Вона врятувала безліч життів під час війни. Чим сьогодні займається парамедикиня Юлія "Тайра" Паєвська?

Юлія "Тайра" Паєвська – парамедик, військовослужбовець та командирка підрозділу "Янголи Тайри", а також евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю.

Юлія з'явилася на світ у Києві в 1968 році. Її вихованням займалися бабуся з дідусем, який мав досвід участі у Другій світовій війні. З шести років Юлія активно займалася спортом. Пізніше вона отримала освіту в Національному університеті фізичного виховання і спорту України. Протягом двох десятиліть вона викладала айкідо і досягла 5-го дану в цьому бойовому мистецтві. Наразі Юлія очолює федерацію айкідо "Мутокукай Україна".

До 2014 року "Тайра" спеціалізувалася на художній кераміці та книжковій графіці. Коли розпочалися перші конфлікти під час Революції Гідності, вона стала надавати допомогу пораненим і таким чином стала парамедиком на Євромайдані. З дитинства "Тайра" мала навички медичної допомоги: ще в першому класі шкільна медсестра, яка пережила Другу світову війну, навчила її накладати пов'язки.

"Мене дідусь так виховував, що захищати свій народ - це найвища честь для людини, тому коли це все почалось (протести під час Революції Гідності", - Ред), то я пішла робити те, чого мене навчав дід. Війна для мене почалась на Майдані", - розповідала в одному інтерв'ю "Тайра".

Юлія "Тайра" Паєвська підписала контракт із ЗСУ у 2018 році (фото: Instagram/paevska)

У березні 2014 року вона розпочала викладання тактичної медицини, і всього за два тижні створила власний курс, спираючись на матеріали з Америки, Європи та НАТО.

"Ми використовували застарілі радянські системи. Хоча вони непогані, їх розвиток залишився на рівні Другої світової війни. Вдосконалення практично не відбулося. Я провела пошук в інтернеті, знайшла все, що вдалося відшукати, з англійських та французьких джерел, опрацювала цю інформацію і створила курс," - поділилася згодом Паєвська.

У квітні Юлія вирушила на Донбас, щоб працювати парамедиком, і згодом створила евакуаційну групу "Янголи Тайри". Протягом перших п'яти років викладання тактичної медицини, її курс пройшли близько 8 тисяч осіб, а її команда змогла врятувати приблизно 500 військових.

Сама ж Паєвська врятувала десятки бійців на Світлодарському напрямку у 2016 році, та біля села Широкине у 2020 році. У 2018 році Юлія підписала контракт із ЗСУ та очолила евакуаційне відділення 61-го мобільного військового госпіталю у Маріуполі. На одному із бойових завдань "Тайра" отримала травму, в результаті якої їй довелося замінити обидва тазостегнових суглоби на протези.

"Тайра" під час подій Революції Гідності (зображення з порталу novynarnia.com)

Паралельно із військовою справою "Тайра" також займалась політичною діяльністю. У 2015 році вона була кандидаткою у депутати Київської міської ради, а у 2019 році балотувалась у нардепи від партії "Голос". Вже наступного року вона стала кандидаткою у депутати Київської міської ради від партії "Демократичної Сокири".

У 2018 році Юлія виборола золоту медаль із плавання і бронзу зі стрільби з лука на міжнародних спортивних змаганнях "Ігри Нескорених", а у 2020 році вона була єдиною жінкою, яка потрапила до національної збірної на цих же змаганнях.

Юлія заміжня за майстром бойових мистецтв Вадимом Пузановим, у подружжя є донька.

"Тайра" в дії (зображення: Instagram/paevska)

З початком повномасштабного вторгнення "Тайра" в Маріуполі почала надавати першу допомогу постраждалим, як військовим, так і мирним жителям, а також транспортувала їх до медичних закладів. На той час вона вже не служила у Збройних Силах України. 16 березня російські військові затримали Юлію разом з водієм реанімобіля на блокпості в селищі Мангуш, коли вони проїжджали через "зелений коридор", відкритий для цивільних осіб.

Окупанти звинуватили "Тайру" за "розстрільною" статтею, морально тиснули і говорили, що вона має шанси на виживання 1%. Її тримали у СІЗО у Донецьку у камері з ще 21 жінкою.

"Ставлення було просто жахливим. Хоча їсти давали більш-менш, померти з голоду не вийшло б. Але в останній тиждень нам навіть мила не надали", - згадувала згодом Паєвська.

У полоні "Тайра" перебувала три місяці, і її звільнили 17 червня 2022 року.

