Яка ключова помилка Заходу ускладнює перемогу над Путіним?

Багато аналітиків і політиків на Заході недооцінювали рішучість путіна у війні, а також вважали, що економічні санкції швидко призведуть до колапсу і зупинки війни. Це виявилося невірним прогнозом, натомість твердження, що "путін може виграти" війну, залишається предметом гострих суперечок, а тому Захід продовжує надавати підтримку Україні, вважаючи її перемогу (чи принаймні недопущення перемоги росії) критично важливою для європейської безпеки

Якщо розглядати помилки, варто визнати, що Захід не врахував рішучість путіна та його готовність йти на значні жертви (на сьогоднішній день Росія зазнала втрат понад 1,2 мільйона загиблих і поранених солдатів). Крім того, було перебільшено вплив санкцій у короткостроковій перспективі, а також недооцінено стійкість російської економіки та вірогідність швидкого падіння України. Це, в свою чергу, призвело до затримок і недостатньої кількості постачань озброєння та допомоги Україні на початкових етапах війни.

Війна вже триває більше чотирьох років, і "перемога" Росії, особливо в її початковому аспекті, виглядає не лише складною через незламність Збройних сил України та підтримку з боку Заходу, а й практично неможливою.

Численні західні країни все ще дотримуються думки, що їхній основний пріоритет полягає в тому, щоб не дозволити Росії здобути перемогу та створити для України умови для переговорів з позиції сили.

Віра у швидку перемогу Росії виявилася хибною, проте переконання в її неминучій поразці також не є панівним.

Чотири роки війни стали значним уроком для путіна. Він усвідомив, що здобути перемогу над Україною, дотримуючись традиційних військових стратегій, майже неможливо. Тому він розглядає нові варіанти, які, за його планами, повинні забезпечити бажану перемогу. Путін зрозумів, що сподіватися лише на військову міць було не лише помилкою, а й стратегічним прорахунком.

Тепер путін сподівається, що комбінація військового тиску та внутрішньої дестабілізації примусить Україну погодитися на угоду на московських умовах, перш ніж Росія зіткнеться з суттєвими труднощами.

Путін починає сприймати політичну дестабілізацію України як важливий засіб для реалізації своїх амбітних цілей. Кремль може використовувати внутрішні конфлікти в Україні для ослаблення державного устрою та легітимності влади. Основна мета для нього полягає не лише в анексії територій, а й у сприянні руйнуванню української державності.

Завдяки своєму посереднику, йому вдалося переконати Дональда Трампа в одному з ключових аспектів, що сприяють дестабілізації ситуації в Україні - у тезі про нелегітимність українського уряду, зокрема президента Зеленського. Він виступив з ідеєю про необхідність проведення спочатку президентських, а потім і парламентських виборів, навіть в умовах воєнного стану.

Здається, що Кремль сприймає переговори не як кінцеву мету, а радше як тактичний засіб для отримання паузи або закріплення вигідного становища на фоні внутрішньої втоми українського населення.

Використовуючи політичну невизначеність, яку, за оцінками кремлівських експертів, може відчути Україна, Росія має намір у 2026 році завершити окупацію Донбасу, Запорізької області та, можливо, відрізати Україну від Чорного моря, здобувши контроль над лівим берегом Дніпра.

путіну надзвичайно важливо значно ослабити згуртованість українського народу і його бажання продовжувати захищати свою країну та спробувати розділити українське суспільство, сформувати у певної його частини протестні настрої і невдоволення діями.

Декілька аналітиків вважають, що в Путіна немає підстав відмовлятися від своїх вимог: він прагне, щоб Україна віддала останні 20% Донецької області, які залишаються під її контролем; щоб міжнародна спільнота визнала всі окуповані території частиною Росії; щоб українська армія була істотно послаблена; а також щоб питання про вступ України до НАТО було остаточно закрите.

Нині є кілька можливих варіантів розвитку подій. Дональд Трамп може спробувати змусити Україну піти на перемир'я на умовах, неприйнятних для її народу.

Президент Трамп дав зрозуміти, що може "відсторонитися" від ситуації, якщо Україна чи Росія не погодяться на американські пропозиції. На минулому тижні він зазначив: "Іноді варто дозволити людям самим розібратися у своїх відносинах".

