Як Сполучені Штати тиснуть на Україну: які переваги принесе угода щодо корисних копалин і чи можна очікувати надання гарантій безпеки.
У понеділок, 24 лютого, через три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії, до Києва приїхали 14 очільників глав держав, урядів і європейських інституцій на знак солідарності з Україною.
Перед розширеною зустріччю з українським керівництвом багато учасників також підключилися онлайн, в той час як Сполучені Штати продовжували тиснути на Україну з вимогою відкликати щорічну резолюцію ООН, що засуджує дії Росії. У понеділок, 24 лютого, на Генеральній асамблеї заступниця постійного представника США при ООН Дороті Ші виступила проти резолюції, ініційованої Україною та ЄС, підкреслюючи, що попередні документи, які засуджували агресію РФ, не змогли зупинити конфлікт. В результаті Генеральна асамблея ухвалила обидві резолюції: одну від України та ЄС, що засуджує російську агресію (США та РФ проголосували проти), та іншу від США під назвою "Шлях до миру", в якій на Росію не покладається жодна відповідальність, а лише висловлюється "скорбота з приводу трагічної загибелі людей в рамках російсько-українського конфлікту".
Це лише укріпило думку в європейських столицях, що адміністрація США готова будь-якими засобами домогтися розрядки відносин з Москвою. Напередодні голосування в ООН, у бесіді з CNN спеціальний представник Трампа по Близькому Сходу Стів Віткофф, який також відповідає за зв'язки з Кремлем і нещодавно брав участь у перших за три роки переговорах з російською стороною в Саудівській Аравії, зазначив, що "війна була ініційована, і не обов'язково росіянами, оскільки обговорення можливого вступу України до НАТО стало реальною загрозою для Росії". Міністр оборони США Піт Гегсет і радник Трампа з національної безпеки Майк Волтц також з'явилися в ефірі Fox News Sunday, ухиляючись від характеристики Росії як агресора та заперечуючи ймовірність вступу України до НАТО.
Головним каменем спотикання між Києвом і Вашингтоном зараз є угода про рідкоземельні метали, переговори щодо якої, за словами українських урядовців, перебувають на завершальній стадії. ТСН.ua вже писав, що це була ідея уряду Зеленського запропонувати команді Трампа спільне партнерство щодо видобутку українських корисних копалин в обмін на подальшу американську допомогу. Проте адміністрація Трампа записала в угоду надану США грантову допомогу Україні за президентства Байдена як борг, який Київ має віддати. Причому кратно більший борг у $500 млрд, хоча Україна отримала від США лише $100 млрд.
Отже, яким чином можна описати нинішні стосунки між США та Україною? Чому адміністрація Трампа вживає тиск на Київ, застосовуючи проросійську риторику? Які наслідки матиме угода з Америкою щодо видобутку українських рідкоземельних металів? Дізнайтеся більше в матеріалі на ТСН.ua.
Як пише Financial Times, під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом у Києві 12 лютого, Володимир Зеленський був нібито "дуже розлюченим", а з-за дверей чулися крики через деталі угоди й тиск з боку Вашингтона підписати її негайно. Тоді документ не підписали, а його деталі продовжили обговорювати на Мюнхенській конференції з безпеки, де американську делегацію очолював віцепрезидент Джей Ді Венсом. Як відомо, він навіть відмовився від зустрічі з Зеленським, поки українська сторона не підпише угоду в тому вигляді, як її до Києва привіз Бессент. Втім, зустріч Зеленського та Венса все ж відбулася, а угоду домовилися доопрацювати.
У понеділок, 24 лютого, Дональд Трамп повторив, що протягом двох тижнів може зустрітися з Володимиром Зеленським, щоб підписати угоду про спільний видобуток українських корисних копалин. За його словами, США та Україна дуже близькі до узгодження остаточного тексту, додаючи, що Верховна Рада має проголосувати за цей документ, при цьому не обіцяючи аналогічного затвердження Конгресом США.
