Як Wall Street Journal формує наратив навколо операції "Павутина" та зображення її основного лідера.
Обличчям операції "Павутина" у WSJ стала історія лідера, який виявив ініціативу.
Перш ніж перейти до розгляду того, як моя улюблена газета The Wall Street Journal описує образ нового героя спецоперацій, здатного змінити геополітичний баланс сил у світі, давайте повернемося до початку літа 2025 року. У перший тиждень червня світові медіа, зокрема WSJ у своєму розділі "Світ", починають активно висвітлювати українську спецоперацію "Павутина". Ця масштабна атака, що була здійснена українськими безпілотниками на чотири російські аеродроми, завдала значного удару по стратегічній авіації противника, підкреслюючи новий рівень тактичної майстерності та інновацій у веденні бойових дій.
Читаючи статті The Wall Street Journal про операцію "Павутина", можна помітити, що поряд з фактами присутній наратив, який висуває одну особу в центр подій. У цих матеріалах мовні засоби акцентують увагу не лише на досягненнях СБУ, а й на ключовій ролі Василя Малюка, як рішучого, професійного та інноваційного керівника.
Журналістика видання WSJ вдається до підтверджувальних конструкцій і оцінних висловлювань, щоб підкреслити велич подій: від опису "шокуючої зухвалості" операції до заяв про "значний удар" по ворожому флоту. Такий підхід в інформації формує сприйняття події як ключового моменту, а її автора — як творця успіху.
Операція "Павутина" характеризується як трансформація у військовій рівновазі з геополітичної перспективи: "КИЇВ, Україна - Непересічні атаки українських безпілотників на російські авіабази знижують можливості Москви для ведення війни проти свого меншого сусіда, а також підривають її спроможність загрожувати більш віддаленим супротивникам, такими як США. Цей розвиток може мати значні геостратегічні наслідки". "Цей розвідувальний успіх посіє паніку в Росії і, ймовірно, призведе до посилення внутрішнього контролю та репресій з боку Москви".
Опис персонажа: "мужній 42-річний чоловік", який "здійснив кар'єрний шлях у СБУ" і "набув репутації практичного лідера", слугує класичним журналістським прийомом. Конкретика щодо фізичних характеристик, віку та кар'єрного досвіду робить його образ зрозумілим і близьким для західного читача. Наголос на його особистій участі, зокрема "особисто затримав високопоставленого офіцера", створює відчуття відповідальності та активності в його діях. У результаті, читач сприймає не абстрактну інституцію, а конкретну людину, яка веде і досягає успіху. На початку висвітлення подій та аналізу операції "Павутина" у WSJ використовується мовна стратегія, яка формує образ архетипного героя - поєднання фізичної сили, рішучості та високого професіоналізму: "Малюк, мужній 42-річний чоловік, який пройшов шлях у СБУ, зарекомендував себе як практичний лідер із сильним характером. У лютому він особисто затримав високопрофесійного офіцера, підозрюваного у шпигунстві на користь Росії. <...> Під керівництвом генерал-лейтенанта Василя Малюка відомство перенесло свої дії на територію Росії, знищуючи можливих зрадників та російських військових офіцерів, а також використовуючи далекобійні безпілотники для атак на російські військово-промислові об'єкти та нафтові платформи. Воно також здійснило революційні зміни у військово-морських операціях, розгорнувши безпілотні апарати, які змусили Чорноморський флот Росії значною мірою залишити свій порт у окупованому Криму".
WSJ послідовно застосовує активні дієслова, такі як "перенесло боротьбу", "вбиваючи" та "використовуючи", щоб представити СБУ як динамічного та проактивного учасника. Окрім списку виконаних операцій, в матеріалах WSJ звучить риторика, яка трансформує сприйняття української безпеки з оборонної позиції в позицію сили та ініціативи. У цьому контексті Василь Малюк зображується як стратег, який підвищує бойові можливості країни до нового рівня.
Військова термінологія, така як "далекобійні вибухові дрони" та "військово-морські дрони", формує враження про технологічну перевагу. Коли журналісти згадують про "революцію в морських бойових діях", вони визнають, що під керівництвом Василя Малюка українські сили змогли змінити тактичні підходи і суттєво вплинути на розстановку сил у регіоні.
Описи типу "зухвала атака", "поранила та збентежила Москву" додають емоційного напруження й підкреслюють, що локальна операція має глобальні наслідки. Тут з'являється ще один важливий меседж: недорогі, високотехнологічні удари можуть змінювати правила гри навіть для найпотужніших армій світу, і за цим стоять люди, які вміють мислити нестандартно.
Мовні стратегії, застосовувані міжнародними медіа, не тільки висвітлюють події, але й формують певні уявлення. У контексті операції "Павутина" образ Василя Малюка створено таким чином, щоб підкреслити його як потужного, рішучого та інноваційного лідера, здатного перевести українську безпеку в нову еру. Завдяки цим наративам, світ починає помічати вражаючі операції та людей, які їх реалізують.
