"На жаль для російських спортсменів": Харлан не вбачає опору з боку європейських країн після суперечливого дозволу на участь РФ, проте українці не зупиняться у своїй боротьбі.

Володарка найбільшої кількості олімпійських нагород в історії України шаблістка Ольга Харлан бачить, що фехтувальний світ змирився з поверненням росіян на міжнародні змагання - ніяк не відреагували на допуск "нейтральних" в команді навіть європейські федерації, які спочатку чинили опір представникам країни-агресорки. Але, за словами легендарної спортсменки, українці продовжують свою боротьбу.

У коментарі для OBOZ.UA Харлан поділилася своїми думками щодо рішення Міжнародної федерації фехтування, що дозволяє російським спортсменам повернутися до командних змагань. Вона зазначила, що це було передбачувано, адже федерацію тривалий час очолював Усманов, олігарх з Росії і близький соратник Путіна. Хоча він пішов з посади після переобрання в кінці 2024 року, його вплив залишається значним. Українці, які більше не відчувають підтримки з боку інших держав, відчувають себе дещо ізольованими у своїй боротьбі.

- Наскільки було очікувано рішення Міжнародної федерації допустити росіян у команді?

На жаль, так. Це рішення не стало несподіванкою, думаю, не лише для мене, а й для всього українського фехтування. Можливо, можна сказати, що воно стосується і світового рівня. Адже всі вже адаптувалися до того, що змагання проводяться на особистій основі. Після чемпіонату світу серед юніорів та кадетів ми вже помітили, що їх допустили до участі у командних змаганнях на юніорському рівні.

Я насправді вважала, що вони братимуть участь у дорослому чемпіонаті світу, який відбудеться в Тбілісі наприкінці липня. Проте не очікувала, що росіяни з'являться і на чемпіонаті Європи. Враховуючи, що світова першість організована під егідою Міжнародної федерації фехтування, я сподівалася, що Європейська федерація не підтримає це рішення, адже ми маємо підтримку з боку європейських країн.

Проте цього не відбулося. І це справді дуже засмучує, м’яко кажучи. Адже без підтримки боротися надзвичайно складно. Це яскраво видно на прикладі війни в Україні. Якщо ми залишаємося без підтримки, то наші зусилля у 100 разів ускладнюються.

Але продовжувати боротися треба, оскільки якщо ми будемо це замовчувати або миритися, то це буде продовжуватися, і вони будуть думати, що все ж таки українці і все українське фехтування змирилися з такою ситуацією. Але - ні, ми не змирилися.

Федерація фехтування України надіслала листи до Міжнародного федерації фехтування, до Міжнародного олімпійського комитету. На жаль, відповіді немає, і це очікувано, тому бо що вони можуть відповісти, коли це дуже очевидно, як на мене. І вони роблять вигляд, що так повинно бути, на жаль.

Яка ваша думка щодо цього кроку? Який сенс ви вбачаєте в ньому?

Це свідчить про те, що нас змушують прийняти реалії, в яких наша країна переживає бойові дії. Ми маємо змиритися із ситуацією, що триває вже більше трьох років - це вже справжня повномасштабна війна, що, безумовно, є тривалим періодом. На жаль, деякі підтримують російських спортсменів, адже їх шкода, оскільки вони не можуть брати участь в міжнародних командних змаганнях, у яких інші країни беруть активну участь.

Ми всі усвідомлюємо, чому це відбувається. Президентом Міжнародної федерації фехтування є Усманов, і після його нещодавнього переобрання минулого року це стало цілком очевидним. На жаль, це послання не є надто позитивним для глобальної спільноти. І, на жаль, ми не спостерігаємо значної підтримки з боку фехтувальної спільноти, зокрема від самих спортсменів.

Деякі спортсмени мене навіть питають, чи все закінчилося в Україні? Я відповідаю: "Ні". Але і самі атлети мені кажуть, що в їхніх країнах вже менше розповідають про Україну, навіть по новинах вони цього не бачать. А те, що відбувається вони тільки бачать через наші соцмережі.

- Думали про те, як буде проводитися, коли доведеться зустрітися з нейтральними у команді?

З того часу, як я вперше змагалася проти них на чемпіонаті світу в Мілані у 2023 році, нічого не змінилося. Наші спортсмени продовжують залишатися незмінними. Це помітно в кожному виді спорту: вони піднімаються на п'єдестали, але не бажають робити спільні фотографії. Це їхня позиція, і світ повинен це поважати. Все залишиться так, як є.

Як ми будемо поводитися? Ми боремося проти них на доріжці, ми боремося проти них на юридичному фронті тощо. Тому ми їх не поважаємо, як всі інші країни, ми не тиснемо їм руки, ми з ними не спілкуємося. Це - наша позиція, і всі з цим повинні рахуватися.

Які інші методи можна застосувати для недопущення фехтувальників з країн-агресорів до участі в змаганнях після такого рішення, і чи має це взагалі якийсь зміст?

- На жаль, те, що ми бачимо, всі ці способи, які, ми думали, будуть дієвими... Коли президент Міжнародної федерації така фігура, по-іншому сказати не можу, дуже важко боротися. Але ми робимо все, що можемо. Розумієте? Щоб також бути на змаганнях і доводити, що ми тут, ми з ними фехтуємо, ми боремося, але ми їх не поважаємо.

- Чи була якась негативна реакція на повернення росіян у представників інших країн? Чи є ще якась підтримка України?

На жаль, наразі я не спостерігаю жодної негативної реакції. Однак відзначаю, що інші федерації, зокрема європейські, мовчать. До чемпіонату Європи, який заплановано в Італії, залишилося приблизно місяць-півтора, але після ухвалення рішення міжнародної федерації я не помічаю жодних відповідей з боку європейських організацій. Схоже, вони усвідомлюють, що це не має сенсу.

Проте в цьому є своя логіка. Завжди існує сенс у цьому! Адже Європейська федерація фехтування, на мою думку, раніше більше підтримувала нашу позицію і виступала проти участі росіян у командних змаганнях. Спочатку їх допускали як нейтральних спортсменів, але це викликало заперечення з їхнього боку. Наразі, на жаль, я не спостерігаю такої ж активності.

Я бачу, що настрій взагалі у всіх федераціях змінився, всі з їхньою присутністю змирилися. І в цей момент ти відчуваєш себе самотнім. Самотнім в цій боротьбі. На жаль, це так.

Я не знаю, як буде далі. Зараз вони будуть виступати під прапором Міжнародної федерації фехтування, що дуже цинічно. Тобто зараз Російська Федерація - слеш Міжнародна федерація фехтування. Ось так воно виглядає.

На жаль, ситуація виглядає досить сумно. І це сталося, незважаючи на поради Міжнародного олімпійського комітету. Федерація фехтування, здається, ігнорує всі обставини і діє на свій розсуд. Причина цього криється в тому, що МОК допустив помилку, надавши лише рекомендації для федерацій. І, на превеликий жаль, наша організація стала першою, яка вирішила діяти саме так.

Раніше OBOZ.UA інформував про те, що українська олімпійська чемпіонка відчуває розчарування через допуск команд з Росії та бездіяльність інших держав. Яна Шемякіна зазначила, що Міжнародна федерація фехтування "повністю підкорилась Росії".