"Тайра" в Маріуполі на початку березня 2022 року (зображення: Instagram/paevska)

У перший тиждень після звільнення Юлії її зателефонував принц Гаррі, один із засновників "Ігор Нескорених". У 2021 році він вручив "Тайрі" камеру, щоб вона могла зняти матеріали для документального фільму Netflix про людей, які надихають інших.

На початку повномасштабного вторгнення їй вдалося зафіксувати свою діяльність як парамедикині в Маріуполі. Перед тим, як потрапити в полон, вона довірила флешку з записами одному з поліцейських, який згодом передав її журналістам "Ассошіейтед Прес". Ці матеріали були переправлені через 15 російських блокпостів, і вже в травні частину відео опублікували. Ви можете переглянути відео "Тайри" з Маріуполя за наданим посиланням. Звертаємо увагу, що його не рекомендується переглядати вразливим людям!

"Тайра" незабаром після виходу з полону (зображення: Instagram/paevska)

Після звільнення з полону у 2022 році "Тайра" разом із громадською активісткою Даною Яровою заснували благодійний фонд "Українська Фундація "Мрія". Він опікується 1,5 тис. родин полонених, загиблих і зниклих безвісти військових та цивільних.

Буквально через місяць після звільнення "Тайра" взяла участь у Другому саміті перших леді та джентльменів, де закликала докладати усіх зусиль, аби повернути українських полонених додому. А вже у вересні вона розповіла про жахи полону Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європі.

У цьому році "Тайра" стала учасницею "Ігор Нескорених", здобувши дві золоті медалі та одну бронзову.

"Дивовижним чином я змогла вибороти дві золоті медалі у плаванні на дистанціях 50 і 100 метрів вільним стилем, а також бронзову нагороду з пауерліфтингу. Це, без сумніву, результат роботи наших чудових тренерів, вашої підтримки, а також неймовірної допомоги з боку британських і американських друзів. Щиро дякую їм за це!" - поділилася Юлія у своїх соціальних мережах.

"Тайра" на "Іграх Нескорених" (зображення: Instagram/paevska)

Зараз Паєвська пише біографічну книгу з художніми екскурсами та спогадами про війну й полон. При цьому зізнається, що робота над книгою просувається важко.

"Щоразу, коли я ділюсь своїм досвідом полону на міжнародних платформах, мені потрібно певний час для емоційного відновлення. Це можуть зрозуміти лише ті, хто пережив жахіття російських катівень. Це схоже на глибоку травму, яка потребує багато часу для загоєння," - нещодавно написала у своїх соціальних мережах "Тайра".

Нещодавно Паєвська приєдналася до проекту "Листи до вільного Криму". Вона ознайомилася з листом української правозахисниці та журналістки Ірини Данилович, яка отримала 7 років колонії загального режиму та штраф через звинувачення у нібито перенесенні вибухового пристрою в окупованому Криму.

Паєвська також активно підтримує волонтерські ініціативи та різноманітні заходи, які мають на меті допомогу військовим.

"Тайра" та Жадан (зображення: Instagram/paevska)

"Тайра" з волонтерами біля евакуаційного фронтового автомобіля, який возили на показ у 5 міст у Великій Британії (фото: Instagram/paevska)

"Всі атаки з боку росіян спрямовані на те, щоб зламати нашу свідомість і психічну витривалість. Це форма масового терору, що завдає страждань цілому народу, оскільки росіяни зазнають невдачі, намагаючись перемогти нас на фронті. Натомість вони вже тривалий час ведуть боротьбу на емоційному рівні. Психологічний тиск лише посилиться. Ми можемо очікувати нові методи впливу, метою яких є викликати у нас безмежний страх і сформувати рефлекси покори", - зазначила "Тайра" на початку вересня.

У цьому ж дописі вона закликала українців проявляти рішучість, об'єднуватись та зосереджувати свої зусилля на підтримці військових.

"Тайра" звертається до українців із закликом об'єднати всі свої зусилля на підтримку військових (фото: Instagram/paevska)

Також варто зазначити, що "Тайра" була удостоєна кількох нагород за свою службу та волонтерську діяльність, зокрема: державної нагороди "За гуманітарну участь в антитерористичній операції", ордена "Народний Герой України", почесного "Знака пошани" та медалі "Захиснику Вітчизни".

У 2022 році вона потрапила до рейтингу "100 жінок" від BBC, а в 2023 році була удостоєна міжнародної премії "Найхоробріша жінка світу" від Державного департаменту США.