Це може залишити Україну без критично важливих розвідувальних даних США, які потрібні для виявлення російських безпілотників і нанесення ударів по об'єктам енергетичної інфраструктури.

Інший варіант розвитку подій полягає у тому, що війна може просто затягтися, і російські війська продовжуватимуть повільно просуватися на сході.

Нова стратегія національної безпеки, запропонована адміністрацією Трампа, стверджує, що Росія вже не є загрозою для існування Сполучених Штатів і акцентує увагу на необхідності "відновлення стратегічної стабільності".

Отже, враховуючи, що підтримка України з боку Сполучених Штатів стикається з суттєвими сумнівами, постає питання: які альтернативні дії могли б вжити Україна, Європейські країни та навіть Китай?

Фіола Хілл, старший науковий співробітник Центру вивчення США та Європи в Інституті Брукінгса, яка раніше працювала в Раді національної безпеки США під час першого президентського терміну Дональда Трампа, зазначає, що головною перевагою путіна є те, що багато людей вважають, що Україна зазнала поразки. "Насправді ж, зараз вона має найпотужнішу армію в Європі", – підкреслює вона.

Санкції все ще діють. Безсумнівно, економіка Росії переживає важкі часи. Інфляція досягла 8%, ключова процентна ставка становить 16%, темпи економічного зростання значно уповільнилися, бюджетний дефіцит збільшується, реальні доходи населення знижуються, а податки на споживання зростають.

У доповіді для платформи Peace and Conflict Resolution Evidence говориться, що ресурс військової економіки росії закінчується.

"На даний момент економічні можливості Росії для фінансування війни значно знизилися в порівнянні з початком 2022 року", -- підкреслюють автори.

Проте наразі жодні з цих факторів, здається, не вплинули на позицію Кремля — і це частково пояснюється тим, що бізнес виявив способи обійти накладені обмеження, зокрема, транспортуючи нафту за допомогою танкерів, що входять до так званого "тіньового флоту".

Том Кітінг, керівник Центру фінансів і безпеки у RUSI, висловив думку, що заходи санкцій, про які говорив Захід, були неясними та мали забагато прогалин.

Він зазначив, що Росія зможе обійти нещодавні американські санкції щодо двох великих нафтових компаній, "Лукойлу" та "Роснафти", шляхом повторної маркировки нафти, що експортується, як продукції компаній, на які ці обмеження не поширюються.

Кітинг підкреслює, що для ефективного впливу на військову економіку Росії Захід повинен ввести повне ембарго на російську нафту та повністю реалізувати вторинні санкції проти тих країн, які продовжують її купувати.

З теоретичної точки зору, санкції мають потенціал впливати на суспільну свідомість.

У жовтні опитування, проведене державним Центром вивчення громадської думки (ВЦВГД), показало, що 56% респондентів заявили: почуваються "дуже втомленими" від конфлікту, порівняно з 47% минулого року.

Проте експерти з росії сходяться на думці, що більшість російського суспільства продовжує підтримувати стратегію путіна.

Мік Раян, екс-генерал-майор Австралії, а в даний час науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень, зазначає, що глибокі удари не є універсальним вирішенням проблеми.

"Ці військові операції мають величезне значення, проте їх недостатньо, щоб примусити путіна до переговорів або забезпечити Україні перемогу у війні," - зазначає Райан.

За інформацією Сідхарта Каушала, старшого наукового співробітника з питань оборони в аналітичному центрі Королівського інституту об'єднаних служб (Rusi), низка потужних атак може суттєво пошкодити енергетичну та військову інфраструктуру Росії, а також спричинити зменшення її запасів ракет для протиповітряної оборони.

Водночас Україна має потенціал суттєво посилити свої військові можливості через мобілізацію, зокрема знизивши призивний вік. Наразі вона займає друге місце в Європі за чисельністю армії (після Росії) і є однією з найсучасніших, але навіть їй нелегко підтримувати стабільність на фронті, що простягається на 800 миль.

Фіона Хілл вважає, що Україна усвідомила уроки історії та негативні наслідки Першої світової війни, які призвели до занепаду європейських імперій XX століття, котрі не змогли відновити демографічний ріст.