"Ми дуже близькі до угоди, за якою ми отримаємо назад свої гроші протягом певного періоду часу. Але це також дає нам щось, що, на мою думку, є дуже корисним для їхньої (української - Ред.) економіки, для них як країни", - сказав Трамп.
За інформацією Axios, проєкт угоди передбачає створення Інвестиційного фонду реконструкції, яким Україна та США керуватимуть спільно, для вкладення коштів у проєкти в Україні та залучення інвестиції для збільшення розвитку, в тому числі в таких сферах, як видобуток корисних копалин і порти. Також, як пише видання, це передбачатиме відшкодування США частини їхніх витрат пов'язаних із "захистом, реконструкцією та поверненням України" до її довоєнного ВВП. У документі також міститься пункт про розробку родовищ на "тимчасово окупованих РФ територіях, якщо вони будуть деокуповані". Разом із тим, принаймні поки що, в тексті угоди немає ні слова про військові зобов'язання чи гарантії безпеки з боку США.
23 лютого, в неділю, під час значної пресконференції Володимир Зеленський висловив думку, що "гранти, надані адміністрацією Байдена, не слід вважати боргами". Останнім часом Дональд Трамп постійно підкреслює, що США надали Україні 350 мільярдів доларів, в той час як Європа виділила лише 100 мільярдів у вигляді позик, які Україна зобов'язана повернути. Тому, на думку Трампа, і Сполучені Штати очікують повернення своїх коштів. Однак президент Зеленський слушно наголосив, що ця американська допомога у формі грантів є результатом двопартійної підтримки в Конгресі, де були ухвалені відповідні законодавчі ініціативи. Законодавчі рішення не мають зворотної сили, незважаючи на заяви Трампа.
Крім того, у проекті угоди, яку Скотт Бессент доставив до Києва 12 лютого, зазначалося, що Україна повинна США $500 млрд. Однак насправді за три роки активних бойових дій Україна отримала від США приблизно $100 млрд. Пояснити, звідки в адміністрації Трампа взялася така захмарна сума, не вдається. Як слушно підкреслив президент Франції Еммануель Макрон, сидячи в понеділок, 24 лютого, поруч із Дональдом Трампом в Овальному кабінеті, Європейський Союз забезпечив 60% усієї допомоги Україні - це кредити, гарантії та гранти. Фрагмент відео, де Макрон публічно спростовує відверту неправду Трампа, вже став вірусним у світових ЗМІ та соцмережах.
"Я хочу діалогу з Трампом. Я не підписую те, що будуть виплачувати 10 поколінь українців. Якщо умова сьогодні така, що США кажуть, ми вам дамо допомогу, але ви повинні її повернути з прибутком для США - це угода. Це угода - не грант. Це нова угода. І я сказав, що я готовий до такого діалогу", - заявив президент Зеленський у неділю, 23 лютого на пресконференції.
Макрон завітав до Трампа, щоб обговорити деталі європейської миротворчої місії, яку планують розгорнути в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Цю ініціативу активно просуває президент США, сподіваючись досягти домовленості з лідером Кремля. Однак візит французького президента до Вашингтона більше нагадував лекцію для Трампа, який, на жаль, перебуває під впливом російської пропаганди і має ілюзії щодо швидкої угоди з Путіним. Коли журналіст запитав Трампа про його думку щодо Путіна, той відмовився вважати його диктатором, зауваживши, що не "вживає такі терміни легковажно", сидячи поруч із Макроном.
Трамп знову висловив думку, що конфлікт між Росією та Україною може бути вирішений протягом кількох тижнів. Він також зазначив, що Україні, хоча це й буде складно, вдасться повернути деякі з територій, що були окуповані Росією. У неділю, 23 лютого, в ефірі CNN спеціальний представник Трампа по Близькому Сходу, який також веде переговори з російською стороною, заявив, що "стамбульські угоди", про які говорить Путін вже близько двох років, можуть стати основою для досягнення мирної угоди між Україною та Росією.
