"Ми можемо зазнати значних втрат у виробництві теплової енергії". У компанії Укренерго висловили попередження щодо можливих подій у 2025 році.

НЕК Укренерго орієнтується на зростання споживання е/е в післявоєнний період приблизно на 2% щорічно і виходу за 15 років на довоєнні показники, але з іншим енергоміксом.

Цю інформацію озвучив Віталій Зайченко, директор з управління ОЕС України та член правління компанії, під час спеціалізованої дискусії на тему розвитку енергетичного сектору України, організованої Energy Club.

"При аналізі перспектив енергетичного міксу ми спираємося на економічні прогнози Міністерства економіки. Для післявоєнного періоду ці прогнози є досить позитивними, з очікуваним зростанням ВВП країни на 5-7%. В нашій оцінці це призведе приблизно до 2% збільшення споживання електроенергії. Ми розуміємо, що за 15 років можемо повернутися до довоєнних показників споживання, проте воно буде кардинально іншим: зміниться структура і типи споживачів," – зазначив Зайченко.

Він зазначив, що одним із ключових факторів, який впливає на енергетичний баланс, є процес декарбонізації.

"Уряд зобов'язався закрити теплові електростанції, що не відповідають екологічним стандартам та нормам викидів. Проте, якщо в програмі декарбонізації не відбудуться кардинальні зміни, після 2025 року ми можемо втратити значну частину теплових потужностей, які потрібно буде компенсувати," - зазначив головний диспетчер ОЕС України.

Іншим аспектом формування енергетичного міксу він зазначив необхідність підвищення обсягів виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Він відзначив, що до 2030 року потужність сонячних електростанцій, як промислових, так і приватних споживачів, може зрости до 11 тисяч мегават, тоді як наразі цей показник становить близько 6 тисяч мегават.

На його думку, це закономірний процес, адже технології стають доступнішими, як це спостерігається у вітроенергетиці, розвиток якої наразі стримує лише війна.

Одночасно він зазначив, що наступним чинником, який вплине на енергетичний мікс, стане необхідність балансування енергетичної системи.

"Для того, щоб змінити цей мікс і бути готовими до викликів, треба щоб енергосистема була гнучка. Саме тому ми проводимо конкурси на доппослуги, в яких беруть участь насамперед газова генерація, а також системи накопичення енергії (СНЕ). Вони теж дешевшають, це світовий тренд, і розвитку СНЕ треба сприяти", -- висловив переконання директор з управління ОЕС.

Він підкреслив, що 28 лютого завершується період прийому заявок для першого конкурсу на створення нової маневрової генеруючої потужності загальною потужністю 700 МВт. Проте, за словами Укренерго, це не стане кінцем їхніх зусиль, оскільки компанія має потребу в близько 1,7 ГВт таких потужностей. Це, на його думку, забезпечить необхідну гнучкість енергетичної системи на найближчі п'ять років.

Також Зайченко підняв питання про закриття не лише старих теплових електростанцій, але й реакторів атомних електростанцій, термін експлуатації яких вже був продовжений.

"Їх треба буде замінити динамічною, надійною, відносно дешевою базовою е/е. Енергоатом озвучив плани, але, сподіваюся, технології змінюватимуться, і ті малі модульні реактори (ММР), про які говорить світ, впроваджуватимуться з часом. Є плани, і не тільки в нашої держави, щодо заміни блоків тих же ТЕС на ММР, тому що там уже є майданчики, які мають готову схему видачі потужності", -- описав ситуацію член правління НЕК.

Він також підкреслив значущість водневих технологій у балансуванні енергетичних систем, оскільки Системи накопичення енергії (СНЕ) та гідроелектростанції (ГЕС) не зможуть повністю виконати ці функції. Додатково, він звернув увагу на можливості розвитку інтерконекторів з Європою для обміну електроенергією. За його словами, хоча ці обміни можуть не завжди бути ефективними через одночасні профіцити та дефіцити, "існує чимало періодів, коли ми можемо вигідно здійснювати обмін електроенергією".

Раніше повідомлялося, що першими атомними реакторами, які Україна виведе з експлуатації, будуть реактори ВВЕР-440 Рівненської АЕС -- блоки № 1 і № 2 (початок експлуатації - 1980 і 1981 рік), роботу яких було продовжено в грудні 2010 року на 20 і 25 років відповідно -- до 2030 і 2035 років. РАЕС-3 (початок експлуатації - 1986 рік) у липні 2018 року також продовжено на 20 років -- до 2038 року.

Експлуатація ПАЕС-1, яка функціонує з 1982 року, була продовжена на десять років у грудні 2023 року, тепер вона діятиме до 2033 року. ПАЕС-2, що розпочала свою роботу в 1985 році, отримала продовження терміну експлуатації в грудні 2015 року до 2025 року. А ПАЕС-3, запущена в 1989 році, продовжує свою діяльність до 2029 року, згідно з рішенням, ухваленим у грудні 2019 року.

Отже, після 30-40 років експлуатації шість енергоблоків на території, що знаходиться під контролем України, було продовжено в експлуатацію ще на 10, 20 та 25 років.

ХАЕС-1 почала свою роботу у 1987 році, тоді як ХАЕС-2 та РАЕС-4 були запущені у 2004 році. Наразі триває перший тридцятирічний етап їх функціонування, після закінчення якого планується обговорення можливості продовження терміну їх експлуатації.

Законопроєкт, що стосується добудови енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької атомної електростанції, неодноразово намагалися винести на голосування, однак його згодом виключали з порядку денного. У липні антикорупційне управління Верховної Ради виявило потенційні корупційні ризики, пов'язані з цим законопроєктом.

4 лютого 2025 року генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі висловив свою підтримку Україні в реалізації плану добудови атомних енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції.