кандидатів чи ідеї.
Коло тих, хто має "робочу відпустку" на курорті Трампа, дуже специфічне. Більшість у ньому складають люди, яких в Україні часів Януковича назвали б "Сім'єю".
У Сполучених Штатах цей термін не використовується, хоча важливу роль у колі Трампа відіграє його син Дональд Трамп-молодший. Саме він, наприклад, був одним із тих, хто активно підтримував призначення свого друга Джей Ді Венса на пост віцепрезидента. Трамп-молодший також виступає неформальним керівником агресивної ультраконсервативної групи молодих політиків, які прагнуть зайняти лідерські позиції в середовищі MAGA (Make America Great Again).
Серед тих, хто поділяє їхні погляди, варто згадати і найзаможнішого бізнесмена планети Ілона Маска, який, можна сказати, останнім часом перебуває у тісному контакті з Трампом. Незважаючи на те, що він не має офіційного статусу, Маск все ж має можливість брати участь у міжнародних перемовинах, як це сталося під час розмови між Трампом і Зеленським.
"Атмосфера там у Мар-а-Лаго чимось нагадує штаб Зеленського після перемоги на виборах: у всіх ейфорія і стійке переконання, що вони зараз перевернуть світ", - переказує один із українських політиків, який мав контакти зі штабом Трампа.
Масштаби цієї ейфорії та самовпевненості можна приблизно відстежити по рівню того, що люди типу Маска дозволяють собі в соцмережах. Наприклад, збиткування в Х із заяви Зеленського, що Україна суверенна країна і її не можна просто змусити виконувати чиїсь умови.
Деякі особи, які були обізнані з перебігом розмови між українським президентом і його американським колегою, стверджують, що під час їхньої зустрічі Маск проявив себе дуже скромно, без жодних епатажних моментів чи показних жестів. Трамп лише згадав про бізнесмена, який знаходився поруч, тоді як Маск привітався, обмінявся кількома словами і далі просто уважно слухав, не втручаючись у діалог.
На щастя для України поруч із майбутнім американським президентом є і більш помірковані, сказати б "класичні" консерватори, які насправді складають переважну більшість у Республіканській партії.
Варто звернути увагу на Марко Рубіо, який висловив наміри отримати посаду державного секретаря, а також на Майка Волтца, який стане новим радником з національної безпеки. Обидва політики вважаються "республіканськими яструбами" в класичному сенсі: вони демонструють явну неприязнь до Китаю та Ірану, а також підтримують проукраїнські настрої.
Але навіть вони на тлі MAGA-групи виглядають виваженими й поміркованими.
До речі, непропорційно велика роль "младореформаторів" Трампа в ухваленні кадрових та інших рішень відчутно напружує решту республіканців. Показовою в цьому плані є історія з голосуванням за лідера сенатської більшості.
Трампісти з Мар-а-Лаго активно підтримували на цю посаду Ріка Скотта і токсичили інших кандидатів. Але самі сенатори доволі демонстративно проголосували за Джона Тьюна, який неодноразово висловлювався на підтримку України.
"Трамп буде займатися основними питаннями. Проте Республіканська партія — це не лише Трамп, і вже точно не його 'молода команда'. Традиційних партійців насторожують особистості на кшталт Маска, і конфлікти цілком можливі. Особливо враховуючи, що в Сенаті та Палаті представників республіканці мають дуже нестабільну більшість, і кожен голос має значення. Таким чином, Трампу доведеться враховувати вимоги партії", — зазначає співрозмовник з українських дипломатичних кіл.
Однак, до того часу, поки Трамп не займе президентську посаду і не буде призначено всіх його кандидатів на урядові посади та в інші інституції, ця гучна і агресивна MAGA-меншість продовжуватиме мати значний вплив і діяти з максимальною агресивністю. Саме тому, як зазначає джерело, яке добре обізнане з американськими політичними процесами, усі союзники України наразі демонструють публічну стриманість, щоб уникнути негативної реакції.
"В Україні багато хто вважає, що Трамп постійно думає про нашу країну, прокидається і засинає з цими думками. Насправді це лише ілюзії. На даний момент він на 90% зайнятий пошуком кандидатів для свого Кабінету, а решту 10% часу витрачає на інші важливі питання, такі як кордони, міграція, аборти та взаємини з Китаєм. І лише потім, в останню чергу, з'являється тема України," - пояснює один із українських дипломатів в інтерв'ю УП.
Якщо уважно слідкувати за основними новинами та коментарями, які з'являються в міжнародних медіа щодо команди Трампа, можна помітити, що більшість з них зосереджена на кадрових змінах. Крім того, обговорюються питання надзвичайного стану в США, масового видворення нелегальних мігрантів, а також імпортних мит на товари з Канади та Китаю.
Не було жодної конкретної заяви щодо завершення війни в Україні або будь-яких деталей про серйозний план Трампа.
"А в нього поки і немає ніякого плану. Трамп зараз отримав як обраний президент доступ до секретної документації, і йому поступово вивалюють всі файли розвідки, аналітику, розклади, оборонку і так далі.
"Ця інформація справді переосмислює наше сприйняття справжньої ситуації. Якщо спочатку існував якийсь план, то його необхідно буде адаптувати до нових умов. Проте на даний момент немає жодних ознак глобальної катастрофи," - зазначає один з українських політиків, який має зв’язки у штабі Трампа.
