We Construct Ukraine: A Definitive Action Plan for Economic Growth
засновник "Фонду розвитку України", заступник прем'єр-міністра з питань відновлення України (2022-2024)
Після завершення роботи в уряді разом з колегами з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України прийняли рішення залишитися командою та продовжувати бути максимально корисними для країни.
До нас доєднались експерти з економічних, фінансових та інших питань. Так виник незалежний аналітичний центр - We Build Ukraine. Наша організація працюватиме так само прозоро і підзвітно, як ми працювали і в міністерстві.
Загальне управління діяльністю та нагляд за виконанням завдань буде здійснюватися Наглядовою радою під моїм керівництвом.
Перед приєднанням до уряду більшість з нас уже мали досвід керівництва та експертизи в офісах реформ, а також очолювали різноманітні громадські та бізнесові ініціативи. Зміни необхідно реалізовувати постійно, незалежно від обійманих посад. Протягом нашої роботи в уряді ми показали, що державний сектор може бути іншим — прибутковим, вільним від корупції, ефективним і здатним враховувати інтереси бізнесу.
Ми залишили по собі спеціалізовані державні підприємства з мільярдами гривень на рахунках, навіть у часи війни. Я добре пам'ятаю, як влітку 2021 року "Українська залізниця" зупинилася через нестачу пального, а в деяких портах виникли проблеми із виплатою зарплат. Було реалізовано багато інших ініціатив у сферах нашої відповідальності, проте це тема для окремої статті.
Основною метою нашого центру є розробка детального стратегічного плану розвитку економіки України в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Улітку 2023 року наша команда працювала над перезапуском морської торгівлі після виходу росії з "Зернової угоди". Тоді разом з командою EY ми порахували очікуване зростання темпів ВВП країни, якщо через Одеські порти ми зможемо експортувати не тільки зерно, але й інші не військові вантажі (руду, метал тощо).
Менше ніж за пів року від старту Українського Чорноморського коридору ми побачили конкретний результат - у сплачених до бюджету податках і зборах на 15-20% вище, ніж було заплановано.
Чітко усвідомлювалося, що приоритети в інвестиціях у інфраструктуру держави повинні бути спрямовані не лише на вирішення гуманітарних проблем, але, насамперед, на підтримку економічного відновлення.
Восени 2023 року Пенні Пріцкер, на той час Спецпредставник США з питань економічного відновлення, запитала мене: що далі (після Чорноморського коридору)? Куди мають бути спрямовані інвестиції, у які сектори та регіони, щоб ваша країна стала економічно сильнішою?
Проте, ще до виникнення питання Пріцкер, ми розпочали співпрацю з міжнародною консалтинговою компанією Boston Consulting Group (BCG) для розробки всебічної Стратегії економічного відновлення України. Нам було важливо отримати зовнішній погляд та професійну, неупереджену оцінку, що базується на перевірених даних.
Консультанти діяли до серпня 2024 року, і протягом цього періоду здійснили всебічне дослідження української економіки. Вони спиралися на значні обсяги даних та провели інтервʼю з більш ніж 100 представниками державних структур, українськими та міжнародними підприємцями, а також профільними фахівцями.
Фінальний документ містить перелік 350+ пріоритезованих ініціатив, які має здійснити як держава, так і приватний сектор, а також окремі стратегії для відновлення економіки регіонів країни.
Стратегія окреслює вісім основних секторів економіки, що потребують реформ і залучення як державних, так і приватних інвестицій. За висновками BCG, перетворення цих секторів матиме максимальний вплив на зростання валового внутрішнього продукту країни.
Ця пріоритезація базується на оцінці ролі секторів у період до повномасштабної війни, в період з 2022 року, а також враховує реалії та можливості світових ринків та глобальної конкуренції.
У фокусі такі сектори:
Головним напрямком стратегії є економічне відновлення, але його реалізація неможлива без забезпечення доступу до фінансових ресурсів, трудових кадрів, а також логістичних і телекомунікаційних інфраструктур.
Одним з найважливіших чинників економічного розвитку є можливість бізнесу отримувати фінансування. Сьогодні більшість українських підприємців змушені покладатися на власні ресурси для розширення своїх справ, оскільки банки, на жаль, не виконують свою основну ринкову роль — вони майже не надають кредити реальному сектору економіки.
Водночас, держава витрачає десятки мільярдів гривень на підтримку банківського сектору, створюючи "замкнене коло". Банки отримують проценти від держави за ОВДП, за депозитними сертифікатами та компенсацію за пільговими державними програмами, такі як "Доступні кредити 5-7-9".
Починаючи з 2022 року, кількість пільгових кредитів значно зросла, досягнувши майже 40% від загального обсягу активних кредитів банків. Усе збільшення чистого кредитного портфеля фінансових установ в основному забезпечується завдяки пільговим програмам.
У 2024 році загальна сума процентних доходів, отриманих від держави, може досягти 200 млрд грн, що на 20 млрд грн перевищує показники минулого року. Величезна частина цих коштів могла б бути інвестована в реальний сектор економіки.
Отже, для стимулювання економічного зростання нам необхідно впровадити ефективні ринкові механізми фінансування підприємств.
Майбутнє економічного зростання значною мірою визначається можливістю отримання фінансування та іншими критично важливими аспектами. Тому для кожного з цих елементів ми підготуємо комплексний план реформ.
У розробленій Стратегії ми не винаходимо нову формулу, а даємо пріоритезований перелік кроків та рекомендацій, виконання яких дає шанс на збільшення ВВП у рази до 2040 року.
Якщо у нас не буде потужної економіки, ми можемо опинитися в ролі складової чужих економічних планів.
