Як проросійський претендент у Румунії здобув лідерство на виборах і чи змінить це напрямок країни на схід?
25 листопада в Румунії відбувся перший раунд президентських виборів, який став справжнім сюрпризом. Однак, цей сюрприз мав негативний відтінок.
Під час першого туру було поламано сценарій, коли фаворитом мав стати чинний прем'єр-міністр Марчел Чолаку, а його найзручнішим опонентом - лідер Альянсу за об'єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон.
Замість цього результати першого туру додали відчуттям гостроти - у другому турі зійдуться кардинально протилежні за поглядами та світоглядом кандидати: просхідний та прозахідний.
Румунія стоїть перед важливим вибором, оскільки їй слід самим визначити напрямок розвитку своєї країни. Цю тему висвітлюють Сергій Герасимчук та Ростислав Клімов у статті для Ради зовнішньої політики "Українська призма", яка розглядає питання: чи зможе Румунія уникнути проросійського курсу та зберегти свій європейський шлях. Нижче наведено короткий огляд цієї статті.
Перший етап президентських виборів виявився сповнений несподіванок.
Основною подією стало здобуття першого місця ультраправим незалежним кандидатом Келіна Джорджеску, якого часто не враховували в соціологічних опитуваннях та при складанні прогнозів щодо післявиборчого розподілу сил.
Дещо несподіваним став вихід у другий тур і очільниці Союзу порятунку Румунії (USR) прозахідної Елени Ласконі. Хоча лідерка USR і фігурувала серед фаворитів перегонів, однак мало хто вірив у її успіх.
І звичайно, сенсацією стало те, що у другому турі вперше за багато років немає представників пари PNL-PSD, а це означає, що після 10-річного президентства націонал-ліберала Клауса Йоганніса Румунія стоїть на порозі значних змін і трансформацій. Характер цих змін буде зрозумілий лише після парламентських виборів, що пройдуть вже 1 грудня, та другого туру президентських виборів, які відбудуться за два тижні.
Таким чином, поки ключові учасники кампанії обливали один одного та незалежних кандидатів брудом, на перший план вийшов Келін Джорджеску.
Велика кількість румунських виборців вирушила на дільниці з прагненням до рішучих, конкретних і зрозумілих перетворень, тому протестні настрої та невдоволення існуючою системою мали суттєвий вплив на результати виборів.
Ці чинники виявилися справжнім "асом в рукаві" Джорджеску.
Лише після виборів румунські та міжнародні ЗМІ почали звертати увагу на ультранаціоналістичну та релігійну риторику Джорджеску, його відкрите антипатій до Заходу, "героїзацію" диктатора Антонеску, а також зв'язки з неоднозначною постаттю російської політики Александром Дугіним. Крім того, його критика ЄС та НАТО, а також дружні стосунки з Москвою викликали широкий резонанс і навіть шок у суспільстві.
Слід акцентувати увагу на характеристиках виборців, які підтримали кандидата, що здобув перемогу в першому турі президентських виборів. Зокрема, 31% молоді віком від 18 до 24 років віддали свої голоси за Джорджеску.
Водночас лише 13% виборців із вищою освітою підтримали його кандидатуру.
Підтримка молоді, серед іншого, може пояснюватися проактивною кампанією у соціальній мережі TikTok, де він просував меседжі про "справжнього румуна" та "сильного лідера".
Результат очільниці партії USR Елени Ласконі натомість є більш закономірним та зрозумілим.
Вона енергійно здійснювала виборчу кампанію, відзначилася на дебатах і отримала підтримку від екс-прем'єра Людовіка Орбана - це ключові чинники, які сприяли її виходу у другий тур.
Другий раунд президентських виборів у Румунії, безумовно, обіцяє бути надзвичайно напруженим та знаковим.
Попри деяке посилення популістських настроїв у румунській політиці, великою мірою можна очікувати, що більшість виборців оберуть кандидатуру, яка підтримує європейські цінності.
Наступні два тижні виявляться випробуванням для румунського виборця на предмет його поміркованості та обачності, а також для проєвропейських сил у їхній здатності об'єднатися і знайти спільні рішення, щоб протистояти наступу ультраправих.