Інший співрозмовник з команди Зеленського, який перебуває в тісному колі, запевняє, що нова адміністрація США насправді очікує від України певний "реалістичний" план щодо завершення війни.
"Зараз Україні немає сенсу тиснути на Трампа, бо у нього немає рішення. І що сильніше ми будемо тиснути, то швидше можемо нарватись на таке рішення, яке нам взагалі не сподобається", - резюмує один із дипломатів, залучених в американський трек.
Тому українське посольство, МЗС і ОП намагаються працювати з Конгресом, налагоджувати контакти із транзитною командою Трампа, шукати виходи на прямі комунікації тощо. Але левова частка роботи взагалі ніяк не підсвічується медійно, щоб не тригерити зайвий раз трампістів та інші гарячі голови.
Поїздка Андрія Єрмака до Сполучених Штатів, яка обговорювалася під час зустрічі президентів, досі не була офіційно оголошена.
"Двопартійність - наша мантра. І з цим ми якраз маємо працювати. У нас досі зберігається проукраїнська більшість в обох палатах Конгресу. І от її треба максимально зберегти. І дати нашим справжнім друзям час донести до Трампа наш погляд на ситуацію і спробувати залучити його на проукраїнський бік", - каже один зі співрозмовників УП в дипломатичних колах.
Після недавньої поїздки Зеленського до США та інциденту з виступом спікера Палати представників Джонсона, що стосується українського посла Оксани Маркарової, виникла напруга між українським посольством і офісом спікера. Ця ситуація ускладнює пряму взаємодію Маркарової та Джонсона, проте не впливає на їхній зв'язок з Конгресом.
Наприклад, посольство підтримує професійні зв'язки з командою Трампа, з багатьма представниками якої Маркарова співпрацювала, коли займала посаду міністра фінансів. Під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ Андрія Сибіги до США також проходили продуктивні двопартійні зустрічі з конгресменами обох палат.
Сам Зеленський продовжував ігнорувати заклик Джонсона щодо звільнення Маркарової. Проте, після того як Трамп здобув перемогу на виборах, в оточенні президента на Банковій почали розглядати цю можливість.
Не останню роль у цьому зіграли "рекомендації" президенту України від такого собі Ендрю Мака, який у Вашингтоні позиціонує себе як ключовий комунікатор від Зеленського. Це юрист, колишній партнер київської фірми Magisters. Він із 2019-го року зареєстрований як неоплачуваний лобіст Зеленського.
Хоча результати в цій сфері у "радника" виявляються досить обмеженими, він все ж має міцні зв’язки безпосередньо в апараті Джонсона. Тому не є дивним, що саме він намагається переконати Банкову в необхідності зміни посла.
У разі, якщо ситуація вимагатиме змін, Зеленський має на увазі декілька можливих кандидатур на цю посаду. Серед них виділяються заступник Єрмака Ігор Жовква та теперішній посол України в Бразилії Андрій Мельник.
Окрім дипломатичних каналів, Офіс активно прагне налагодити безпосередні робочі зв’язки з командою Трампа. Проте існують певні труднощі, оскільки з оточення майбутнього президента США надходять часті й суперечливі повідомлення.
"Одні кажуть, що Трамп досі не пробачив, що Зе і Єрмак не вписались на повну силу за нього в 2020-му під час імпічменту, і він програв вибори. Але сам Трамп публічно дякував за позицію наших тоді. Інші передають, що ніякої підтримки не буде, а сам Трамп під час дзвінка каже, що все буде ок, він нас не кине. Таке враження, що вони спеціально напускають невизначеності", - розповідає один зі співрозмовників УП на Банковій.
Незважаючи на численні виклики, Офіс вдалося встановити певний рівень взаємодії з Річардом Гренеллом, колишнім послом США в Німеччині та головою розвідки.
З ним встановився контакт після зустрічі Трампа й Зеленського восени цього року, на якій Гренелл був присутній. Саме Гренелла, за даними західних ЗМІ, Трамп бачить на посаді спецпредставника США з питань російсько-української війни. І саме з ним зараз налагоджує контакти глава ОП Андрій Єрмак.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
"Якщо поговорити з американцями, то поки що висновок такий: починаємо з чистої сторінки. Наша головна задача зараз нікуди не вляпатись і не тиснути надміру. Бо там біля Трампа дуже багато людей, які, скажемо так, не наші друзі. Того зараз треба пройти зиму і дочекатись інавгурації, а тоді уже предметно говорити", - переконує один зі співрозмовників УП в політичній верхівці України.
Саме цим у команді Зеленського пояснюють той факт, що попри глобальну зміну правил гри президент продовжує триматись каскаду своїх "планів".
"Ця презентація "внутрішнього плану" в Раді була зрозуміла для звичайних людей. Зеленський усвідомлює, що ми виснажені. І головна думка полягає в тому, що наступного року ситуація, ймовірно, вирішиться. Чи позитивно, чи негативно - але рішення буде. Ми потерпали три роки, тож давайте ще трохи потерпимо. Якщо це не пояснити людям, нас може охопити нова хвиля еміграції," - зазначив співрозмовник УП з "Слуги народу".
Це можна зрозуміти. Хоч і складно повірити в ефективність "культурного Рамштайну". Особливо, коли доля навіть військового Рамштайну не виглядає як щось гарантоване, а в керівництво найважливішого союзника приходять люди, які навіть не вважають за потрібне ховати свою зверхність і банальне хамство.
