Чому уряд Шольца потрапив у відставку та які виклики чекають на Німеччину на майбутніх виборах.
16 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазнав втрати довіри з боку парламенту.
Цей провал відкриває шлях до дострокових виборів, що мають пройти у другій половині лютого.
На даний момент все відбувається відповідно до заздалегідь узгодженого плану між владою та опозицією. Це єдиний шлях для подолання політичної кризи, яка виникла внаслідок розпаду тристоронньої коаліції на початку листопада.
Дискусії, що відбулися під час обговорення вотуму довіри в понеділок, продемонстрували, наскільки складною буде поточна виборча кампанія.
Серйозним викликом стане те, що в Німеччині, здається, розпочинається новий етап, в якому досягнення консенсусу в коаліції виявиться практично неможливим.
Детальніше можна ознайомитися в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої під назвою "Чорна мітка" для Олафа Шольца: які перспективи відкриваються для Німеччини після падіння уряду. Нижче представлений її короткий виклад.
По-перше, слід коротко згадати про ключових учасників цієї кампанії.
На вершині рейтингів (приблизно 31,5%) знаходиться блок ХДС/ХСС, який очолював Ангела Меркель протягом 16 років. Останні три роки цей блок перебував в опозиції, але зараз, враховуючи його беззаперечне лідерство в опитуваннях, є висока ймовірність, що він знову стане на чолі нової коаліції.
Другою найвпливовішою політичною силою є проросійська ультраправорадикальна партія "Альтернатива для Німеччини", яка отримала близько 19,5% голосів. На цих виборах вона вперше висунула свою кандидатуру на пост канцлера — Алісу Вайдель. Проте, партії "АдН" не вдасться увійти до коаліції, оскільки всі інші політичні групи встановили так званий "брандмауер", що означає відмову від співпраці з правими популістами.
Політичні діячі досягли угоди щодо проведення дострокових виборів, які заплановано на 23 лютого.
Лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц майже гарантовано стане новим канцлером.
Економіка Німеччини, яка є найпотужнішою в Європі, продовжує перебувати у стані стагнації, і, за оцінками експертів, не зможе подолати цю кризу навіть у наступному році.
Відтак головні обличчя коаліції - колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер (Вільна демократична партія), міністр економіки і кандидат у канцлери від "Зелених" Роберт Габек і сам Олаф Шольц є тими, хто в очах виборців та опозиції несе відповідальність за економічну ситуацію.
Тепер партії будуть вести кампанію у суперечках довкола того, як найкраще відновити економіку - збільшуючи державні запозичення чи запроваджуючи подальші заходи жорсткої економії.
Під час свого виступу на парламентських дебатах віцеканцлер та міністр економіки від "Зелених" Роберт Габек застерігав, що після 23 лютого країні слід очікувати складних альянсів, які вимагатимуть від партій здатності йти на компроміси. Він попередив про відсутність гарантій швидкого формування нового уряду, а також критикував передвиборчу програму ХДС/ХСС як "вчорашні ідеї", які до того ж невідомо як фінансувати.
Фінансування тривалої підтримки України та ставлення до перспектив російсько-українського конфлікту виявилися важливими аспектами кампанії та дебатів, що відбулися в понеділок.
Шольц, як відомо, позиціонує себе обережним політиком, який, з одного боку, прагне допомогти Україні, збільшуючи державні запозичення Німеччини, а з іншого - не допустити "ескалації" поставками "неправильної" зброї.
Поки рано говорити, чи спрацює його стратегія, але показово також, що особистий рейтинг Шольца після розпаду коаліції і заяв про "обережність" в українському підході трохи зріс, а Мерца просів.
Водночас показники як ХДС, так і СДПН істотно не змінилися - що є важливішим за індивідуальні рейтинги лідерів, оскільки голосують виборців все ж не за кандидатів у канцлери, а за партії.
Мерц, що є прихильником трансатлантичних відносин і протягом кількох місяців висловлював критику на адресу Шольца за нерішучість у підтримці України, тепер змінив свою позицію на більш стриману.
Можливо, це зумовлено тим, що як праві, так і ліві радикали наклеїли на нього етикет "військового канцлера".
