Як українці атакували Кримський міст і які наслідки це матиме?
Опора мосту настільки масивна, що конструкція не може просто так зруйнуватися від вибуху, але охорона об'єкта виявилася недостатньо надійною.
Уранці 3 червня Україна здійснила третю атаку на Кримський міст, використовуючи підводні вибухівки. "Бог любить трійцю, а СБУ завжди реалізує свої плани до кінця і не повторюється", - зазначив керівник СБУ Василь Малюк, коментуючи напад. Внаслідок цього окупанти двічі перекривали автомобільний рух через міст протягом дня, а близько 18:00 російські ЗМІ повідомили про відновлення руху.
Але під опори мосту заклали 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті, вибух пошкодив підпірки мосту на рівні дна. Силовики повідомляють, що стан конструкції наразі аварійний. А експерти кажуть - скластися, як картковий будиночок, така споруда і не може, але це не значить, що ще довго простоїть і служитиме окупантам. Головне - вони вкотре отримали удар звідти, звідки не чекали. Точніше, чекали, але пропустили його - у саму щелепу.
Операція тривала кілька місяців під особистим наглядом генерала Малюка, повідомляють у СБУ. Які саме засоби використовувалися – звісно, не розголошується, проте аналітики Defense Express припускають, що одним з можливих варіантів для ураження переправи міг стати дрон "Толока" (з дальністю у різних модифікаціях - 1200-2000 км та вагою бойової частини від 500 до 5000 кг). Іншою можливістю є використання вибухівки, доставленої підводним дроном "Марічка", анонсованим ще в серпні 2023 року.
Його дальність ходу до 1000 км, а нести може до 1000 кг. Підводний дрон міг бути встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Так чи інакше - унікальна спецоперація завершилася активацією вибухового пристрою о 4.44 ранку і пізніше - ще одного, і змусила росіян призупинити рух не тільки мостом, а й пасажирського морського транспорту в бухті Севастополя. "Навіть не уявляєте, який обсяг завдань треба виконати, щоб підірвати Кримський міст", - захоплено говорить військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський.
Це не обов'язково може бути "Марічка", зазначає військовий аналітик Павло Нарожний, підкреслюючи, що факт мінування вже встановлено. Швидше за все, мова йде про цілеспрямований вибух, в якому використовувався якийсь кумулятивний снаряд. "Варіанти можуть бути різними, - говорить він. - Найважливіше - це здійснити контрольований вибух, що створює отвір у середині опори". Інженер-проєктувальник Дмитро Макогон нагадує, що під час вибуху фури на мосту в жовтні 2022 року використовувалося 21 тонна вибухівки. Для підводного підриву, однак, потрібно менше. "На мосту підрив видно як на долоні: основна енергія йде вгору, тоді як у воді вона розподіляється інакше, - пояснює він. - Вода не дозволяє хвилі вибуху розходитися далеко, тому більше енергії спрямовується на конструкції". Проте, за словами інженера, зруйнувати опору ззовні надзвичайно складно. Для контрольованого вибуху проводяться точні розрахунки, і вибухівка закладається в спеціально визначені точки, щоб забезпечити гарантоване руйнування. А спецоперації, звісно, відбуваються в зовсім інших умовах.
На думку військового аналітика Олексія Гетьмана, можливо, остання спроба знищення мосту була лише тестом для оцінки його обороноздатності. "Головне, що вдалося наблизитися до об'єкта, використовуючи підводні дрони (як натякнула СБУ), і це означає, що буде можливість повторити спробу, цього разу з більшими обсягами вибухівки", - зазначає він. Експерт вважає, що це продовження програми "Павутина", спрямованої на знищення аеродромів і мостів, і якщо перша спроба не увінчалася успіхом, варто ставитися до цього спокійно. Вже точно відомо, що доступ до мосту є, і російські сили не змогли перехопити наші засоби ураження, незважаючи на посилену охорону об'єкта. "Якщо знаєш, як підійти, то наявність однієї чи двох гранат не має великого значення", - додає експерт.
Військовий аналітик Сергій Грабський підкреслює, що називати цю спробу невдалою абсолютно неправильно. "Навпаки, те, що вдалося провести тестування вибуху і заблокувати рух на мосту, - це значний успіх," - зазначає він. Російська сторона не може собі дозволити тривалі зупинки в русі, і навіть ставлячи під загрозу життя своїх громадян, вона відновлює його, створюючи ілюзію стабільності. "Їм, звісно, не шкода тих людей, але ми все ще піддаємося цій маніпуляції," - вважає експерт.
НЕ ТАК ПОШКОДЖЕНО, ЯК ІМІДЖЕВІ ВТРАТИ
Кримський міст є символом безкарності агресорів, які на певному етапі безперешкодно діяли на українських землях. Як зазначив глава ГУР Кирило Буданов, це "зайва конструкція". Він ніби створює ще одну штучну лінію, що з'єднує нас із росіянами. Знищення цього мосту матиме величезне моральне значення для українців. Однак, як підкреслює військовий аналітик Павло Нарожний, міст виконує не лише символічну, а й логістичну функцію. Хоча через нього вже не транспортують боєприпаси чи паливо, він залишається важливим для перевезення особового складу, їжі, води та запчастин — всього, що не є вибухонебезпечним. "Небезпечні вантажі не перевозять, оскільки другий удар по мосту стався, коли на ньому була вантажівка з паливом, після чого його ремонтували протягом півроку", — наголошує фахівець. "Це був би справжній подарунок для українських Сил оборони", — додає Грабський.
