Як навесні здійснити щеплення вишні: корисні рекомендації для новачків
Існує три ключові методи щеплення дерев.
Досвідчені садівники давно знають, коли прищеплювати вишню найкраще. Ідеальний період настає ранньою весною. У цей час починається активний сокорух - завдяки цьому живці або прищепа будуть швидше зростатися з підщепою.
У даній темі існує три ключові принципи:
Для першого разу найкраще використовувати найближчу культуру - вишню. Наприклад, для омолодження саду можна зробити щеплення на старе дерево. Якщо взяти морозостійкий сорт, то ви зробите свою вишню більш стійкою до хвороб. Таким же чином легко підвищити врожайність рослини.
В інтернеті можна натрапити на безліч рекомендацій, але не завжди вони є достовірними. Наприклад, питання про можливість щеплення вишні на абрикос залишається досить суперечливим, незважаючи на те, що ця практика має певну популярність. Ці рослини належать до різних підгруп ботанічного роду, що суттєво впливає на їхню здатність до сумісного зростання.
Навіть якщо рослина приживеться, результат швидше за все розчарує. У такого дерева буде короткий термін життя, слабкий ріст і погана холодостійкість.
Іншим невдалим рішенням буде спробувати прищепити шовковицю на вишню, оскільки ці рослини мають значні відмінності.
Оптимальним вибором буде дика вишня або черешня. Слива теж може стати варіантом, але її сумісність не така висока.
Якщо ви не знайомі з процесом щеплення черешні на вишню, корисно ознайомитися з різними методами та обрати найефективніший для вашої ситуації.
Кісточкові дерева найкраще прищеплювати до кінця квітня. Правильні терміни - запорука того, що судинна система прищепи і підщепи "зростуться", все приживеться і дерево зміцніє.
Для виконання щеплення рекомендується використовувати садовий або канцелярський ніж. Крім того, слід підготувати:
Необхідно ретельно підготуватися перед щепленням вишні, інакше можуть виникнути проблеми.
Існує безліч різних способів прищеплювати дерева, але ми розглянемо найпопулярніші.
Окулірування забезпечує зменшення ушкоджень для підщепи. Навіть якщо щеплення не приживеться, розріз на корі основного дерева загоїться, не створюючи жодних ускладнень.
Для цього методу треба вибрати найміцнішу і найбільшу бруньку на живці. Зрізаємо її навскоси гострим лезом, захоплюючи трохи кору. Свіжий зріз прищепи обмотуємо вологою тканиною, щоб він не висох.
Далі робимо Т-подібний надріз, відвертаємо кору по горизонтальній смузі і вставляємо туди прищепу. Кору повертаємо на місце, герметизуємо все замазкою і щільно обмотуємо зверху ізоляційною стрічкою або скотчем.
Ще одна поширена техніка щеплення полягає у використанні розщепу. Навіть у початківців відсоток приживлюваності досягає 90%. Цей метод особливо корисний для заміни або оновлення крони дерева. Проте варто зазначити, що підщепа під час процедури зазнає суттєвих травм. Живці прищеплюють на основні, скелетні гілки, які мають товщину не менше 3 см.
Для прищеплення використовують живець, що має не менше чотирьох бруньок. Нижню частину живця зрізають під кутом і обгортають вологою тканиною. У той же час, верхню частину підщепи зрізають горизонтально і роблять глибокий розщеп (3-4 см). У цей розщеп вставляють прищепу, після чого краї щільно затягують і фіксують.
На завершення ми розглянемо простий метод щеплення. Цей спосіб має одну важливу умову: для успішного результату діаметр щепи повинен відповідати діаметру підщепи.
Ще одна проблема полягає у вразливості зони зрощування. Протягом перших кількох років її можуть пошкодити сильні вітри або снігопади.
Для реалізації цього методу необхідно виконати косий зріз на прищепі та підщепі довжиною приблизно 4-5 см. Сполучіть зрізи один з одним і закріпіть їх.
Для того щоб визначити, чи вдалося вам провести щеплення, необхідно почекати близько місяця. Якщо процедура була успішною, на дереві з'являться набряки, і бруньки почнуть розкриватися.