Нагадуємо, що ці пропозиції з Кремля включають в себе: відмову України від прагнення вступити до НАТО (при цьому Москва, здається, не проти членства України в ЄС); зменшення чисельності Збройних сил України; збільшення ролі російської мови в Україні; а також визнання окупації Криму та чотирьох українських регіонів, які Путін у вересні 2022 року незаконно інтегрував до російської конституції.
"Ми дуже близько підійшли до того, щоб щось підписати. Це буде чудовий день. Президент (Трамп - Ред.) розуміє, як укладати угоди. Угоди працюють лише тоді, коли вони вигідні всім сторонам. Єдиний шлях покласти край різанині -- це говорити з лідерами обох залучених країн. Я їздив до Росії. У мене була зустріч з Путіним. Це була тривала і позитивна зустріч", - заявив Стів Віткофф.
Однак, після того як США виявили підтримку Росії, Білорусі, Угорщині та іншим країнам в ООН проти резолюції України та Європейського Союзу, що засуджує агресію Москви, стало зрозуміло, що щось пішло не так. Під час прес-конференції Трампа та Макрона кремлівські медіа розповсюдили слова Путіна, який стверджував, що "Трамп прагне поліпшити ситуацію в Україні", вважаючи, що Володимир Зеленський цьому перешкоджає. Тепер стає зрозуміло, звідки взялася думка в оточенні Трампа про те, що саме український лідер нібито заважає завершенню конфлікту. Проте найбільш інтригуючим моментом виступу Путіна була не тільки "нелегітимність" Зеленського, про яку настійливо говорять у Кремлі, а також пряма пропозиція для США щодо спільного освоєння родовищ рідкоземельних металів у Росії та на тимчасово окупованих українських територіях.
У понеділок, 24 лютого, Трамп дійсно згадав, що веде переговори з Росією щодо "значних угод у сфері економічного розвитку". Проте, досягнення таких угод видається малоймовірним, поки діють західні санкції. Наразі, за словами Стіва Віткоффа, адміністрація Трампа зосередилася на "отриманні широкого доступу до родовищ українських рідкоземельних елементів". Як зазначила перша віцепрем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко, лише на тимчасово окупованих українських територіях зосереджено корисних копалин приблизно на $350 млрд.
"Україна дійсно володіє значними запасами титану, літію, урану та рідкісноземельних металів. Наша мета полягає не лише в експорті цих ресурсів, а також в залученні інвестицій для переробки та розробки родовищ. Перед країною стоїть важливе завдання актуалізувати геологічну інформацію", - зазначила Юлія Свириденко.
Американські медіа повідомляли, що адміністрація Трампа намагалася переконати президента Зеленського укласти угоду, за якою значні доходи від українського видобутку корисних копалин переходили б до США, натомість не отримуючи жодних гарантій безпеки з американського боку. Відомо, що в цей період Київ та Вашингтон працюють над уточненням суперечливих аспектів цієї угоди щодо надр, яка ще два тижні тому виглядала як "порожній чек" — термін, що часто вживають республіканці, описуючи фінансову допомогу Україні. Крім того, Володимир Зеленський нагадав американським партнерам, що присутність їхніх компаній в Україні не змогла запобігти подальшій агресії з боку Путіна в 2014 та 2022 роках. Отже, стає очевидним, що США повинні забезпечити більш ефективний захист своїх інвестицій в Україні.
На телеканалі Fox News радник з національної безпеки Дональда Трампа, Майк Волтц, висловив думку, що Україна володіє значними запасами алюмінію, галію, тритію та одними з найбільших титанових ресурсів у Європі. Однак, для того щоб максимально реалізувати потенціал видобутку, необхідні інвестиції. За словами Волтца, США захищатимуть свої інтереси в Україні, оскільки це є "оптимальною гарантією безпеки" для Києва та важливим елементом стабільності в регіоні. Він також зазначив, що якщо американська сторона сподівається укласти угоду з Путіним про припинення вогню, покладаючись на обмежений контингент європейських миротворців без надійних гарантій з боку США, це призведе до невдачі, адже Путін проігнорує будь-які домовленості. Цю тему Волтц обговорить з Дональдом Трампом і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером під час свого візиту до Вашингтона цього тижня.
