Як наш мозок сприймає хід часу? Дослідники розкрили причини, чому грудень начебто наступає швидше з кожним роком.

Складається враження, що грудень приходить усе швидше. Здавалося б, тільки-но відзначали Пасху, а вже настав момент для встановлення ялинки. Дослідники стверджують, що таке відчуття зумовлене не календарними змінами, а певними особливостями функціонування нашого мозку.

Як йдеться у матеріалі The Conversation, люди насправді не "відчувають" час напряму. Для зору, слуху чи дотику в нас є спеціальні органи чуття, які реагують на світло, звук або тиск. Але для часу такого органу не існує -- у мозку немає "датчика часу".

Замість цього мозок оцінює час опосередковано -- через зміни й події. Він ніби підраховує, скільки всього сталося за певний проміжок. Чим більше подій і вражень, тим довшим здається час.

Це чітко видно в дослідженнях. Наприклад, рухоме або миготливе зображення сприймається як більш тривале порівняно з нерухомим, навіть якщо їх демонструють однакову кількість секунд. З подібної причини люди, які пережили сильні стресові ситуації — наприклад, автомобільну аварію, часто відзначають, що в той момент час "уповільнювався". Дослідження показують, що емоційно насичені події мозок запам'ятовує з більшими деталями, і в результаті вони здаються більш тривалими.

Науковці виокремлюють два способи сприймання часу. Перший з них – це "тут і зараз", коли нам здається, що час або повільно тече, або, навпаки, стрімко минає. Другий спосіб – це ретроспективний погляд, коли ми аналізуємо, скільки часу вже пройшло.

Це і є причиною популярного висловлювання про те, що "дні тягнуться, а роки минають швидко". У молоді роки ми переживаємо безліч нових вражень: перші кроки в школі, старт кар'єри, нові знайомства. Ці моменти наповнюють наше життя яскравими спогадами, і тому рік видається довгим і насиченим.

З часом більшість аспектів життя перетворюється на звичні будні: робота, поїздки, домашні справи. Такі дні можуть здаватися довгими, проте залишають по собі мало яскравих моментів. Коли в кінці року ми намагаємося оцінити пройдений час, виникає відчуття, що подій було не так уже й багато — і рік, здавалося б, пролетів непомітно.

Автор статті підкреслює: сповільнити час у певний момент досить просто, але це не завжди приносить задоволення — досить просто занудьгувати, наприклад, чекаючи на червоне світло або бездумно спостерігаючи за годинником. Проте, щоб рік не здавався занадто коротким у пам'яті, варто наповнювати його різноманітними подіями.

Цей текст стосується нових вражень, мандрівок, незвичайних активностей, а також збереження пам'яті про пережите — ведення щоденника або часті згадки про події, що вже відбулися. Саме різноманіття та яскравість спогадів, а не просто дати на календарі, формують враження про тривалість минулого року.