Ось як держави Європейського Союзу починають зменшувати підтримку українських громадян, які отримали тимчасовий захист.

Директива ЄС про тимчасовий захист українців має припинити дію 4 березня 2027 року, однак уже тепер чимало країн ЄС скорочують допомогу українцям або суттєво ускладнюють умови її отримання

Приблизно 4,7 мільйона українців наразі знаходяться в країнах Європейського Союзу, отримуючи тимчасовий захист. Проте термін дії цього механізму має завершитися 4 березня 2027 року, навіть якщо конфлікт з Росією не закінчиться до цього часу. У вересні 2025 року Рада Європи прийняла рекомендації для держав-членів ЄС щодо внесення змін до національного законодавства, щоб забезпечити "безболісне" завершення дії Директиви про тимчасовий захист. Основними варіантами пропонуються фінансова підтримка для повернення в Україну або надання дозволу на проживання. Проте значна кількість країн ЄС вже суттєво зменшила обсяги допомоги або посилила вимоги для українських біженців.

У Швейцарії проживає приблизно 65 тисяч українців, які отримали тимчасовий захист. Уряд Швейцарії ухвалив рішення продовжити дію статусу захисту S для українських біженців принаймні до початку березня 2027 року. Проте, починаючи з 1 листопада цього року, право на отримання цього статусу зможуть мати лише нові прибулі українці, які останнім часом проживали в окупованих регіонах або в зонах, де тривають бойові дії.

Члени Федеральної ради ухвалили рішення надавати статус захисту S тільки тим особам, які мали своє останнє місце проживання в зонах, що підлягають окупації або в районах бойових дій в Україні. При цьому вводиться розподіл між регіонами, повернення до яких вважається "допустимим" або "недопустимим". Наразі до допустимих регіонів належать Волинь, Рівненщина, Львівщина, Тернопільщина, Закарпаття, Івано-Франківщина та Чернівці, як зазначено в повідомленні уряду.

У випадку, коли Державний секретаріат з питань міграції відмовляє в наданні статусу захисту на підставі того, що особа походить з регіону, куди повернення є прийнятним, видається розпорядження про депортацію.

Ще одна новація, що набирає чинності з 1 листопада, полягає в тому, що особи, які мають статус захисту S, зможуть залишатися в Україні протягом 15 днів на півроку, тоді як раніше цей термін становив 15 днів на квартал.

Польща продовжила тимчасовий захист українців до березня 2026 року. При цьому у команді президента Навроцького уточнили, що це останнє продовження тимчасового статусу для українців.

Новий закон, що набрав чинності з жовтня, також вніс корективи в умови отримання медичних і соціальних послуг. Прямі грошові виплати для українських біженців у Польщі не передбачені. Однак, право на виплати за програмою 800+ (допомога на дитину у розмірі 800 злотих щомісяця), а також на повноцінну медичну допомогу мають лише ті українці, які працюють і сплачують внески до ZUS (Заклад соціального страхування).

Починаючи з 1 лютого 2026 року, іноземцям, які працюють у Польщі, необхідно буде подати нову заявку на отримання допомоги 800+. Крім того, ZUS розпочне моніторинг професійної діяльності українських громадян. Також будуть перевірятися відомості з реєстру прикордонної служби: тривале перебування в Україні може призвести до втрати не лише фінансових виплат, але й статусу тимчасового захисту.

В Україні, що перебувають під тимчасовим захистом, мають можливість отримувати фінансову підтримку від держави в Чехії, проте ці виплати поступово зменшуються. Зокрема, допомога у вигляді прожиткового мінімуму, який становить 3130 чеських крон (близько 6200 гривень) на місяць, доступна лише протягом 150 днів. Після цього фінансова підтримка надається тільки для найбільш вразливих груп населення, таких як діти молодше 18 років, особи з інвалідністю та літні люди. Що стосується медичного страхування, то держава покриває його для всіх лише на 90 днів; після цього лише вразливі категорії та особи, які зареєстровані в службі зайнятості та активно шукають роботу, можуть розраховувати на продовження цього покриття.

"Чеська Республіка приймає найбільшу кількість українців на душу населення - майже 400 000. Солідарність та підтримка з боку чеської громади були вражаючими. Уряд, місцеві та регіональні органи влади разом з неурядовими та міжнародними організаціями успішно впоралися з ситуацією. Більшість українців працюють та інтегровані в суспільство. Тепер, коли тимчасовий захист незабаром завершиться, чеський уряд розпочав подвійний підхід: транзит українців з отриманням національного дозволу на проживання та підготовку підтримки для тих, хто хоче повернутися", - повідомила спеціальний посланник у справах українців у ЄС Ілва Йоханссон.

У той же час українці, що проживають у Чехії, не виявляють такого ж оптимізму щодо "подвійного переходу".

"Так званий подвійний підхід, оголошений чеським урядом, - переведення деяких українців на національні дозволи на проживання під час підготовки програм повернення - викликає низку правових та правозахисних питань. Запропонований спеціальний дозвіл на довгострокове проживання є дуже вибірковим, розробленим лише для "найкращих та найкваліфікованіших" заявників. Умови настільки суворі, що переважна більшість громадян України не в змозі їх виконати", - написала Вероніка Вічова у коментарі до посту Ілви Йоханссон.

У Німеччині одні з найкращих умов тимчасового захисту для українців. Люди, які не мають інших доходів, можуть претендувати на виплати Bürgergeld - приблизно 563 євро на дорослого, а також допомога на оренду житла та комунальні послуги та медичне страхування. Однак після низки змін ці виплати перенесли у Jobcenter - Центр зайнятості. Тож дорослим працездатним українцям пропонують роботу, на яку вони повинні зголоситись. Але якщо роботодавцю кандидат не підходить - виплати продовжують.

Ще у квітні 2025 року у Німеччині анонсували скорочення виплат Bürgergeld для українців і навіть внесли зміни до коаліційної угоди, однак вони поки що не набули чинності.

Основною причиною невдоволення німців щодо виплат для українських біженців є низький рівень їх працевлаштування. Згідно з даними Федерального агентства з праці Німеччини, на березень 2025 року 701 тисяча українців отримували Bürgergeld, з яких понад 500 тисяч були у віковій категорії від 15 до 66 років. В той же час лише близько 270 тисяч осіб працювали та сплачували внески до системи соціального страхування. Для порівняння, у Польщі більше 70% дорослих українців з тимчасовим захистом мають роботу.