Після того інциденту російські сили перейшли до використання паромної переправи в Керч, проте зазнали атак з дронів та ракет "Нептун". "Постраждали пороми, здатні перевозити кілька залізничних вагонів. Тож їм довелося перейти на залізничний транспорт", - зазначає Нарожний. Єдина залізнична лінія, що з'єднує Крим з Росією, проходить через Маріуполь та Мелітополь, але вона також піддається небезпеці через постійні обстріли. "Дрони, HIMARS та артилерія мають змогу вражати залізничні колії - нещодавно стався вибух у Мелітополі, коли паливо перевозили в Крим через цю єдину гілку", - пояснює пан Павло. "Отже, міст продовжує використовуватися для транспортування військових вантажів". Удар по мосту матиме істотне логістичне значення: великі обсяги товарів доведеться доставляти морем або літаками, якщо руйнування стануть серйозними і рух доведеться обмежувати або зупиняти. Доставити великі обсяги повітрям буде складно, адже українські дрони слідкуватимуть за ситуацією. "Це вплине на економіку півострова, де досі активно функціонують туристичний та аграрний сектори. Вирощують рис, пшеницю та кукурудзу, і їм потрібно якимось чином вивозити їх до Росії", - підкреслює Нарожний.
Сергій Грабський впевнений, що військова доцільність знищення мосту є мінімальною, оскільки його потужності не задовольняють потреби російської армії. "Це скоріше символічний акт, а не військова необхідність," - підкреслює він. "Ця транспортна артерія вже не є настільки важливою для нас, щоб витрачати величезні ресурси (які, до речі, у нас обмежені) на її знищення." Тим часом, операція СБУ ще раз демонструє, що Росія не здатна захистити свої стратегічні об'єкти, і це є найзначнішим аспектом. "Ми безперешкодно уражаємо найбільш вразливі цілі в РФ щодня, що свідчить про її нездатність забезпечити внутрішню безпеку і стабільність. Будь-яка іскра може призвести до вибуху, який кремлівський режим не зможе загасити," - наголошує Грабський. Навіть непрофільний підрозділ Сил оборони (адже підводні акції не є звичною справою для СБУ) зміг дістатися до добре захищеного мосту. "Як саме це вдалося, я намагаюся зрозуміти, хоч і маю відповідні знання," - додає Сергій.
ЧАСТКА МОСТУ - ВІДНОВЛЕННЯ У ПЕРЕДЧУТТІ НОВИХ НАСТУПІВ
Така конструкція зводиться, враховуючи можливі ризики та навантаження. "Умовно кажучи, щоб корабель чи крига врізалися в опору, а вона витримувала, - говорить Павло Нарожний. - Навіть якщо ядерний вибух станеться поряд, але не буде спрямований - він її не зруйнує". Але тепер всередині залізобетонної конструкції є отвір. Там - сталева арматура і вона зараз має швидко іржавіти під дією морської води, бо вже не захищена бетоном. "І питання часу - коли вона зруйнується від корозії, - вважає військовий експерт. - Гадаю, конструкція порушена і просто залатати діру - не варіант, муситимуть знести і іншу опору зводити. Більш ніж впевнений, що це величезні проблеми". Бо якщо поверхневий ремонт тривав пів року, коли проліт мосту впав, то на опору не менш року може піти. І рух весь цей час може бути, як мінімум, обмежений.
Подібні мости володіють значним запасом міцності, але Дмитро Макогон менш оптимістично налаштований щодо майбутнього переправи. "Пригадаємо, скільки часу намагалися зруйнувати Антонівський міст, і в кінцевому підсумку це не вдалося, - зазначає він. - А Керченський міст новіший, з використанням сучасних і якісніших матеріалів". Виходячи з небагатьох відео та фотографій наслідків атаки, видно, що вибухова хвиля пошкодила навіть дорожнє покриття та огорожу, які розташовані досить високо над водою, що свідчить про значну силу вибуху, зазначає пан Дмитро. Проте товщина опор становить кілька метрів, і їх зруйнувати вкрай складно.
"В принципі, за певної потужності можна завдати значної шкоди. Але так, щоб міст обвалився — це вкрай складно", — зазначає він. Вода посилить руйнівний вплив, але цей процес триватиме роками, а не днями чи тижнями. "Протягом цього часу росіяни здатні відновити опору", — додає Макогон. Потрібні місяці роботи для водолазів, або ж можна встановити спеціальну конструкцію навколо опори, створюючи щось на кшталт котловану. Відкачавши воду з цієї зони, можна буде отримати доступ до стандартних ремонтних робіт.
Це трохи нас розчаровує, але - історія не закінчена. "Рано чи пізно цей міст буде зруйнований", - впевнений Олексій Гетьман. "Погляньте, як відреагував на подію Рефат Чубаров (голова Меджлісу кримськотатарського народу - ред) - порадив росіянам тікати з півострова, поки не пізно, - звертає увагу Сергій Грабський. - Ми все одно його звільнимо і для цього навіть не обов'язково руйнувати Керченський міст".
Тетяна Негода, місто Київ.