Несподіваним учасником є Китай.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін -- один із небагатьох світових лідерів, кого путін слухає.

Військова індустрія Росії значною мірою покладається на імпорт з Китаю товарів подвійного призначення, включаючи електронні пристрої та обладнання, що може бути використане як в цивільних, так і в оборонних секторах.

Якщо Пекін прийме рішення, що тривання конфлікту вже не відповідає інтересам Китаю, це суттєво позначиться на позиції Кремля.

На сьогоднішній день США не вживають жодних заходів, щоб заохотити чи змусити Китай чинити тиск на Росію. Отже, основне питання полягає в тому, чи буде Сі Цзіньпін готовий самостійно здійснити певний вплив.

Однак, якщо Росія збільшить напругу, якщо світові ринки зазнають нестабільності, а Сполучені Штати запровадять вторинні санкції щодо Китаю у відповідь на його закупівлю дешевих російських енергоресурсів, тоді позиція Пекіна може зазнати змін.

Проте наразі путін впевнений, що має перевагу, оскільки час працює на нього. Експерти вважають, що чим довше триватиме ця війна, тим більше знижується моральний дух українців, союзники стають менш єдиними, а росія може здобути ще більше територій на Донбасі.

"Ми або звільнимо ці території силою, або українські війська залишать їх," -- заявив Путін минулого тижня. І це неможливо буде змінити.

На цьому етапі важливою віхою в процесі є Давос. У 2026 році на Світовому економічному форумі (ВЕФ) Україна має реальні шанси на досягнення позитивних результатів завдяки високому рівню участі та чітко визначеному порядку денному. Головні сподівання зосереджені на залученні інвестицій і зміцненні міжнародних гарантій безпеки. Серед ключових подій форуму, що відбудеться з 19 по 23 січня, очікується можливе підписання угоди про відновлення України на післявоєнний період між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом, яка може сягати близько $800 млрд.

Україна має намір залучити інвестиції на рекордні 1 трильйон доларів в рамках програми відновлення. Основний акцент буде зроблено на енергетичній сфері, оборонній промисловості та технологічних інноваціях.

Ключовим сигналом для інвесторів стане обговорення історичного лістингу Kyivstar на Уолл-стріт, яке продемонструє впевненість міжнародних інвесторів у перспективі країни. У 2026 році традиційний павільйон України буде зосереджений на темах інновацій, сталого миру та безпеки. Програма передбачає дискусії про створення "енергетичної фортеці" Європи на основі українських газових сховищ та відповідної інфраструктури.

Успіх України визначається її здатністю переконати світових лідерів у надійності захисту інвестицій та гарантованій безпеці в умовах триваючого геополітичного суперництва та "ерозії довіри", про яку йдеться у звітах організаторів ВЕФ, що стосуються глобальних ризиків на 2026 рік.

Перед форумом Дональд Трамп висловив кілька гострих думок, що задають настрій майбутньому заходу: він відкрито стверджував, що нібито саме Україна, а не Росія, ставить під загрозу укладення мирної угоди.

Прогнозується, що президент США буде виступати за терміновий старт офіційних переговорів з Москвою. Цю ініціативу також підтримують деякі лідери європейських країн.

Однак Велика Британія виступає проти ініціативи лідерів Франції та Італії щодо відновлення прямих перемовин з Путіним, повідомила міністр закордонних справ Великобританії Іветт Купер.

"Ми спостерігаємо надзвичайну рішучість України, яка за підтримки США та Європи працює над створенням мирних планів, що включають гарантії безпеки. Проте поки що не маю підстав стверджувати, що Путін готовий до переговорів або обговорень," - наголосила міністерка.

Саме тому, за словами голови британського МЗС Іветт Купер, тиск на москву треба посилювати -- і робити це за допомогою санкцій та військової підтримки.

Американський сенатор-республіканець Роджер Вікер зробив промову на захист України, водночас жорстко критикуючи кремлівського лідера.

Україна вже тривалий час не має довіри до щирості путіна. Сподіваємось, що Трамп також зверне увагу на думку свого однопартійця.

Для України участь у Давосі є можливістю перетворити економічні інтереси Трампа на стабільну військову та політичну підтримку.

Будемо сподіватися, що так і буде.